Кулінарія як окремий вид мистецтва в багатьох народів світу є предметом гордощів, і недарма, адже смачною їжею ми задовольняємо не лише свої базові потреби, а й естетичні смаки.
З будь-яких однакових продуктів можна створити попсовий твір, а можна — й симфонію.
І якщо з семи нот генії творять музичні шедеври, то чому б із кількох складників і собі не створити гастрономічну сюїту чи принаймні елегію?
І якщо картопляне пюре з котлетою — це такий собі етюд для підтримання техніки виконання, то, скажімо, фруктовий десерт із заморськими прянощами — це вже романтичний ноктюрн.
Пам’ятаєте голодні 90-ті, коли наш ринок іще не заполонили закордонні делікатеси і наші мами творили чудеса перевтілення баклажанів на «гриби», а з гарбуза та аличі робили компоти «з ананаса»?
Сьогодні не потрібно робити такі перевтілення, адже будь-які продукти доступні навіть у віддалених селах (куди доїжджають автокрамнички). Тож і готувати стало легше, цікавіше й... азартніше.
І традиційне бабусине повидло (чи, як кажуть галичани, мармуляду) можна замінити на пряний джем чи ароматний конфітюр.
Пропонуємо кілька нетривіальних рецептів, які, сподіваємось, знайдуть місце у ваших кулінарних записничках.
Пряна слива
Ці бурштинові напівпрозорі половинки слив тануть у роті, наповнюючи ароматами Сходу, ніби з «Тисячі й однієї ночі». Ними можна ласувати, насолоджуючись смаками прянощів та запиваючи пахучим чаєм, а можна вживати цю смакоту з млинцями, свіжою випічкою або ж як топінг до морозива.
На кілограм слив без кісточок беремо 700 г цукру, сік із половини лимона, 1 ст. л. коньяку, 3 коробочки кардамону, одну зірочку бодяну (або ж зірчастого анісу), половинку палички кориці (чи половинку чайної ложки меленої). Сливи миємо, відділяємо кісточки і складаємо в сотейник із товстим дном шкірочками донизу.
Кожен шар слив пересипаємо цукром, накриваємо сотейник кришкою і залишаємо на ніч, щоб ягоди пустили сік. Вранці ставимо посуд на повільний вогонь і доводимо до легкого кипіння (до маленьких бульбашок).
І, боронь Боже, не розмішуйте, адже сливи мають залишатися ціленькими. Відставляємо варення з вогню і даємо йому настоятися кілька годин (принаймні до повного вистигання).
Далі знову ставимо сотейник на повільний вогонь, доводимо до кипіння і даємо побулькати 5 хвилин, а потім відставляємо і даємо охолонути. Третій захід такий самий, але після закипання додаємо всі прянощі й кип’ятимо 5 хвилин.
Варення не перемішуємо, але, щоб ягоди краще просочилися сиропом, сотейник злегка струшуємо і далі ставимо на вогонь, після чого вливаємо лимонний сік та коньяк.
Тепер відставляємо варення з вогню, даємо повністю охолонути. Ягоди за цей час стають просоченими сиропом та ароматами прянощів, а сироп робиться прозорим і неймовірно красивого кольору.
Коли варення вистигне, виймаємо прянощі (хто ж любить насичені аромати — може залишити їх у варенні, а вже через кілька тижнів воно набуде неперевершеного аромату). Холодне варення розкладаємо в сухі стерилізовані баночки і щільно закриваємо кришками.
Зимова диня
Зимова диня.
Пахучі кубики цих баштанних узимку — ніби привіт із лагідного літа, яке законсервувалося у слоїчку і чекає нагоди, щоб нагадати про сонячні дні, буяння квітів та дзижчання ос над мискою, в якій варилися шматочки дині. Тож не лінуємося, а беремося до справи.
На кілограм уже почищеної від шкірки дині потрібно взяти 1,2 кг цукру, склянку води, один лимон. Диню нарізаємо на кубики розміром 1,5х1,5 см, засипаємо 400 г цукру та залишаємо на дві-три години.
Тим часом із решти цукру та води варимо сироп. З помитого лимона овочерізкою знімаємо тоненькими смужками цедру, а з самого лимона вичавлюємо сік.
Коли цукор у сиропі повністю розчиниться, вливаємо сік лимона і цим сиропом заливаємо кубики дині, сюди ж додаємо цедру лимона і ставимо все це на повільний вогонь.
Варимо до загустіння, а потім розкладаємо диню по баночках, заливши все сиропом, і закручуємо кришками.
Бурштин у слоїчку
Бурштинова айва.
Чомусь варення з цього симпатичного фрукту не дуже поширене в Україні, а дарма: ці бурштинові прозорі шматочки так і просяться в рот.
Тверденька м’якоть, незвичний аромат і неймовірний смак зроблять варення з айви фаворитом на вашому столі. На жаль, ці фрукти раніше привозили з Криму, який тимчасово окупований, але навіть якщо це привезені з-за кордону фрукти, не пошкодуйте грошей і приготуйте це запашне варення.
Отож на кілограм очищеної від насіння і шкірочки айви беремо 1 кг цукру, пів чайної ложечки лимонної кислоти, склянку води. Очищену та порізану на невеликі брусочки айву кладемо у воду з лимонною кислотою (тоді фрукти не потемніють) і бланшуємо її 10 хвилин, потім фрукти відкидаємо на сито, але воду не виливаємо — з неї готуватимемо сироп.
Даємо айві добре стекти і трошки підсохнути. Тим часом у воду, в якій бланшували фрукти, додаємо цукор і варимо сироп. Коли цукор повністю розчиниться, у сироп викладаємо айву, доводимо до кипіння і варимо 5 хвилин, після чого відставляємо варення годин на десять.
Повторюємо процедуру знову, але на цей раз варимо айву вже 7 хвилин, після чого знову відставляємо до повного вистигання.
І третій раз варимо варення вже 10-12 хвилин, додавши лимонну кислоту (вона надасть сиропу неперевершеного яскраво-помаранчевого кольору). Гарячим розкладаємо варення у баночки і закручуємо кришками.
Варення з лимонів
Варення з лимона.
Цим делікатесом можна буде не лише смакувати взимку, а й лікувати застуди й ангіни, адже це депо вітамінів. Отож на 8 лимонів беремо 1,2 кг цукру, 100 мл води та 100 г підсмаженого мигдалю (за бажанням).
Лимони помити, очистити від шкірочки та особливо від її білої частини, яка дає гіркоту.
Скласти фрукти у холодну воду і дати їм так полежати 15 хвилин, а потім нарізати їх скибочками. Цукор всипати у каструлю, влити склянку води і зварити сироп.
Скибочки лимона викласти у киплячий сироп і варити 10 хвилин. Відставити каструлю з варенням на 6-8 годин, а потім повторити процедуру ще раз. Гарячим варення розкласти у стерилізовані сухі баночки і закатати.
За бажання у варення можна додати горіхи мигдалю, проварити все разом — це надасть варенню вишуканості.
.png)
.png)
.png)
