Відновленій незалежності — 34: події, звершенння, урочистості, віра

20.08.2025

Україна — це ми! (Фото з сайту dniokh.gov.ua.)

Ми є, ми будемо! Ми знаємо, як щиро радіти, любити, подорожувати, будувати, мріяти.

Ми вміємо поставати проти несправедливості і зла — хоч би якої величини воно було.

Відстоювання справедливості множить стійкість та відвагу. І забирає в Небесне військо захисту України багатьох найкращих синів і доньок.

Вічна слава і пам’ять кожному Захисникові і кожній Захисниці, які віддали свої життя за те, щоб ми могли далі бути нацією незламних.

Наближаючись до 34-ї річниці проголошення відновленої Незалежності України, «Україна молода» зібрала дайжест найцікавіших публікацій за попередні десятиліття, які друкували у навколосвяткові серпневі дні.

Тепер, коли 24 серпня є і днем трьох з половиною років повномасштабної російсько-української війни, — згадуємо, щоб упевнено рухатися вперед як незборима нація.

МУЗЕЙНИЙ ПРОВУЛОК

Народна Україна
21.08.2004 (уривок)

Завтра до Дня незалежності столична влада відкриє Музей імені Івана Гончара.

Того самого видатного народознавця і колекціонера, який ще в 50-х роках організував приватний музей традиційної культури українців у Києві. Експонати до власної хати митець звозив з усієї України.

Нині заклад може похвалитись багатою колекцією з 15 тисяч речей ХVI—ХХ століть. Серед них близько 2,5 тисячi рушників, сорочок, верхнього одягу, килимів; колекція народних картин «Козаки-Мамаї» і народних музичних інструментів, а також понад пів тисячі ікон із різних регіонів України.

Водночас, можливо, когось звістка про відкриття музею навіть здивує. «То в Києві ж уже є музей Гончара?» — скажете ви. І не помилитесь. Просто реставрувати приміщення і влаштувати експозицію музейникам вдалося лише на одинадцятому році свого існування.

«Зараз експозиція перебуває в авральному стані, але все-таки це хоча б якийсь початок. У неділю ми відкриваємо п’ять залів із п’ятнадцяти, де буде представлено народну культуру українців», — розповіла «УМ» заступник директора з науково-фондової роботи Тетяна Пошивайло.

Решту експозиції киянам та гостям столиці обіцяють показати рівно через рік. Тоді київська влада збирається закінчити всі ремонтні роботи в музеї і відселити з нього... людей. Адже приміщення музею ділять на фонди та гуртожитки Міністерства оборони.

«Це унікальна ситуація — музейна колекція співіснує з 25 родинами. Люди постійно підтоплюють наші експозиційні зали, і їх можна зрозуміти: у багатьох маленькі діти, постійно треба прати, але що робити нам?» — каже заступник директора з науково-дослідної роботи музею Ігор Пошивайло. За його словами, історія з передачею площ тягнеться вже кілька років. «Мер Києва Олександр Омельченко дав добро на відселення людей і пообіцяв, що необхідним житлом столична влада їх забезпечить», — каже він.

Вирішальне слово в суперечці можна буде поставити тільки після передачі гуртожитку з балансу Міноборони у комунальну власність міста. Однак робити це міністерські чиновники не поспішають.

Тетяна ХАРЧЕНКО

ІСТОРІЯ

Вiктор Ющенко: «Школа національного усвідомлення ніколи не буває заочною»

20.08.2021 (уривок)

— Святкування Дня Незалежності, яке ми відзначатимемо вже за кілька днів, зазвичай спонукає до узагальнень і підбиття підсумків. Особливо враховуючи ювілейну дату. Вікторе Андрійовичу, з чим, на вашу думку, прийшла Україна до свого тридцятиліття? Що нам вдалося зробити, а що, на жаль, досі залишається у планах?

— Коли ми говоримо про ювілеї, то насамперед маємо зрозуміти: насправді Україні аж ніяк не тридцять років. І навіть не сто, двісті чи п’ятсот, — ми вже давно минули тисячолітній рубіж. І це, якщо відверто, ще дуже скромна цифра, адже насправді ми дуже древня країна Європи. Так, у певні історичні періоди ми то були на політичній мапі світу, то ставали чиєюсь колонією — а це, звісно, серйозно підточувало національні амбіції і національні ресурси.

Але якщо ми спробуємо сьогодні зрозуміти, що зроблено нами за 30 років і чим його можна виміряти, то побачимо, що наш найбільший успіх — це національне усвідомлення. Від того скромного рівня, який ми мали три десятки років тому, до сьогоднішнього.

Третій президент України

Віктор Ющенко.

Найяскравіший маркер — тоді, тридцять років тому, на питання референдуму: «У якій країні ви б хотіли жити?» — значна частина українців відповіла: «У Совєтському Союзі».

Це не докір, навіть не оцінка певних соціально-політичних процесів, це — мітка, яка дозволяє побачити, де в цей період перебувала Україна. Так, у 1991 році ми допускали, що наше життя в тюрмі народів триватиме ще довго.

Сьогодні ми стали іншими — в жодному разі не хочемо повернутися в 90-ті роки, в черги за цукром, у магазини з талонами і дефіцитом. Ми вже по-іншому дихаємо, по-іншому одягаємося, сірий колір дедалi швидше зникає з нашого життя.

І коли 80 вiдсоткiв наших співвітчизників нині позиціонує себе патріотами України, то я як фінансист хочу сказати: «Це наш головний внутрішній валовий продукт». Адже патріот несе відповідальність — за націю, за державу, за родину. Він уже не наймит, не приймак, який прийшов відпрацювати «до осені», а потім ситуація у країні його вже не цікавить. Він — повноцінний учасник і творець процесів державотворення.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

ДО ДАТИ

«Мрія» в небі, три військові паради та наймасовіше виконання «Червоної рути»

20.08. 2021 (уривок)

Уже котрий день мешканці столиці рахують літаки, з «Мрією» включно, та гвинтокрили, які пролітають для репетиції параду, що відбудеться святкового для України наступного вівторка.

А ще стоять по годині в заторах, бо десь рухаються на попередній прогон танки й інша бронетехніка.

Загалом свій 30-й День відновлення Незалежності країна вперше відзначатиме потрійним парадом: на Хрещатику в Києві, в Одесі та на річці Дніпро в столиці.

До урочистих заходів 24 серпня залучать понад 5 тис. військових та представників оборонного сектору (в т. ч. учасників бойових дій), 100 літальних апаратів, 400 одиниць озброєння та техніки, повідомляли раніше в МВС та Міноборони України.

Тим часом мистецьких заходів повсюду стільки, що лише встигай побачити!

У Києві завершили монтувати сцену (30 тонн сценічних конструкцій і LED-екран площею понад 50 кв. м) навпроти Михайлівського Золотоверхого храму, де 22 серпня представлять 1,5-годинну вечірню програму «Ковчег: десять століть української музики», яку в наступні дні матимуть змогу дивитися і слухати у Львові й Одесі. Загалом прозвучить понад 20 шедеврів української музичної спадщини.

Євдокія ФЕЩЕНКО

НАЦІЯ

Не віддамо свою Незалежність!

24.08.2022 (уривок)

Минулого року, коли ми святкували 30-річчя відновлення незалежності України, хіба міг хтось подумати, що наступну річницю ми відзначатимемо під виття сирен повітряної тривоги?

Під вибухи і постріли, далеко від дому, а хтось узагалі не доживе до цієї річниці... Що взагалі сама наша незалежність буде під загрозою?

Я не раз думала, чи випадковою є дата російського широкомасштабного вторгнення — 24 лютого? Навряд чи. Путін як затятий послідовник «совка» є таким же любителем дат, як і Сталін, якому до річниці «вєлікого октября» приносили криваві жертви.

Напевно, путін мріяв, що на День Незалежності України, в сакральну для всіх нас дату, не буде вже ніякої України. А буде чергова денаціоналізована «народна рєспубліка» та рашистський парад у Києві.

І принаймні одна мрія путіна збулася — його техніка дійсно вже на Хрещатику. Іржава, побита, потрощена — саме так виглядає «друга армія світу», коли приходить у незалежну державу, де живе волелюбний народ.

«Ми надто довго жили в неволі», казав колись третій президент України Віктор Ющенко. Тому й не усвідомили одразу цінність рідної мови, правдивої історії, необхідність вчасної декомунізації та дерусифікації. Нас на 31-му році незалежності остаточно привели до тями лише російські бомби.

Інна СТЕПАНЧУК

НОВИНИ ПЛЮС

Відмовилися від військового параду

23.08.2005

Нова влада обіцяє провести святкування 14-річчя незалежності України по-новому. Насамперед відмовилися від військового параду. Та й загалом вирішено в урочистостях відмовитися від шароварщини.

Учора на брифінгу заявили журналістам про зречення від шароварщини і заступник держсекретаря України Маркіян Лубківський, і режисер свята Василь Вовкун. Ідея провести свято в новому форматі належить самому президентові Віктору Ющенку, повідомила УНІАН його прессекретар Ірина Геращенко.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Олесь Доній: «Незалежність Україні у 1991 році не подарована, її героїчно виборювали століттями»

23.08.2016 (уривок)

— Не лише студенти виборювали Незалежність. Україна виборола Незалежність. До нас на її вівтар тисячі українців поклали свої голови. Теза, що «Україні подарували Незалежність», що «Незалежність упала з неба», — це московська теза.

Вона образлива для сотень тисяч українських патріотів, які поклали голови за цю Незалежність. І наша боротьба була лише частинкою цієї загальної боротьби України і українців за Незалежність. Тому — так, я можу стверджувати, що Україна свою Незалежність виборола. Після останнього Майдану країна вже втратила Крим та зараз ризикує втратити схід. Багато хто звинувачує керманичів держави у безхребетності та «домовляннях» замість рішучих та радикальних дій.

Депутат ВР України двох скликань.

Коли лише Росія намагалася провести свій «псевдореферендум» у Криму і, незважаючи на наполегливі рекомендації тодішнього голови ВР «не виїжджати з Києва», я поїхав до Криму і 9-10 березня об’їхав там і військові частини, і українські, і кримськотатарські громади.

Я був останнім з українських депутатів, хто був у Севастополі. По приїзді я зробив доповідь iз трибуни Верховної Ради, де вимагав негайно закрити кордони з Росією, не впускати з Росії чоловіків 18-55 років. Я попереджав, що Росія піде далі, і нам негайно слід вжити заходів безпеки.

Тодішні голова ВР, міністр оборони, керiвник Прикордонних військ стверджували, що «кордони міцні як ніколи» і що я нічого не розумію. А тоді можна ще було не допустити війни на Донбасі. Безвідповідальна політика тодішнього керівництва призвела до втрати частини території і тисяч смертей. Але про це ж ніхто не хоче й чути.

Дар’я БАВЗАЛУК

СПІВПРАЦЯ

Ми — не самі: військові десяти країн вшанують українську Незалежність

23.08.2017 (уривок)

Більш нiж три чверті українців — 83 відсотки — вважають себе патріотами своєї держави.

Про такі результати опитування, проведеного в серпні, повідомила соціологічна група «Рейтинг».

На заході країни кількість патріотично налаштованих українців становить 88%, у центрі — 84%, на сході — 83%, на півдні — 77%.

Такі цифри додають оптимізму в час святкування Дня Незалежності України.

Цьогоріч у столиці до 26-ї річниці проголошення Незалежності традиційно заплановано багато мистецьких і спортивно-розважальних подій. Зокрема, забіг у вишиванках на Русанівській набережній, вітрильна регата на Дніпрі, етнічний ярмарок.

За спинами цих хлопців —

уся Україна.

На Хрещатику (від вул. Інститутської до Європейської площі) з 22 серпня відкрито виставку для охочих побачити сучасне озброєння та військову техніку.

На Європейській площі — виставку історичної техніки, присвячену 100-річчю Армії УНР. На Поштовій площі відбудеться фестиваль «Кримський дім об’єднує серця».

В урочистостях на майдані Незалежності з нагоди національного свята візьме участь понад 4,5 тисячі українських військових: представники Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Національної поліції.

За словами міністра оборони Степана Полторака, у військовому параді братимуть участь підрозділи з 9 країн-учасниць НАТО та Грузії, яка прагне до членства в альянсі.

Саме 24 серпня з робочим візитом відвідає Київ міністр оборони США Джеймс Меттіс.

Тарас ЗДОРОВИЛО

РЕЗОНАНС

У кого більший?

23.08.2011 (уривок)

Сьогодні Україна відзначає День прапора. З цієї нагоди синьо-жовті стяги замайорять на державних будівлях, флагштоках і балконах свідомих українців. А напередодні свята представники провладних сил та опозиції ледве не побилися, з’ясовуючи, чий прапор більший. Найприкріше, що в боротьбі за право довести, що влада любить Україну не менше, ніж її опоненти, постраждав сам державний символ...

Нагадаємо, з 14 серпня 2011 року Україною крокує акція до 20-річчя Незалежності «Рідний прапор нас єднає». Синьо-жовте полотно розмірами 45 на 30 метрів передають почергово з одного міста в інше. 20 серпня прапор мали розгорнути у Харкові, який уперше приймав таку акцію.

На жаль, дебют не пройшов без ексцесів: під час розгортання прапора на площі Свободи між активістами Української народної партії та представниками молодіжного крила Партії регіонів зчинилася бійка. Її результатом стало пошкодження найбільшого прапора України, пошитого ще 2007 року вдовою донецького шахтаря Марією Белятковою.

«Те, що відбувалося, жахливо. Коли ми почали нести прапор до центру площі і розгорнули його вже на три чверті, помітили, що на нас насуваються представники «Молодих регіонів» із наміром розставити свої намети й завадити розгортанню прапора. Один iз них почав розривати стяг руками. З десяток присутніх при цьому міліціонерів наші заклики прийти на допомогу відверто проігнорували. Самі ми не змогли дати відсіч, оскільки на акцію з розгортання прапора прийшли переважно жінки, діти, люди похилого віку, а від «регіоналів» були фізично розвинені молоді люди. До того ж один із них дістав металевий штир і почав ним розмахувати», — розповів «УМ» голова Харківської обласної організації УНП Василь Третецький.

Ірина УЗЛОВА

КНИЖКА РОКУ

Мандрівка до пекла: Кафка як Вергілій

14.08.2024 (уривок)

Фільм «20 днів у Маріуполі» так стрімко пробігся фестивальною доріжкою, здолавши всі висоти включно з «оскарівською», що став єдиною і вичерпною візитівкою Мстислава Чернова.

Всі забули, що задовго до кіностарту вийшов його роман «Часи сновидінь» (К.: Саміт-Книга, 2021; фактично з’явився попередньої осені).

Одразу скажу: ця книжка — одна з найсуттєвіших подій літпроцесу 2020-х. І водночас — чи не найбільш знехтувана критикою.

Починалося все вибухово, як і все, що пов’язане з Черновим. У тогорічному рейтингу книжка посіла 7-ме місце, як на дебют — незаперечний успіх.

«Часи сновидінь» обійшли новинки Карпи, Гримич, Любки, Кононенко, Дереша, про які тоді активно писали. Про новинку Чернова упродовж року з’явилося хіба дві серйозні рецензії — Тетяни Трофименко та Юрія Володарського.

Володарський якраз почав з причин очевидного замовчування. Перша, на його думку, — російська мова оригіналу. Це швидко усунулося — за кілька місяців вийшов український варіант (припускаю, що це робота самого автора разом із зазначеними у вихідних даних редакторами).

Друга причина мовчазного блокування — змалювання війни з того боку. Військовий фотокореспондент Associated Press Мстислав Чернов добре розумівся на ситуації, бо неодноразово бував на Донеччині ще до початку війни.

Та в Україні так і не сформувалися увага та повага до роботи воєнкорів західних стандартів: висвітлювати події без власних коментарів.

А від шоку 24.02.2022 зникли й рештки намагань шукати аналітику, альтернативну пропаганді. Настав час подоляків і арестовичів, місця для чернових там не було.

Так, за кілька місяців ми (хотілося б вірити, що це «ми» не обмежується якимись тисячами) збагнули безперспективність зе-пропаганди «Єдиних новин». І хоч влада вже третій рік танцює на інформаційних граблях — здавалося б, настає час Чернова.

Але тут на заваді — третя пересторога Володарського: літературна складність роману. Справа навіть не в тому, що війна атрофує потяг до складних рефлексій і текстів — хоч уже через те важко підступитися до 450-сторінкового твору збільшеного формату.

Костянтин РОДИК

ОСНОВИ

Дав сили Батурин: тисячі українців вшанували ренесанс Незалежності у Гетьманській столиці

28.08.2018 (уривок)

Словами Гімну України у виконні Руслани Лижичко закінчувався концерт «Батурин. Ренесанс Незалежності» ближче до опівночі у День прапора.

«Ще не вмерла України ні слава, ні воля.// Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля...» — було логічним завершенням наповненого українською музикою і любов’ю до своєї країни трохи не п’ятигодинного дійства у Гетьманській столиці. Звучали «Квітка-душа» у виконанні Тоні Матвієнко; всотана з материнським молоком чи не кожним пісня «Їхав-їхав козак містом…» в оригінальному аранжуванні гурту Kozak System; вражала двоголоссям вокалістів Івана Леньо і Каті Chilly лемківська тужна «А вже тому сім літ буде».

«І хай зараз так недоречно// Мене хвиля щастя накрила,// Та хтось розпрямляє плечі,// А я розправляю крила!..» — допомагали співати Олександру Положинському з гуртом «Тартак» чисельні слухачі у вишиванках і звичайному одязі, хтось — із прапорами на флагштоках чи просто у руках.

За підрахунками організаторів, перед Днем Незалежності у місті гетьманської слави побували понад 10 тисяч людей.

На святкуванні у Батурині у 2018 роцібули меценат Євген Сур і гетьманський нащадок Грегор Розумовський.

Фото Валентини САМЧЕНКО.

Сучасний Батурин iз населенням до 3 тисяч від 2008 року має статус міста. За останнє десятиліття відродилася Гетьманська столиця, яку за наказом Петра І — за зухвалість Івана Мазепи стати союзником шведського короля Карла ХІІ — 2 листопада 1708-го знищили вщент із жінками і дітьми включно (історики нараховують до 15 тисяч жертв тієї страшної трагедії).

Населений пункт у Бахмацькому районі Чернігівської області на річці Сейм нині став потужним центром історичної пам’яті і туризму.

Вражають візуально, і насамперед історією, три окремі великі екскурсійні локації, усього 35 об’єктів заповідника: Палац Розумовського ще з кількома будівлями поруч і парковою зоною; Цитадель і парк «Кочубеївка» з Будинком генерального суду.

За концентрацією історико-культурних пам’яток Батурин став в один ряд із Києвом і Черніговом, а вирізняє його винятково український дух.

Те, що майже все — відтворено, в контексті непростої історії міста лише підсилює переконання, що не нищила б століттями Україну Росія, давно б були ми повноцінно у цивілізованій Європі.

Валентина САМЧЕНКО