Спас Чернігівський у Києві. Спільні сторінки двох українських святинь у новій виставці

У столиці 21 серпня відкриється проєкт, що поєднує понад тисячолітню історію України з воєнним сьогоденням, — виставка «Спас Чернігівський у Софії Київській».

 

Вона вперше розкриє спільні сторінки чернігівського храму зі знаковою Софією Київською, що підсилює історичне значення цих українських святинь.

 

Експозицію присвячують пам’яті музейниці з Чернігова — Марині Гриценко, яка загинула 7 серпня цього року.

 

Це перша виставка у столиці про унікальну національну пам’ятку — чернігівський Спасо-Преображенський собор ХІ століття.

 

Йдеться про один із найдавніших та найкраще збережених храмів княжої доби на теренах Східної Європи, який не має аналогів в архітектурі.

 

Вже понад 1000 років Спас Чернігівський є символом нашої державності, центром духовності на Лівобережжі та пантеоном чернігівських князів. 

 

У Києві показуватимуть, зокрема, нещодавно створений у співпраці з Національним університетом «Чернігівська політехніка» макет первісного вигляду Спасо-Преображенського собору.

 

Цю реконструкцію, з доданими частинами, які на тепер втрачені, тільки-но вперше демонстрували 10 серпневих днів власне в будівлі древньої пам’ятки. 

 

А історія сягає глибоко-глибоко. Скажімо, 24 липня 1094 року князівський стіл у Чернігові посів Олег Святославич.

 

Завдяки автору «Слова о полку Ігоревім» він відомий також як Гориславич. Олег був сином Святослава Ярославича та онуком Ярослава Мудрого.

 

В історії Чернігова він — знакова постать, адже став фундатором князівської династії, яку до середини XIII століття книжники називали Ольговичами.

 

Спаський собор у Чернігові став усипальницею Олега Святославича, який пішов у засвіти 910 років тому, 1 серпня 1115-го, розповідають музейники.

 

Організатори виставки, яка діятиме до 20 квітня наступного року, — Національний заповідник «Чернігів стародавній» у співпраці з Національним заповідником «Софія Київська» та Музеєм Шереметьєвих.

 

Авторки — Наталія Реброва та Інна Непотенко. Дизайн проєкту та художнє оформлення здійснив український художник Володимир Таран.