Збройні сили — в пріоритеті. Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до держбюджету-2025

Згідно із законопроєктом №13439-3, запропоновано збільшити державний бюджет майже на 450 млрд грн. 

 

Переважну частину коштів — 412 млрд гривень — спрямують на оборону. І це збільшить оборонний бюджет на 20%.

 

При цьому 216 млрд грн направлять на закупівлю зброї та техніки. 

 

Паралельно уряд представив бюджетну декларацію на 2026—2028 роки — стратегічний документ, що визначає фінансові орієнтири на середньострокову перспективу.

 

Цей досить схематичний план, який не потребує схвалення ВР, містить два сценарії — базовий та альтернативний. На якому з них базуватимуться бюджети 2026—2028 рр., залежить від ситуації на фронті та подальшої підтримки наших партнерів. 

 

Що відбувається з українським бюджетом та безпосередньо з витратами на оборону зараз? Наш бюджет — це бюджет воюючої країни.

 

Як повідомила заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова на організованому Центром економічної стратегії «круглому столі» «Що відбувається з українським бюджетом? Дефіцит, допомога партнерів, бюджетна декларація»: «У цьому році Україна витратить 26% ВВП на оборону». 

 

Уже четвертий рік повномасштабної війни зустрічаємо із занадто оптимістичним варіантом планування. В Кабінеті Міністрів, до речі, не вважають внесення запропонованих змін до бюджету недоліком, нагадуючи, що в 2024 році уряд десять разів повертався до перегляду бюджету. 

 

Три найбільш значущі фактори продиктували необхідність коригування державного бюджету в бік збільшення: затримка постачань зброї від західних партнерів, активізація воєнних дій та ухвалене на початку року рішення щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців.

 

За 5 місяців 2026 року державний бюджет отримав понад 1,5 трлн грн доходів, 68% з яких — власні надходження, а решта — іноземна допомога у формі грантів та оборонної допомоги. Це на 43% більше порівняно з попереднім роком. Додамо, що прогноз у 2024 році щодо міжнародної військової допомоги на 2025 рік був гіршим, ніж виявилося, однак остаточний результат ми побачимо наприкінці року. 

 

Власні податкові надходження до загального фонду становили 769 мільярдів гривень, що на 21% більше за відповідний період 2024 року, але темпи відновлення країни загальмувались і таких великих цифр зростання, які були минулого року, тепер, на жаль, немає.

 

Маємо падіння експорту на 4,5% (порівняно з 5 місяцями 2024 року), що зумовлено зниженням експорту олійних та зернових культур через масовані обстріли. «В Україні зруйновано 100 тисяч квадратних метрів зерносховищ», — повідомив економіст Лазар Левченко. 

 

Водночас витрати за 5 місяців 2025 року на оборону становили 329 млрд гривень, що на 73% більше, ніж за такий самий період у 2024 році.

 

Військові видатки зросли найбільше як за рахунок внутрішніх джерел (+35%), так і за рахунок допомоги (+73%). Інші витрати залишаються замороженими на довоєнному рівні. 

 

До другого читання, тобто до 19-20 серпня, парламентський комітет прийматиме правки до законопроєкту, але «креативні» рішення на кшталт підвищення оподаткування уряд категорично заперечує. 

 

Вже традиційна схема щодо збільшення видатків теж складається з трьох частин: перевиконання плану зі збору податків, збільшення плану розміщення державних облігацій, зменшення платежів за державним боргом та скорочення низки видатків.

 

Щодо останнього, нова прем’єр-міністр України Юлія Свиреденко заявила: «Ми вже почали роботу над оптимізацією державного апарату і беремо курс на повний аудит видатків з метою їх скорочення.

 

Жодної політичної лояльності, цифри та результати важливі». На що народний депутат Ярослав Железняк пообіцяв: «Подам від себе правку скоротити в нуль видатки на «Єдиний марафон», кешбек та на держапарат». Схоже, саме ці питання будуть у центрі уваги опозиції.

 

Голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа назвала запропонований урядом законопроєкт збалансованим та реалістичним.

 

Згідно зі скоригованим документом, одним із джерел додаткових воєнних витрат є перевиконання доходів на 147 млрд гривень, але цього відверто замало.

 

Внутрішні запозичення теж не безмежні. За час війни банки дали в борг $10 млрд державі через внутрішні запозичення у вигляді ОВДП. Це не пікове навантаження, але можливості обмежені.

 

В планах уряду на 2025 рік — залучення банками і населенням $6 млрд, але фахівці вважають реальною цифру в $3 млрд.

 

Та навіть за таких умов дефіцит бюджету (якщо буде збережено курс 42 грн/$) вважатиметься цілком прийнятним. Очікується, що цього року він становитиме не 19,4%, а 22,2% від прогнозованого ВВП (у 2022 році дефіцит становив 26,6%) і з зовнішніми запозиченнями все буде «ок».

 

Але що викликає тривогу в експертів, так це фінансування бюджету на 2026—2027 рік. Вони попереджають: досить вже щоразу планувати закінчення війни «наступного року». Витрати на оборону та відновлення країни лише зростатимуть.

 

«Проблема фінансування на 2026—2027 роки стоїть гостро. Часу на те, який сценарій розвитку подій вибирати, — немає. Вже у вересні уряд «почне шукати гроші» на наступний бюджетний рік. Як на мене, треба обирати гірший сценарій, тобто продовження війни, і, виходячи з цього, закладати бюджет», — вважає Олена Білан, головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital.

 

У 2026 році Україна матиме дефіцит бюджету в $42 млрд. Це означає, що в наступні роки практично весь дефіцит бюджету має бути профінансовано із зовнішніх джерел.

 

Навіть із запланованою допомогою від ЄС, країн Великої сімки та МВФ залишається «дірка» в $19 млрд, про це заявила народна депутатка Роксолана Підласа. Тож співпраця з міжнародними партнерами критично важлива.