Фундамент зв’язків. В Італії представили українське мистецтво і підписали Римський маніфест

Минулого тижня українські митці, дослідники і музейники активно стратегували у Римі.

 

Четверту Конференцію з питань відновлення України, яка там проходила з чисельним представництвом багатьох країн 10—11 липня, обрамили події масштабного проєкту під назвою Legаmi/Зв’язки.

 

L’anima europea dell’Ucraina/Європейська душа України. Для розширення міжкультурної обізнаності італійській і міжнародній авдиторіям представляли різноманітні форми вираження української культури: живопису та фотографії, музики та поезії, ужиткових ремесел і традиційної народної творчості.

 

Українські події вже з понеділка наповнили кілька відомих місць Риму. Конференції, концерти та покази кінофільмів відбувалися біля Піраміди Гая Цестія (la Piramide di Caio Cestio).

 

Там 7 липня стартувала програма — вечір української поезії і музики за участю композиторки Жанни Станкович. Звучали вірші сучасних українських поетів: Вікторії Амеліної, Максима Кривцова, які загинули від російської зброї; Оксани Стоміної, Галини Крук, Ірини Цилик, Ірини Шувалової, Сергія Жадана, Ії Ківи.

 

Декламували українською та італійською мовами актор Борис Охотниченко та студенти україністики Університету Ла Сапієнца, Рим (проф. Олена Пономарева).

 

У вечірній час проєктували на стіну древньоримського мавзолею мультимедійну інсталяцію «В Україні, Ірпінь, історії війни і стійкості». Це був щемливий показ фоторепортажу, який фотографи з об’єднання Gaze Collective відзняли у зраненому під час кількатижневої тимчасової російської окупації місті поблизу Києва і поєднали з дописами про історії життя і повсякденної стійкості тих українців, які зіткнулися з жахіттями війни. Автори фоторепортажу — Антоніо Романо і Сімоне Проєтті.

 

В Археологічній зоні Святого Єрусалимського Хреста (l’Area Archeologica di Santa Croce in Gerusalemme) привертали увагу витинанки мисткині Дарії Альошкіної.

 

Ажурні хатні оздоби з білого й кольорового паперу були поширені в сільських і частково міських оселях України з другої половини ХІХ століття. Виготовляли їх переважно перед великими святами — зимовими, або навесні.

 

Залежно від призначення витинанки були від 4-6 до 40 сантиметрів. Маленькі клеїли на вікна й рами, уздовж сволока, великі розміщували на стелі, стінах, грубі, печі, де вони утворювали орнаментальні композиції.

 

До речі, перші згадки про витинанки знаходимо у творах Григорія Квітки-Основ’яненка та Михайла Коцюбинського. Їх виготовленням у дитинстві захоплювалися Микола Гоголь та Георгій Нарбут.

 

З плином років орнаментальні схеми й образи витинанок завдяки авторським пошукам трансформувалися на тематичні панно. 

 

Витинанки художниці Дарії Альошкіної закохують з першого погляду в цю давню культурну традицію України людей у багатьох країнах світу: Франції, Швейцарії, Канаді, США, Південній Кореї. Мисткиня створювала унікальні артоб’єкти для штаб-квартири ООН у Женеві.

 

І відвідувачі фестивалю української культури в Римі мали змогу зчитати з витинанок Дарії Альошкіної історії, закарбовані у світлі та тіні, містичний зв’язок поколінь і голос української культури.

 

Особливим місцем у дні проведення подій «Зв’язки. Європейська душа України» став у Римі Музей музичних інструментів (il Museo degli Strumenti Musicali). Його колекція поповнилась подарованою українською бандурою.

 

Її виготовив майстер Київського кобзарського цеху Русалім Костина, який став захисником України. У заході взяли участь міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький і міністр культури Італії Алессандро Джулі.

 

«Бандура є символом стійкості української культури. У ХХ столітті кобзарі стали жертвами масових репресій, оскільки їхні виступи поєднували музику з розкриттям правди. Попри все, їхня музична традиція нині відроджена і належить до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Художній проєкт, який ми відкриваємо сьогодні, є голосом України, який нагадує, що війна іде не лише за територію, а й за ідентичність українців як незалежної нації», — сказав Микола Точицький.

 

Бандура є невід’ємною частиною української епічної, релігійної та пісенної культури, тісно пов’язаної з діяльністю кобзарів — народних співців і носіїв усної епічної традиції.

 

Урочистий кобзарський виступ на церемонії передачі інструмента здійснив Тарас Компаніченко — народний артист України, військовослужбовець та носій кобзарсько-лірницької традиції, який відвідав Рим у межах міжнародного туру культурної дипломатії «Культура vs війна». Були представлені строї з Національного музею народної архітектури та побуту України.

 

Кобзарське мистецтво — одна з найдавніших форм збереження історичної пам’яті українського народу. Кобзарі були й залишаються не лише музикантами, а й хранителями народної пам’яті, історичних подій, духовних цінностей та моральних настанов — виконуючи думи, історичні пісні, балади, духовні канти. Програма фестивалю також включала кінопокази фільмів проєкту «Культура vs війна» та стрічок, присвячених кобзарсько-лірницькій традиції, виробництва асоціації «Дивись українське!».

 

Подія стала можливою завдяки спільним зусиллям Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Асоціації «Дивись українське!», Національної академії мистецтв України, за підтримки Фонду «МХП—Громаді» та культурної інституції «Міжвухами».

 

Нагадаємо, завдяки багаторічним зусиллям кобзарських цехів Києва, Львова, Харкова, асоціації «Дивись українське!», ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру», Національній академії мистецтв України, за підтримки Благодійного фонду «МХП—Громаді» у грудні 2024 року кобзарсько-лірницька традиція була визнана ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною людства.

 

Команда фахівців, яка працювала над здобуттям цього міжнародного визнання для кобзарсько-лірницької традиції: Олесь Санін (лірник, кінорежисер), Тарас Компаніченко (кобзар, військовослужбовець), Валентина Дем’ян та Олександр Буценко (експерти з НКС, дослідники), Андрій Різоль (продюсер).

 

Під час Конференції з питань відновлення України (URC2025) 10 липня міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький і міністр культури Італійської Республіки Алессандро Джулі оглянули виставкові проєкти у рамках культурної програми на URC2025. Серед представлених ініціатив — імерсивна виставка Unbreakable Ukraine, тизер виставки сучасного мистецтва «Маленький Принц», а також інсталяція артоб’єкта «ДАХ II (Vernacular Hardcore)».

 

Зокрема, в Музеї цивілізацій відбулося офіційне відкриття виставки DAKH II (Vernacular Hardcore) та «Маленький Принц». У своєму виступі Микола Точицький зазначив, що мистецька діяльність є символом опору, надії та сучасної української ідентичності. Алессандро Джулі своєю чергою наголосив на непохитній солідарності між Італією та Україною щодо захисту культурної спадщини.

 

Імерсивна виставка «Незламна Україна» (Unbreakable Ukraine), створена у 2024 році за підтримки Boristene командою SARAV? і Skeiron, має на меті привернути міжнародну увагу до української культурної спадщини через сучасні технології.

 

За допомогою 3D-сканування, анімації та аудіовізуальних інструментів створено віртуальний маршрут, що презентує п’ять ключових пам’яток: Софійський собор у Києві, собор Святого Юра у Львові, Національний університет імені Каразіна у Харкові, Чернігівську обласну бібліотеку та Одеський кафедральний собор. 

 

Ця виставка у Римі дала старт кампанії зі збору коштів через платформу United24 на відновлення українських шкіл, зруйнованих під час війни. Інсталяцію особисто відвідали президент України Володимир Зеленський з дружиною, президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та багато партнерів України.

 

У виставці «Маленький Принц» представили 31 роботу 23 сучасних українських художників. Усі витвори концептуально пов’язані з філософськими мотивами однойменного твору Антуана де Сент-Екзюпері, а тематика присвячена всім українським дітям — на небі, на землі, в дорозі, в окупації, у полоні, в еміграції й удома.

 

Це вперше українська приватна галерея презентувала виставковий проєкт на запрошення національної інституції Італії. Кураторка виставки — Христина Береговська,  директорка галереї ZAG. Проєкт реалізовано в партнерстві з Zenyk Art Gallery (Львів), МКСК та міністерством культури Італії.

 

Виставка DAKH II (Vernacular Hardcore, «Народний хардкор») представляла дві інсталяції — ДАХ II та ДАХ III. Обидві є продовженнями виставки DAKH (ДАХ): Vernacular Hardcore, що за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства закордонних справ України представила український павільйон на 19-й Міжнародній архітектурній виставці La Biennale di Venezia у травні 2025 року. 

 

У рамках Конференції з питань відновлення України (URC2025) відбулася зустріч міністра культури та стратегічних комунікацій України Миколи Точицького з міністром культури Італійської Республіки Алессандро Джулі.

 

Ключовим результатом стало підписання Римського маніфесту про створення Альянсу культурної стійкості — міжнародної ініціативи, яка координуватиметься Україною та сприятиме консолідації міжнародних зусиль задля захисту й відновлення української культури як у період воєнних дій, так і в повоєнний час.

 

«Для мене надзвичайно сильним і емоційно значущим є меседж про підтримку наших ідей. Після Ужгорода й Варшави ми сьогодні тут, у Римі, підписуємо важливий документ щодо культурного Альянсу. Це — результат наших з вами спільних зусиль, шановний пане міністре, яких ми разом докладали, аби кожен у нашому суспільстві усвідомив: культура має фундаментальне значення», — зазначив Микола Точицький.