Там, де ступив чобіт російського терориста, важко дихається як у переносному, так і в прямому значенні цього слова.
Після кожного масованого обстрілу населених пунктів до повітря потрапляють тонни шкідливих для здоров’я речовин. Відновити кисневий баланс сьогодні досить проблематично, оскільки війна нищить тисячі гектарів лісових насаджень.
Кацапи не шкодують навіть національні природні парки, які завдяки унікальності фауни охороняються законом.
Пролонгований екоцид
Сумну статистику озвучили фахівці Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Лише під час бомбардування Києва 6 і 10 червня у повітря столичного регіону потрапило без фільтрації 1 тис. 902 тонни шкідливих речовин. Екологи зафіксували масове горіння палива, будматеріалів, пластику, техніки.
«За попередніми підрахунками, екологічні збитки перевищили 5,7 мільйона гривень, — йдеться у повідомленні. — Це не лише знищення інфраструктури, це системне нищення довкілля, забруднення повітря та створення довготривалих ризиків для здоров’я мешканців столиці».
Відповідно про ситуацію в регіонах, де постійно відбуваються бойові дії, говорити взагалі не доводиться. Рашисти вже четвертий рік поспіль влаштовують справжній екоцид, наслідки якого відчуватимуться протягом багатьох десятиліть.
«Лише з 1 червня цього року росія випустила більш ніж 2,5 тисячі повітряних цілей по Україні — шахедів, крилатих і балістичних ракет, — повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук. — Кожна нічна атака — це щонайменше різке підвищення забруднення повітря. Розрив однієї ракети спричиняє 60 кілограмів викидів. Так, 10 днів обстрілів Одеси — це понад 344 тонни шкідливих речовин, які потрапили у повітря. Ціна такого терору — $26 тисяч збитків. Щодня в Україні горять автівки, критична інфраструктура, комерційні та адміністративні будівлі. І це лише один пазл у загальній картині».
Факти, наведені Світланою Гринчук, свідчать про те, що світ має справу з цинічним, недалекоглядним і безкарним ворогом. За її даними, з початку повномасштабного вторгнення фахівці зафіксували вже понад 8 тисяч випадків шкоди довкіллю. Сукупні ж збитки природі внаслідок бойових дій в Україні перевищують $94 мільярди.
«Кожен день війни віддаляє нас від кліматично нейтрального, «зеленого» майбутнього, — каже вона. — Викиди парникових газів за три роки бойових дій уже перевищують 230 мільйонів тонн CO2. Рік війни в Україні відповідає річним викидам такої країни, як Бельгія. Використовуються різні види зброї, невідомі у попередніх війнах, — кожен боєприпас залишає свій слід. І чим довше триває ця трагедія, тим страшнішими стають її наслідки».
Горіла сосна, палала
Природним джерелом очищення повітря є ліси, але сьогодні від багатьох із них лишилися хіба що обвуглені стовбури дерев. Скажімо, така доля спіткала Національний природний парк «Святі Гори», який розкинувся вздовж Сіверського Донця в районі Святогірська.
До війни унікальну зелену перлину називали донецькою Швейцарією, а також місцем сили і духовним центром сходу України. Неймовірного колориту парку додають крейдяні гори і бані Свято-Успенської лаври.
На білих кручах цього природного дива зберігалися червонокнижні крейдяні сосни, що утворювали справжню родзинку ландшафту — крейдяні бори. Загалом тут зростало 48 видів рідкісних видів флори, серед яких тюльпан дібровний та зозулинець болотний.
У заплаві річки та байрачних дібровах жили горностаї — унікальний для сходу України вид. А в скелях крейдяних гір можна було зустріти птаха пугача, який нечасто селиться в Європі. Загалом парк служив затишною домівкою для 63 рідкісних видів тварин, серед яких гадюка Нікольського, орлан-білохвіст, видра.
Але цей самобутній райський простір жорстоко понівечила війна. Пожежі, спричинені обстрілами та вибухами, випалили близько 9,5 тисячі гектарів лісу. Це фактично 80 відсотків усіх лісових насаджень.
Зараз уся територія, включно з крейдяними схилами, які є унікальними для Європи, усіяна нерозірваними снарядами та вибухонебезпечними предметами. Близько 10 тисяч гектарів потребують обстеження та розмінування.
Окупанти також розграбували майно і техніку «Святих Гір», зруйнувавши близько 80 відсотків будівель, що належали парку. Двоє його співробітників загинули.
Серйозного руйнування зазнала і Святогірська лавра. Через прильоти тут пошкоджено приміщення та споруди монастиря. Є і людські жертви — під час обстрілів загинули монахи святої обителі, а також отримали поранення біженці, що знайшли прихисток у її стінах.
Недавно фахівці спеціально створеної державної комісії обстежили понівечену територію, аби встановити фінансові збитки, яких зазнали «Святі гори». Названа сума, без перебільшення, астрономічна.
Станом на 26 червня 2025 року вона сягнула майже 2 трильйонів гривень. Ідеться передусім про знищення лісових ресурсів і забруднення атмосферного повітря. Причому сумна статистика постійно погіршується через тривалі бойові дії, пожежі та інші руйнування.
«Зазначені дані стануть основою для міжнародних позовів до росії щодо відшкодування, а також для розробки програм відновлення та фіксування екологічних злочинів, — повідомили члени комісії. — Держекоінспекція в Донецькій області звертає увагу, що на даний час відсутній безпечний доступ до більшості лісових ділянок парку, який виключає можливість встановлення остаточних збитків, завданих об’єктам природно-заповідного фонду Донецької області. Але робота з фіксації фактів екоциду триває».
І все ж, незважаючи на значні руйнування, співробітники парку та місцеві жителі продовжують працювати над відновленням цього унікального природного та історико-культурного комплексу. Недавно вони висадили на території «Святих Гір» 4 тисячі сіянців сосни.
«Життя перемагає навіть там, де чутно війну, — повідомили екологи згодом на своїй сторінці у фейсбуці. — Посадка відбулася в особливих умовах — поруч фронт, чутно звуки бойових дій. З міркувань безпеки навіть вимикали телефони. Цього разу висаджували дерева із застосуванням сучасних технологій. Це наша тиха, але впевнена відповідь війні, а також внесок у майбутнє нашої землі, яка вистоїть і обов’язково розквітне».
Лісові попелища
День 4 травня цього року на Харківщині був особливо гарячим. Тут спалахнуло одразу 11 лісових пожеж, зайнявши площу розміром у 180 гектарів. Найбільше постраждав тоді зелений масив поблизу Ізюма, де після прямого влучання ворожого шахеда спалахнуло 80 гектарів зелених насаджень.
Вогонь поширився надзвичайно швидко через сильний вітер і детонацію мін, якими всіяний навколишній простір. Пожежа дійшла до самого міста, знищивши приватний і чотириквартирний будинки, а також заготовлену деревину лісового господарства.
Того ж дня внаслідок обстрілів бушувала вогняна стихія у Борівській громаді та в межах Червонооскільського ландшафтного парку. А ось у Піщанському лісництві горіти вже фактично нічому, бо внаслідок прильотів і детонування боєприпасів тут знищено понад 90 відсотків дерев.
Тепер працівники цього господарства намагаються відновити свій зелений фонд, висаджуючи молоді сосни та ялинки. Але, оскільки ця територія всіяна боєприпасами, робота триває не надто активно.
На сьогоднішній день розмінування потребують 177 тисяч гектарів харківських лісів. Це понад третина всього зеленого фонду області.
Наприкінці травня вогняна трагедія на території Борівської громади повторилася. Через обстріли з РСЗВ ліс загорівся в районі села Новоплатонівка, а наступного дня в результаті прильоту КАБу зайнявся зелений масив біля села Підлиман. Ще більше дерев згоріло з тієї ж причини у Старосалтівському лісництві.
«Взагалі за кілька тижнів травня Харківщина втратила 600 гектарів лісу, — повідомив в ефірі радіо «Накипіло» головний лісничий філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України» Олександр Глушко. — Це доволі велика цифра. Нині тільки в Ізюмському лісництві війною пошкоджено 70 відсотків від загальної площі насаджень. Йдеться про 150 тисяч гектарів лісу».
Загальнодержавна статистика ще більш вражаюча. З початку повномасштабного вторгнення москалів в Україну, за даними на червень 2025 року, знищено понад 2 мільйони гектарів лісів.
Загальні збитки довкіллю, завдані російською агресією, оцінюються у 3,9 трильйона гривень. Лісові масиви гинуть через пожежі, наявність вибухонебезпечних предметів, забруднення ґрунтів токсичними речовинами. Для відновлення екосистем знадобляться десятиліття.
Наші природні втрати — континентальна біда, тому іноземні екологи почали бити на сполох ще в перші роки війни. Зокрема у польському виданні Intera Zielona вийшла стаття (її поширила Foreigh Ukraint), де натуралісти повідомили, що, з точки зору природи, Україна — унікальна держава.
Завдяки своєму географічному положенню на межі степової рослинної зони й типових для Центрально-Східної Європи лісів, розташованих у басейні Дніпра та на узбережжі Чорного моря, вона має надзвичайно важливе значення для всього континенту.
Тут зосереджено 35 відсотків біорізноманіття Європи з величезною різноманітністю природних середовищ існування, включно зі степами, незайманими лугами та стародавніми лісами.
Ці самобутні території є природними поглиначами вуглецю, що допомагають боротися з глобальним потеплінням, а також є домівкою для багатьох рослин і тварин. Але влаштований рашистами екоцид, що є частиною тактики знищення ресурсів України, вже приніс трагічні результати.
«20 відсотків природоохоронних територій України постраждали від війни, — процитувало видання операційну директорку UAnimals Ольгу Чевганюк. — Росіяни окупували 8 національних заповідників і 12 національних парків (сьогодні ця цифра вочевидь значно більша). Національний парк «Святі Гори» у басейні річки Донець зруйнований на 80 відсотків, і його відбудова триватиме роками, якщо це взагалі можливо. Деякі заповідники більше не існують. Від них лишилася територія, усіяна залишками, такими як тонни нафти та спалені уламки».