Червневий візит американського мецената в Україну був, як завжди, багатим на різні події, але одна з них запам’яталася особливим теплом.
У селі Слобода на Чернігівщині Деллу Лою Хансену показали подвір’я з двома старезними хатинами, жодна з яких більше не підлягає ремонту.
Втім тоненька стежина, що губиться у бур’яні, візуально видавала там чиюсь постійну присутність.
Як з’ясувалося, в цьому, на перший погляд, покинутому дворі мешкає старенька жінка.
Гості не застали господиню вдома, бо вона пішла зустрічати їх біля контори старостату, але рішення ухвалили без неї.
Невдовзі вона переселиться до модульного будиночка, який поставлять біля її городу. Тобто жінка не стресуватиме через імовірну втрату старих стін і водночас отримає новий дах над головою.
Американський меценат продовжує інвестувати чималі кошти і в великі проєкти. Під час недавньої поїздки на Київщину та в Чернігівську область Делл Лой Хансен заклав капсулу на місці майбутнього медичного комплексу і повідомив про розширення Чудо-містечка для літніх людей, у яких війна забрала рідні домівки.
Село, про яке знають в Америці
Жителям Слободи Делл Лой Хансен допомагає на постійній основі, тому його приїзди нагадують візити давнього друга, якому господарі щоразу готують найтепліший прийом.
У їхньому спілкуванні немає офіціозу, награності або відчуття того, що сюди завітав поважний пан. Усе просто, щиро, по-домашньому.
Він хоче допомогти людям, які пережили російську окупацію, а вони вдячні йому за тривалу присутність у їхній долі.
Цього разу містеру Деллу Лою жителі села подарували фотоальбом, де кожна світлина розповідає про їхню тривалу дружбу.
Тут є відремонтовані коштом Благодійного фонду «Місія Хансена в Україні» будинки, подарований Слободі соціальний автобус, фрагменти з активної діяльності сучасного клабхаусу, який з’явився також завдяки фінансам американського мецената.
Завдяки його ж ініціативі малозабезпечені слобожанці мають доступ до недешевих медичних послуг і щомісяця отримують по 4 тисячі гривень на поточні витрати. Словом, ідеться про унікальний випадок, коли одна людина знайшла спосіб покращити життя чималого села.
«Цей фотоальбом ми зробили спеціально для вас на добру згадку про відвідування нашого краю, — повідомила староста села Світлана Карпенко. — Тут живуть працьовиті люди, яким ви подарували нове життя».
Поява у Слободі сучасного Будинку культури змінила форму дозвілля і місцевої дітвори. Вони відвідують там різноманітні гуртки і з радістю продемонстрували гостю свої здобутки і вміння.
Традиційно свій вірш прочитала місцева молода поетеса Олена Осипенко. У дівчини вже зібралося чимало власних творів, тому виконавчий директор фонду Хансена Наталя Зубченко запропонувала їй видати першу збірку поезій. Дівчина, звісно ж, погодилася і зараз готує до друку свої найкращі роботи.
А найстаріша жителька Слободи, 98-літня Олександра Гайдук, отримала того дня повний візок дров. Ця жінка пережила Голодомор і дві війни, включно з російською окупацією.
Отож для містера Делла Лоя допомога їй є пріоритетною. Він особисто привіз жінці заготовлені полінця автоциклом, який раніше був придбаний для потреб старостату за його кошти.
Аби привітати давнього друга, біля клабхаусу зібралася фактично вся Слобода. Люди дякували меценату за постійну турботу, а він у відповідь намагався бути максимально щирим.
«Я зараз трохи простуджений. Лікар радив нікуди не їхати, — зізнався він. — Але я сказав, що поїду, бо Слобода — найкраще село в Україні і краща громада в Україні. Я напився різних пігулок і приїхав, бо хотів вас усіх побачити. Ваше село зараз дуже відоме в Америці, оскільки усім своїм друзям і партнерам розповідаю про те, які ви мужні, як витримали російську окупацію, як ви протистояли російській армії, як зараз відновлюєте своє життя. Ви — чудові люди, і мені за щастя вам допомагати. Я приїжджаю і намагаюся зробити все для того, аби ваше життя було трохи кращим».
Третя черга Чудо-містечка
Загалом доля літніх людей, що потрапили через війну в скрутні життєві обставини, хвилює містера Делла Лоя найбільше. У селі Колонщина на Київщині коштом БФ «Місія Хансена в Україні» збудовано дві черги Чудо-містечка, в якому проживають переселенці поважного віку з прифронтових регіонів.
Усі вони втратили власні домівки й з трудом виїхали на територію вільної України. Тепер ці люди мають окремі оселі, де є спальні, кухня, вітальня і санвузол.
Кожен дерев’яний будинок укомплектований меблями та побутовою технікою. У розпорядженні кожного господаря — затишна веранда, тераса і невеликий город. Тобто тут створені умови, максимально наближені до звичайного сільського побуту, аби мешканці почувалися як удома.
Дрова для найстарішої жительки Слободи.
Водночас Чудо-містечко включає й об’єкти соціальної сфери — медпункт, кінотеатр, хоспіс, кафе, бібліотеку, салон краси, кімнату для заняття хобі, спортзал і, звісно ж, бомбосховище.
Сучасна інфраструктура розширюватиметься далі. Під час свого недавнього візиту в Україну містер Хансен повідомив про початок реалізації третьої черги цього важливого соціального проєкту, яка передбачає зведення нових споруд.
«Тут з’явиться просторий клуб, що міститиме оздоровчі кабінети і спа-процедури, — повідомив «УМ» представник будівельників Юрій Слипак. — Передбачено також велику кухню для обслуговування більш ніж 200 осіб. У плані є і невелике озеро для краси і купання та хоспіс на 12 кімнат».
Для жителів Чудо-містечка, які мають бажання попрацювати, тут відкрили справжній курник. З ним у мешканців Слободи виникла своя історія. Минулого року вони привезли сюди вантаж із сільськогосподарською продукцією.
Сюди того ж дня представники однієї з птахофабрик Київщини доправили у подарунок курчат. Але, оскільки пташник був ще дуже маленьким, слобожанців попросили забрати пташенят собі.
Недавно Світлана Карпенко приїжджала до Колонщини з провізією знову, прихопивши з собою п’ятеро вигодуваних курей та чималий кошик з яйцями. Побачене її неабияк здивувало.
«Тепер у Чудо-містечку вже є великий курник, — каже вона. — Мабуть, у багатьох по хатах немає таких умов, які створені там. А головне, в людей, що мають бажання попрацювати, з’явилася така можливість».
Лишився задоволений побаченим і містер Хансен. «Я не здивуюся, якщо ми прославимося ще й будівництвом курників, — сказав жартома він. — У нас тут має місце початок нової індустрії по всій Україні. Ми хочемо, щоб люди, які проживають у Чудо-містечку, мали змогу бути корисними та в майбутньому заробляли додаткові кошти для себе, організувавши повні цикли виробництва в різних сферах діяльності. Саме з такими цілями був відкритий перший «Чудо-курник». Скоро вся Україна дізнається, наскільки круті у нас яйця! Запрошуємо і вас у гості, щоб переконатись у цьому».
Біоніка руху
На базі Київської обласної лікарні №2 розпочато проєкт будівництва ортопедично-травматологічного центру. Його фахівці повертатимуть радість руху військовим та цивільним, що втратили кінцівки на війні.
Новий заклад буде повністю інклюзивним, матиме винятково сучасну техніку, унікальну протезну лабораторію, дві операційні зали, блок інтенсивної терапії, укриття, вертолітний майданчик, автономне енергозабезпечення.
Передбачається, що у ньому працюватимуть 480 медичних спеціалістів. Йдеться про ортопедів, хірургів, терапевтів, реабілітологів.
Це буде простір, де пораненим допомагатимуть зцілитися фізично і психологічно, повертаючи їм віру в нове життя.
«Загальна площа майбутнього центру — 2 тисячі квадратних метрів, а кошторис становить 19 мільйонів доларів США, — повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. — Я називаю суму в американській валюті, адже основним донором і меценатом проєкту є наш надійний партнер і друг — Делл Лой Хансен зі Сполучених Штатів Америки».
Символічну капсулу на місці майбутнього центру заклали під час червневого візиту містера Хансена в Україну. Також у сквері поблизу лікарні, який названо на його честь, посадили перші дерева магнолії.
За словами третього президента України Віктора Ющенка, який також брав участь у цій події, лабораторія закладу щороку виготовлятиме 2,5 тисячі життєво важливих протезів.
«Це буде справжній форпост відновлення, — вважає він. — Тут надаватимуть повний цикл допомоги — від операцій до реабілітації, і відновлюватимуть не лише тіло, а й волю до життя, гідність і віру у власні сили після пережитих випробувань».
Проєкт буде реалізований у партнерстві між Київською обласною військовою адміністрацією та Благодійним фондом «Місія Хансена в Україні». Будівництво триватиме 2,5 року.
«Цей центр стане прикладом і зразком для всієї країни, адже в його складі передбачено низку відділень, що відповідатимуть сучасним вимогам доступності, інклюзії, — розповів голова КОВА Микола Калашник. — У проєкті враховано всі норми безпеки, зокрема наявність укриттів. Заклад буде спроможний надавати медичні послуги навіть під час повітряної тривоги, проводити хірургічні втручання та висококваліфіковані операції».
До речі, у Києві вже діє подібний центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки, який надає послуги бійцям, що втратили на фронті кінцівки. Згаданий медичний заклад тісно співпрацює з фондом «Місія Хансена в Україні».
Зокрема, у день візиту містера Делла Лоя ще троє ветеранів отримали ключі від нових домівок у житловому комплексі Hansen Apartments. Новосілля відсвяткують Дмитро Гутник з міста Балаклія Харківської області, Михайло Собко з херсонських Олешок і Микола Гусар із Харкова.
«Ці хлопці після тяжких поранень, численних операцій та ампутацій демонструють надзвичайну стійкість, — повідомив на своїй сторінці в інстаграмі Віктор Ющенко. — Власна оселя для них — не просто дах над головою, а першочергова потреба для повноцінного відновлення та повернення до життя».