Від млинців до флана: смачні рецепти з кабачками

Якщо вам хочеться чогось незвичного зі звичайних кабачків, спробуйте запечені брусочки. Проста й невибаглива страва може стати чудовим гарніром у сезон кабачків.

 

Отож беремо два молоденькі тугенькі кабачки, 70 г будь-якого твердого сиру, 3 ст. л. борошна, 2 яйця, сухарі панко (їх можна придбати в будь-якому супермаркеті — вони мають більш пористу структуру, тому легко вбирають жир, але при цьому залишаються хрусткими), кілька гілочок зелені (кріп, петрушка — що вам смакує), сіль та спеції — до смаку.

 

Кабачки миємо, обсушуємо, нарізаємо невеликими брусочками (десь по 1 см ширина-висота та 5-7 см — довжина). Бажано «пунктирно», тобто не повністю, а смужками, зняти шкірочку з кабачка, тоді їх легше буде обваляти в борошні з усіх боків.

 

Яйця збиваємо виделкою до однорідності разом із сіллю та приправами. Зелень миємо, просушуємо та дрібно нарізаємо. Сир натираємо на середній тертці. В глибокій мисці поєднуємо сухарі, натертий сир, зелень, все перемішуємо.

 

На плоску тарілку висипаємо борошно, беремо кабачки кулінарними щипцями, обвалюємо в борошні, потім вмочуємо в яйце, далі — обвалюємо в сухарях із сиром та викладаємо на деко, застелене пергаментним папером. Випікаємо при 180 градусах пів години — і наш чудовий незвичний гарнір готовий!

 

У спеку завжди більше хочеться пити, аніж їсти, але й сили поновлювати якось треба, тому пропонуємо ситний, але легкий крем-суп із кабачків, адже вони дуже низькокалорійні, а от сир додаватиме супу насиченості та смаку.

 

Отож беремо на невелику каструльку (приблизно 2,5 л) всього по дві штуки — кабачків, цибулі, моркви, помідора, плавлених сирків, пів кілограма картоплі, 50 мл вершків, 2-3 ложки олії, 2-3 зубчики часнику, чайну ложку сухого майорану, чайну ложку копченої меленої паприки, сіль до смаку.

 

Для початку миємо та чистимо від шкірочки всі овочі, нарізаємо кубиками. У каструлю викладаємо картоплю і заливаємо водою так, щоб зверху було рідини на чотири пальці, ставимо на вогонь варитися. Коли картопля стане напівм’якою, викладаємо порізані кабачки.

 

Тим часом на пательню вливаємо олію (кому більше смакує, може замінити її вершковим маслом, тоді суп матиме більш вершковий смак) і викладаємо цибулю, смажимо до рум’янцю, а потім додаємо моркву, подрібнені помідори без шкірочки, тушкуємо при закритій кришці, доки морква не стане м’якою, а тоді викладаємо в каструлю.

 

Заправляємо суп сіллю, приправами, додаємо подрібнений часник та натертий сирок, варимо, доки всі овочі не будуть м’якими, а сирок не розплавиться повністю. Відставляємо каструлю з вогню і блендером перебиваємо всі овочі, доки суп не стане однорідним. Тоді додаємо до нього вершки і ще кілька хвилин кип’ятимо.

 

 Найкраще подавати крем-суп із сухариками (або ж грінками). Для цього білий батон нарізаємо кубиками, скроплюємо їх олією, пересипаємо прованськими травами, перекладаємо на деко і ставимо в духовку десь на пів години підрум’янитися при температурі 180 градусів.

 

Що може смакувати краще за домашні страви? Та й заготовки на зиму, приготовлені власноруч, переважають за смаковими якостями будь-яку «фабрично-заводську» продукцію.

 

Тож спробуємо приготувати домашню кабачкову ікру, тим паче, що з цим овочем в Україні ніколи не було проблем — навпаки, скільки господинь, що мають свій сад-город, переймаються, куди подіти чи як переробити цих родичів гарбузових. Тому ікра — це вихід.

 

Отож беремо 3 свіжі тверденькі кабачки, 4 цибулини, 2 морквини, 3 зубчики часнику, 4 ст. л. томатної пасти, 50 мл олії, сіль та перець — до смаку. Овочі помити, зняти шкірку (лушпиння), порізати дрібними кубиками.

 

На невеликій кількості олії посмажити цибулю до появи приємного запаху, тоді додати моркву і смажити, доки вона не стане м’якою.

 

В окремій посудині (найкраще взяти сотейник чи каструлю з товстим дном) на решті олії підсмажуємо кабачки, щоб випарувалася зайва волога, а тоді перекладаємо сюди смажену моркву з цибулею.

 

Тушкувати все разом десь із годину, постійно помішуючи, щоб маса не пристала до дна. Далі ікру солимо, перчимо, додаємо подрібнений часник та томатну пасту, все ретельно перемішуємо і тушкуємо ще хвилин десять.

 

Знімаємо каструлю з вогню, погружним блендером перебиваємо овочеву масу до однорідності, ставимо посуд назад на вогонь, доводимо ікру до кипіння і проварюємо ще кілька хвилин (це застереже вас від можливого бродіння ікри). Тепер готовий продукт розкладаємо в сухі стерилізовані банки, закручуємо кришками, перевертаємо, вкутуємо в плед чи великий рушник і даємо так охолонути.

Оладки з кабачка, впевнена, готують усі господині, а ось налисники — навряд чи. А дарма, адже це просто, смачно і... сезонно. Та й потрібні для цього всього лише один кабачок, 500 мл молока, 3 яйця, 250 г борошна, 2-3 ст. л. олії, сіль, перець (можна додати улюблені приправи, скажімо, прованські чи італійські трави для аромату).

 

Також потрібна олія для смаження, але якщо у вас пательня з хорошим антипригарним покриттям, то цю статтю витрат можна пропустити.

 

Кабачок миємо, знімаємо шкірочку і натираємо на крупну тертку. До нього додаємо збиті яйця, сіль, спеції, борошно, добре розмішуємо і поступово вводимо молоко та олію, не забуваючи розмішувати далі, щоб не було грудочок.

 

Тепер на розпечену пательню додаємо олію і вливаємо черпачком кабачкову суміш, ретельно розподіляючи її по всій поверхні. Смажимо з обох боків до рум’яної скоринки. Такі налисники можна подавати з соусом тартар або ж просто зі сметаною з додаванням часнику та подрібненого кропу.

 

Для соусу тартар візьмемо 4 ст. л. майонезу, зубчик часнику, один малосольний огірочок, гілочку кропу. Огірок натираємо на тертці з середніми вічками, кріп та часник подрібнюємо, все змішуємо з майонезом — соус готовий.

Назва дуже гарна, але загадкова. Проте не лякайтеся, це всього лише квіти кабачків чи цукіні. Виявляється, їх також можна їсти, а страва, приготовлена з них, дуже вишукана та красива.

 

Отож ідемо на город (на жаль, на українських ринках не заведено продавати пучечки «фльорі ді цукіні», як, скажімо, в Італії, звідки й походить ця страва) та шукаємо пустоцвіти кабачків.

 

Назбируємо букетик цих квітів (але обережно — пелюсточки в них ну дуже ніжні), а потім робимо начинку для них.

 

Нам знадобиться на 5-6 квіток 100 г бринзи, одне яйце, гілочка кропу, сухарі для панірування та олія для смаження. Бринзу подрібнюємо. Кріп дрібно нарізаємо. Яйце розділяємо на білок та жовток.

 

Жовток, кріп і бринзу перемішуємо і начиняємо квіточки, трошечки приплюснувши їх. Білок збиваємо виделкою. На пласку тарілку насипаємо сухарі. Квіти кабачка вмочуємо спочатку в білок, а потім обвалюємо в сухарях, смажимо на розігрітій олії з обох боків до рум’яної скоринки. «Фльорі ді цукіні» можна подавати і як закуску, і як гарнір.

 

Ще одна дуже оригінальна й вишукана страва. Її особливістю є сир з пліснявою, який, з одного боку, робить її ніжною, а з іншого — пікантною. Подавати флан можна і на урочисті події, і на вечерю при свічках, адже він має і чудовий вигляд, і такий само чудовий смак. А готується ця страва швидко й просто.

 

Для цього нам потрібні наступні продукти: один кабачок (краще цукіні — він має ніжніший смак), 3 яйця, 100 г (або одна невелика упаковка) сиру дорблю (можна також узяти й будь-який інший сир із голубою пліснявою), 200 г шинки, 0,5 ч. л. розпушувача, 2-3 ст. л. борошна або ж крохмалю, улюблені приправи — прованські чи італійські трави тощо. Солі можна не додавати, адже сир та шинка вже солені.

 

Кабачок натираємо на крупній тертці. Шинку нарізаємо невеликими кубиками, а сир подрібнюємо руками. Всі продукти змішуємо у великій мисці, додаємо сюди ж борошно (або ж крохмаль), розпушувач, приправи, яйця і все ретельно перемішуємо.

 

Духовку розігріваємо до 190 градусів. У красиву форму (щоб у ній же й подавати на стіл) викладаємо нашу кабачкову масу і ставимо у духу шафу. Випікаємо від пів години до 40 хвилин, залежно від товщини шару кабачкової маси.