Цього тижня Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) розглядає справу щодо осіб, причетних до запровадження формули «Роттердам+», унаслідок чого, як вважає слідство, у 2016—2019 роках споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд грн.
Формула «Роттердам+» проіснувала 3,5 року, до запуску ринку електроенергії.
Два епізоди справи розглядатимуть як одну справу.
Водночас продовження розгляду роттердамської справи чимала частина суспільства схильна розглядати як складову санкцій проти п’ятого президента України Петра Порошенка.
Народ закипає
Це ще більше розгойдує суспільство проти чинної влади. Зокрема, гаранта Констиутції Володимира Зеленського. Після удару по Сумах 13 квітня у багатьох навіть поміркованих лопнув терпець.
Вони закликають Зеленського подати у відставку через те, що він не здатен створити систему захисту для цивільного населення України.
І, по суті, Суми, Чернігів, Київ, Харків, Дніпро, Кривий Ріг, Херсон, Миколаїів, Одеса та інші великі й менші населені пункти — це також лінія фронту, де щоночі й щодня руйнуються життя цивільних.
Наприклад, військовий Тарас Чухліб написав у ФБ:
«Скажу те, що думаю про Суми і про ситуацію... Думаю, що вже завтра (14 квітня. — Ред.) президент України Володимир Зеленський має подати у відставку і скласти булаву. Чому? Та тому, що він не може захистити Україну, він не може і не вміє захистити нас українців. Він не захистив ні Суми, ні Київ, ні Харків, ні Запоріжжя, ні Чернігів, ні Нікополь, ні Одесу, ні Дніпро, ні Херсон і навіть свій рідний Кривий Ріг не може, а саме головне не знає (!!!) як захистити. Наші мирні люди гинуть кожного дня та ночі і їх треба вміти і знати як захищати...».
Офіційна легенда про «Роттердам+»
Однак повертаємось до наших невідомих відомих. «Роттердам+» — це формула розрахунку вартості електроенергії, яку виробляють теплові електростанції.
У ціну електроенергії закладено вартість вугілля в порту міста Роттердам у Нідерландах плюс вартість його транспортування до України, до того ж двічі. При тому, що левову частку вугілля (більш як 90%) купували не в Нідерландах, а в Україні або на окупованих територіях, що давало змогу отримувати надприбутки теплоелектростанціям.
«Немонополістом» на ринку ТЕС є найбільший приватний інвестор енергетичної галузі України — Донбаська паливно-енергетична компанія (ДТЕК) Ріната Ахметова.
Серед підозрюваних — колишні та чинні посадовці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також групи приватних теплогенеруючих компаній.
Обвинувальний акт стосується шести осіб, причетних до запровадження формули «Роттердам+». У серпні 2019-го НАБУ оприлюднило звинувачення.
Серед обвинувачуваних — ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк (кажуть, наразі за кордоном); колишній член НКРЕКП Володимир Євдокимов (після одного з рішень суду про затримання вийшов під заставу у 2 млн грн і наразі очолює ДП «Оператор ринку»); керівник відділу НКРЕКП; заступник керівника відділу НКРЕКП і два представники менеджменту ДТЕК.
Співробітникам комісії слідчі інкримінують використання службового становища з метою одержання неправомірної вигоди третіми особами, вчинене за попередньою змовою, а «дтеківцям» — пособництво у зловживанні службовими особами НКРЕКП службовими повноваженнями в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки для громадських і державних інтересів.
Справу про «Роттердам+» кілька разів намагалися закрити. Востаннє — восени 2023 року, коли САП уже передала справу до суду. Однак у грудні 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала це рішення.
Санкційний присмак кримінального провадження
Отже, як ми вже зазначили, все видавалося б відносно правильним, якби ця справа не була схожа на чергову серію санкцій та політичний тиск на п’ятого президента України Петра Порошенка. Адже почалась ця роттердамська кримінальна епопея з початку каденції чинного президента Володимира Зеленського.
Адже НАБУ оголосило підозри менеджерам ДТЕК та членам НКРЕКП у рамках кримінального провадження щодо застосування формули «Роттердам+» улітку 2019 року, тобто після виборів президента.
Так, понад 39 млрд грн можна повернути, але, на думку фахівців економічного права, робити це мали б або прем’єр-міністр Денис Шмигаль, або Ірина Венедіктова, коли ще виконувала обов’язки генпрокурора.
Вони мали б подати від імені держави позов проти ДТЕК. Звісно, цей сценарій виглядає як фантастичний. А з огляду на те, з якою кількістю в медіа свого часу множилися «експертні заяви», що при «Роттердамі» було краще і дешевше», малоймовірним є навіть «лайтовий» варіант розвитку подій, за якого відповідальність за злочин понесли б бодай рядові виконавці.
До речі, й Нацкомісія тоді визнавала, що формула далека від ідеалу, але пояснювала, що отриманий «надлишок» енергокомпанії нібито повинні витратити на закупівлю антрациту, дефіцит якого на українському ринку виник після окупації частини Донбасу.
Коли стало зрозуміло, що жодних суттєвих диверсифікацій у поставках вугілля не буде, а ДТЕК продовжує возити вугілля з рф, версію змінили, пообіцявши як компенсацію наших із вами надмірних витрат підвищити ренту на видобуток вугілля. Але її розмір досі залишається на тому ж рівні.
НАБУ знає справжніх авторів роттердамської епопеї
Тож НАБУ ще в 2020 році поширило інформацію щодо досудового розслідування, яким встановлено факти втручання представників ДТЕК у діяльність голови НКРЕКП Дмитра Вовка та члена комісії Володимира Євдокимова з метою прийняття регуляторних рішень в інтересах приватної компанії, а саме — впровадження так званої формули «Роттердам+».
НАБУ стверджувало, що готове довести в суді не лише вплив, а й сам факт того, що роттердамська формула створювалася безпосередньо у ДТЕК.
Зрозуміло, що ця справа давно мала або опинитися у Вищому антикорупційному суді, або бути закритою. Але пройшло шість років — і м’яч знову на полі прокурорів. Однак навіть за їхньої доброї волі та обвинувального вироку суду, за оцінками слідчих НАБУ, учасникам змови загрожує від 8 до 12 років ув’язнення. Але збитків нам ніхто не покриє.
Навіть більше, основні ідеологи «Роттердама», якими тоді ж, у 2020 році, НАБУ назвало Петра Порошенка та олігарха Ріната Ахметова, навряд чи понесуть покарання. І якщо Порошенка Зеленський закрив би чи засунув куди подалі, звісно, через суд, але в ручному режимі, то з паном Ахметовим справа виглядає складніше.
Отже, слідчі НАБУ зазначали, що «Роттердам+» створили на догоду монополісту, а не лише заради поліпшення його фінансового стану, ну й щоб підзаробив попередній президент Порошенко.
Бо, мовляв, глава НКРЕКП Дмитро Вовк до посади керівника Нацкомісії працював менеджером у компанії «Рошен», а починав трудову діяльність у компанії ICU, що заснувала Валерія Гонтарева, а очолив Макар Пасенюк — «фінансовий» друг Порошенка.
Вовк допомагати бізнесу Ахметова без згоди чинного на той момент президента не ризикнув би. Ще один виходець з ICU, Володимир Демчишин, на момент розробки «Роттердама+» очолював Міністерство енергетики та вугільної промисловості.
Слідчі прорахувались
Свого часу в НАБУ було наївне переконанння, що Рінат Ахметов відповість за скоєне та відшкодує завдані державі збитки. Мовляв, менеджери його компанії є безпосередніми фігурантами справи.
А НАБУ готове доводити в суді не лише те, що менеджмент ДТЕК свідомо «порадами, вказівками та усуненням перешкод сприяли прийняттю в їхніх інтересах протиправного регуляторного рішення», але й те, що в результаті застосування формули були «заподіяні шкідливі наслідки для усіх споживачів електричної енергії, як безпосередньо в результаті збільшення вартості електричної енергії, так і опосередковано через загальний вплив вартості електроенергії на економіку держави, включення додаткових витрат у кінцевий продукт, втрату конкурентних переваг у зв’язку зі здорожчанням вартості виробництва продукції або зменшення прибутку підприємств за рахунок збільшення витрат на електроенергію.
Крім цього, так звана формула «Роттердам+» вплинула на перерозподіл фінансового ресурсу серед генеруючих компаній — учасників енергетичного ринку».
А якщо простіше, вони готові доводити, що кожен із нас окремо і вся держава в цілому постраждали від впровадження «Роттердама», тому завдані 39 млрд грн збитків мають повернутися державі.
Враховуючи це, НАБУ звернулося до Кабінету Міністрів для вирішення питання про подання цивільного позову в «роттердамському» кримінальному провадженні від імені всіх споживачів в особі держави.
І насамперед потрібно було, аби КМУ та офіс генерального прокурора визначилися з узгодженою позицією держави стосовно як представництва інтересів усіх споживачів у кримінальному провадженні, так і порядку відшкодування збитків.
Але толку з цього не вийшло. І, схоже, не буде. Бо, як ми вже неодноразово зазначали, саме главу уряду Дениса Шмигаля вважають креатурою Ріната Ахметова.
І взагалі вплив Ріната Ахметова на Україну в рази більший, ніж вплив його ДТЕК на українську енергетику. Він вправно знаходить підходи до будь-якої нової влади і, якби схотів, міг би багато розказати про базовий дохід президентської фракції у парламентах кожного скликання за час української незалежності.
Сваритися з Ахметовим страшно й невигідно. Особливо якщо в судовій системі свавілля, і, потягнувши олігарха в суд, навіть чинний президент не може розраховувати на неупереджений розгляд справи, а відтак має всі шанси програти двічі.
Але якщо думати не про власні інтереси, а про державні, то справа «Роттердам+» — чи не єдиний реальний шанс завдати нищівного удару хоча б по одному українському олігарху, звести нанівець як вплив його монополії на економіку, так і вплив його самого на країну. Навіть для такого потужного бізнесу, як ДТЕК, 39 мільярдів — непідйомна сума. Та й для самого Ахметова — чимала. Тим більше в час повномасштабної війни.
І взагалі, якщо пану Ахметову вдалося свого часу навіть Лондонський суд підняти на захист від допитиливості преси до періоду особистого накопичення первинного капіталу, то про вітчизняні суди нічого й гадати.
