Війна як криваве шоу геополітичних масок. Хто й для чого «зливає» Україну?

Ми знаємо з досвіду різних воєн, що зазвичай найстрашніші, шокуючі речі про війну народ дізнається після її закінчення.

 

Тому й не дуже дивуємось різним фактам, до котрих раніше ставились із недовірою. Але нутро вже закипає.

 

Ситуація безпеки в світі погіршилась через путіна й Трампа. Так звана російська федерація анонсувала масштабні навчання в білорусі.

 

У країнах Балтії схвилювались, аби в ході цих навчань російська федерація не перейшла кордон.

 

Водночас 5-та стаття НАТО (захист членами Альянсу в разі потреби союзника), принаймні для США, котрі демонструють намір вийти з НАТО, перестане діяти.

Днями один з німецьких воєнних істориків охарактеризував прийдешнє літо як останнє мирне для Західної Європи. Він вважає, що ймовірний напад росії на Литву може статись уже цієї осені. 

 

Тому Вільнюс услід за Варшавою заявив про намір розташувати на кордоні з білоруссю протипіхотні та протитанкові міни.

 

А тим часом в Україні у президентському оточенні вкотре підіймають тему зниження мобілізаційного віку. І не просто так, а для яскравих заголовків.

 

Щоб про Володимира Зеленського з кожної офіційної праски розповідали, який він молодець.

 

За ймовірності змін — до лав ЗСУ призиватимуть людей не до 60, а до 55 років.

 

Обов’язковій мобілізації можуть підлягати молоді люди не з 25, а з 20 років. Причина проста. Її активно  піарять придворні ЗМІ та блогери, мовляв, вони (20-річні) сильніші, розумніші, витриваліші.

 

Незмінним залишається те, що на хвороби (якщо ти не в інвалідному візку) вже давно не звертають увагу. ВЛК ліплять чип — «здоровий», бо є план «до двору». Здається, вже й не наш.

 

Скажімо, британські глобалісти давно вимагали від президента Володимира Зеленського ще молодшої сили в українській армії. І, мовляв, доки він не виконає цієї умови, значного фінансування не буде.

 

Щодо Німеччини, то для бундесверу найбільша проблема наразі — боєприпаси. З 1990 року запасів закуповували стільки, скільки необхідно для навчань, але не для війни. Зброя застаріла, а солдати не навчені. Ймовірно, саме тому президент Зеленський підписав указ, згідно з яким військові України в разі потреби будуть зобов’язані воювати в країнах Європи.

А тим часом кількість жертв серед цивільного населення України, на жаль, зростає.

 

Зате на Банковій усе стабільно. Президент Володимир Зеленський замість того, щоб уже нарешті ухвалювати зважені, самостійні рішення, у першу чергу корисні для виживання України та українців, продовжує керуватись чужим розумом — партнерів.

 

Тобто про вміння знайти, побачити головні проблеми, вирішити, якими мають бути інструменти для їх розв’язання, та зібрати довкола себе дієздатних інтелектуальних людей, не йдеться. Цього не навчила навіть  війна. Війна, з якої усе ще гарант нашої Конституції чи то не бачить виходу, чи не хоче виходити.

 

А тут іще й американське видання «Нью-Йорк таймс» у своїй статті «Секретна історія війни» долило чимало олії у вогонь російсько-української війни. Там ідеться про те, що нібито військово-політичне керівництво України було зацікавлено в цій війні.

 

Мовляв, ніхто з вищого генералітету жодного разу на Ставці Верховного головнокомандувача не наважувався твердо відмовитися від наказу, що призводив до позбавлених сенсу втрат життів.

 

«Їм було простіше посилати людей на погибель, аніж сказати вголос те, що він думає. І лише завдяки героїзму українських солдатів ця країна ще не завойована. А її керівництво та партнери зробили все можливе, щоб Україна програла цю війну», — безапеляційно заявляє NY Times.

 

Газета вдарила в найболючішу точку теми російсько-української війни. Все таємне стає явним. За словами автора згаданого матеріалу, Україні не дозволили виграти війну в тому числі й внутрішні зрадники серед військових та вищого керівництва.

 

Там також детально описано численні персональні конфлікти. Зокрема між сьогоднішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та його попередником Валерієм Залужним; між головою Об’єднаного комітету начальників штабів США (найвища військова посада) Марком Міллі та знову Валерієм Залужним; між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Джозефом Байденом тощо.

 

І це тільки нам, пересічним українцям, усе подається в однозначній інтерпретації. Так, як вирішать оці найвищі менеджери.

Окрім таких одкровень, згадана стаття ще раз підтверджує висновки щодо президентських уподобань чималої частини американців. Зрозуміло й те, чому США хочуть вийти з усіх організацій, що гарантують мир, та за що її рудим лідером захоплюються маси.

 

Америка хоче залишитись ні при чому, внісши свою чималу частку в конфлікти не лише росії з Європою, а й країн Близького Сходу: Китай—Тайвань, Північна Корея—Південна Корея тощо.

 

Тобто, звідусіль злизати вершки та залишитись героєм зі своїми інтересами й пріоритетами. І зрозуміло, чим саме захоплюються виборці Трампа, — їм підуть бонуси. Долари ж не пахнуть…

 

Проте ми власним болем відчуваємо найвищий рівень цинізму в запевненні, що Трамп рятує якихось дітей із підземелля. А він, як виявилось, і документи на вивезених у невідомому напрямку 35 тисяч маленьких українців «загубив». Хтось вірить, що випадково?

 

Чи ще хтось заперечуватиме те, що всі агресори виводяться в одному гнізді? Чи те, що вони прагнуть корпоративного управління світом, попередньо перерозподіливши його?

 

Чого вартий лише оновлений варіант угоди про корисні копалини? Він виглядає так, ніби Україна програла війну США, опинилась під окупацією і тепер зобов’язана платити пожиттєві репарації.

 

Тим часом, за даними британської розвідки, росіяни готують новий масштабний наступ на Україну, котрий, за їхнім задумом, може тривати від шести до дев’яти місяців. Вони замислили широке просування по всій лінії фронту — на тисячу кілометрів. Тож, схоже, в цьому році не буде миру.

 

З цими всіма розмовами про мир стало лиш більше жертв і страху. Навіть у повітрі України, окрім в’язкого неприємного смогу війни, ніби висить нова інформація про те, що в нас готується ледь не провокація.

 

І нібито на травень. Те «щось» має залучити максимальну кількість силовиків, ТЦКашників та звичайних громадян. Усе довкола цього схоже на підготовку протидії громадянському спротиву.

 

Вочевидь, саме для цього запустили закон для Нацгвардії, що дозволяє гвардійцям застосовувати вогнепальну зброю проти мирного населення.

 

Словом, чим далі, тим гірші умови в цій грі на виживання. Народ і справді закипає. Можливо, влада, видаючи такі закони, відчуває реальну загрозу громадянського спротиву?

І водночас воєнна техніка все частіше зустрічається у країнах Європи, і це, звісно, хвилює людей. Бо означає підготовку до війни.

 

VZ — такі знаки, розвіяні по всьому світу, помітили наші співвітчизники на голландській техніці, котра курсує німецькими автобанами.

 

Для українців ці літери до болю знайомі, вони врізались у наші життя окупантською військовою технікою. Однак, виходить, це не є суто російська символіка. Але чому московити вибрали цю абревіатуру для походу по життя, землю та ресурси українців?

 

Росіяни для своїх довірливих споживачів маніпуляцій іще на початку повномасштабного вторгнення в Україну пояснювали, що Z означає «За перемогу», а V — «Сила в правді» та «Завдання буде виконано».

 

Але сьогодні народились підозри, що походить ця символіка з одного місця під егідою єдиного фінансування. Деякі співчуваючі Україні європейські аналітики вважають, що VZ — це Victory zeon’s (перемога сіону).

 

Нагадаємо, сіонізм (від гори Сіон) — єврейський націоналізм, рух європейських євреїв кінця XIX ст. за створення єврейської держави. Головної мети сіонізму було досягнуто в 1948 році. Як відомо, арійці та євреї — єдині з народів, котрі зберегли чистоту своєї раси.

 

Однак звернімо увагу, що останнім часом аж занадто багато розвінчувальної інформації з’явилось про євреїв. А от про арійців немає нічого. Може, хтось когось підставляє? І водночас ми спостерігаємо часті зіґування високопоставлених людей по світу — від Маска до лукашенка з путіним. 

 

Тут варто згадати про вирощування арійців у контексті нацистської Німеччини. Для цього застосовувалась програма «євгеніка» (псевдонаукова теорія покращення генетичної якості населення).

 

Вона активно впроваджувалась нацистською Німеччиною з 1935 року для покращення німецької раси. Відбирали «расово чистих» німецьких чоловіків і жінок. Дітей таких пар виховували в нацистській ідеології.

 

Також «арійських дітей» крали починаючи з 1939 року й з окупованих країн — Польщі, Норвегії, України (УРСР) — та проводили генетичні експерименти. Нацисти шукали способи покращити расу за допомогою селекції.

 

У концтаборах проводили досліди, не маючи на те наукових засад. А що, якщо й зараз арійці, вирощені шляхом євгеніки, продовжують експерименти? 

Звісно, до істини треба докопуватись, бо, навіть якщо вона лежить на поверхні, її не завжди легко помітити. Ми вкотре можемо натякати, що все, що вже було написано, пишеться й буде писатись щодо російсько-української війни, — це рольові ігри за сценарієм глобалістів.

 

А тим часом російські ютубери вже «розпаковують» нові наміри свого керівництва. Зокрема, йдеться про те, що, можливо, варто об’єднати дві армії, які викристалізувались у цій війні як найсильніші — українську й російську, — проти тих, хто зіштовхнув у криваву бійню народи двох сусідніх держав.

 

Можливо, ймовірність такого повороту ходу війни й передбачили глобалісти, ставлячи перед Україною якісь завдання, що не ведуть до миру, й не збираючись вкладатись власним людським ресурсом.

 

Тобто, за їхнім прагматичним висловлюванням, нам ніхто з них нічого не винен, але коли починає припікати — давай закон, щоб нас захищали українські солдати.