Науковці трьох історико-культурних національних заповідників у Києві представляють виставку «Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський».
Відкрили її в Будинку митрополита Софії Київської у день народження гетьмана — 18 березня.
На відкриття завітав представник родини Розумовських зі Швейцарії Грегорі Фабре (Gregoire Fabre), за благодійної підтримки якого реалізовано цей проєкт. Він приїхав уперше в Україну, засвідчуючи нашій країні підтримку в період повномасштабної російсько-української війни.
Обрали гетьманом 275 років тому
На тепер нас відділяє 275 років від часу обрання гетьманом Кирила Розумовського.
«Урочистості відбувалися 22 лютого 1750 року у Глухові, — коментує Юлія Фурсова, завідувач відділу НІКЗ «Гетьманська столиця». — Попри формальний церемоніал, елекція мала важливе значення для жителів Гетьманщини, адже це знаменувало не лише повернення посади гетьмана, а й подальше відродження та посилення державних інституцій. Варто зауважити, що сам гетьман Кирило Розумовський не був особисто присутній на обранні».
Кирило Розумовський став гетьманом у 22 роки. Презентував усю Україну, а найбільше він пов’язаний із Чернігівщиною, де народився, відновив гетьманську резиденцію в Батурині і вирішив знайти там свій вічний спокій.
Грегорі Фабре з роду Розумовських.
Фото «України молодої».
«Із могил 16 наших гетьманів ми маємо тільки могилу Кирила Розумовського — місце, де покоїться його прах», — підкреслила генеральна директорка Національного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва.
За своє 14-річне гетьманування Кирило Розумовський докладав максимальних зусиль для становлення української державності — йому вдалося здійснити перетворення в системі судочинства, військової справи, освітньої галузі та медицини, наголошує Юлія Фурсова.
І резюмує: «Своїми політичними поглядами і діями гетьман Розумовський доводив, що Гетьманщина має відбутися як самостійна незалежна держава». Завадили цьому надзвичайно складні суспільно-політичні обставини та постійне втручання російської імперії в державну діяльність Гетьманщини.
Архіви Розумовського чекають дослідників
«Славу примножувати справами» — це родинний девіз Кирила Розумовського. Виставковий проєкт з такою назвою створили спільно три національні заповідники: «Софія Київська», «Гетьманська столиця» (Батурин) та «Чернігів стародавній». У залах розміщено 37 унікальних експонатів. Найбільше з них — 23 —надала «Гетьманська столиця», уточнила генеральна директорка Тетяна Кербут.
Неля Куковальська — генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» — зауважила, що виставка проходить у пам’ятці архітектури, яка теж відноситься до періоду Розумовських, — у Митрополичому палаці, який був відроджений із небуття, з руїни.
І можливо, Кирило Розумовський бував у цій будівлі. Ці здогадки потребують наукового дослідження.
«Сьогодні українська історія говорить про те, що це визначна дійова особа в становленні української державності, відродженні Гетьманщини, і вона заслуговує на величезну нашу повагу», — сказала про Кирила Розумовського Неля Куковальська, згадавши про перекручування і викривлення фактів російською та радянською історіографією.
Палац Розумовського в Батурині. Макет.
Фото «України молодої».
Ярослав Файзулін, директор Центрального державного історичного архіву України в м. Київ, на відкритті виставки «Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський» констатував, що діяльність достойника достатньо представлена в архівних документах: збережені похідна і домова канцелярія, відомості про маєтності Кирила Розумовського тощо.
Минулого року повністю оцифровано документи Генеральної військової канцелярії (фонд 51) — це десятки тисяч копій, які є у
вільному доступі.
Тележурналіст Акім Галімов, засновник проєкту «Реальна історія», детально розповів про збереження упродовж двох крайніх років унікальної садиби XVIII століття «Покорщина» в Лемешах поблизу Козельця на Чернігівщині, на батьківщині гетьмана.
Місцеві мешканці й волонтери з усієї України, а також іноземні долучалися до толок. Люди задонатили на порятунок садиби майже 3 млн грн. Працюють професійні архітектори та реставратори.
Команда намагається також внести зміни у законодавство, щоб можна було відновлювати пам’ятки національного значення громадською ініціативою.
Унікальні експонати виставки
Уперше на виставці експонується портрет гетьмана Кирила Розумовського, створений минулого року на замовлення «Гетьманської столиці» відомою українською художницею Наталією Павлусенко.
На портреті бачимо державника у віці 34-35 років — у період його активної реформаторської діяльності у 1762—1763 рр.
Кирило Розумовський (18.03.1728—21.01.1803) зображений під час перебування в Батурині, якому він повернув офіційний статус резиденції в перший рік свого гетьманування (після того, як російське військо за наказом Петра І вщент зруйнувало його в 1708 році).
На картині є собор Різдва Богородиці в Козельці, який був збудований у стилі українського бароко у 1752—1763 роках і в якому покоїться прах матері Кирила Розумовського — Наталії Розумовської.
Гетьманська булава. Реконструкція.
Фото «України молодої».
На виставці відвідувачів зацікавить зала з іконами XVIII століття з собору Різдва Богородиці в Козельці, які є частиною колекції Національного заповідника «Чернігів стародавній».
А перед зображеннями святих з усіх боків можна роздивитися у зменшеному вигляді єдиний на сьогодні збережений гетьманський палац Розумовського в Батурині.
Особливу цінність має представлений на виставці Універсал гетьмана від 9 жовтня 1763 року з його власноручним підписом та печаткою Війська Запорозького.
Цей документ із родинної колекції в 2018-му Національному заповіднику «Гетьманська столиця» передав нащадок Кирила Розумовського — Грегор Розумовський, який мешкає у Відні.
Першими побачили виставковий проєкт запрошені гості: Юрій Cавчук, Євген Сур, Олег Шамшур, Олександр Філоненко, Андрій Мельник, Георгій Коваленко, Ольга Ковалевська та БФ Надії Вовк «Берегиня» і «Україна молода».
Виставка «Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський» у Національному заповіднику «Софія Київська» триватиме до 30 серпня 2025 року.
.png)
.png)
.png)
