«Європейське жахіття»: як пройшла 61-ша безпекова конференція в Мюнхені

14-16 лютого в Німеччині відбулася Мюнхенська конференція з безпеки.

 

Її відвідало багато політичних лідерів, кожен переслідував певну мету.

 

Проте основним приводом для зустрічі стало повномасштабне вторгнення росії в Україну майже 3 роки тому.

 

На цій конференції тривали обговорення з приводу мирних перемовин, подальшої підтримки України та навіть критики Європи з боку США.

 

Деякі зустрічі були більш серйозними, а якісь — настільки неочікуваними, що змусили слухачів заклякнути від шоку. Що ж трапилося за ці дні.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, спецпредставником з питань України й росії Кітом Келлогом та іншими. 

 

Венс вважає, що Україна та росія мають знайти компроміс, Європа ж повинна взяти на себе більшу відповідальність за те, що відбувається на континенті. 

 

На думку Келлога, обидві сторони «мають від чогось відмовитися». Він вважає, що участь у переговорах мають взяти три сторони: Україна, росія і, звісно, США в якості посередника.

 

Зеленський зауважив, що Сполучені Штати ще не мають готового мирного плану, а якщо Україна не вступить до НАТО, то їй знадобиться армія у 1,5 млн військових. 

Щодо цього ситуація неоднозначна. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем запевнив, що Трамп знайде спосіб спинити війну, і якщо мирна угода запрацює, а росія знову нападе на Україну — її одразу приймуть до НАТО. (В інтернеті вже почали гірко жартувати: «А кого саме приймуть, Україну чи росію?»)

 

Грем також порадив, як закінчити війну: «Ви озброюєте цього хлопця (вказав на Зеленського) до зубів. Ви даєте йому цілу партію F-16. Ви даєте йому ATACMS, ви даєте йому танки. Тому що вони будуть битися. Тож озброймо цього хлопця».

 

Вступ до НАТО Україні не світить, що було заявлено заздалегідь, і це змусило Бориса Пісторіуса — міністра оборони Німеччини — розкритикувати рішення адміністрації Трампа з двох причин. 

 

«По-перше, членство України в НАТО і, по-друге, питання про те, як можуть виглядати територіальні зміни в Україні. Я думаю, що це було незграбно. Я думаю, що це була помилка. На мою думку, було б набагато краще говорити про можливе членство України в НАТО і можливі територіальні зміни лише за столом переговорів, коли Україна також залучена, а не заздалегідь, до певної міри без отримання плати від Путіна. Я вважаю, що це неправильно».

Також Пісторіус заявив, що Європа має бути за столом переговорів: «...йдеться про мирний порядок для Європи з агресивним сусідом, росією. Йдеться про наше сусідство, і саме тому ми, європейці, повинні теж брати участь у переговорах. Без участі Європи у будь-якій формі у переговорах важко уявити, що від європейців після цього очікують, як вони забезпечать цей мир, не беручи участі у перемовинах»

 

Та вже наступного дня Кіт Келлог розбив сподівання німецького міністра оборони на друзки: він не бачить Європу за столом переговорів, посилаючись на проблему «Мінського формату»: «Я чесно вам кажу, що буде відбуватися. Ми подивились на проблему «Мінська-2». Там було багато людей за столом і вони не мали ніякої можливості долучитися до мирного процесу — це не принесло успіху. Ми не будемо повторювати «Мінськ»»

З іншого боку, Келлог заявив, що інтереси Європи будуть враховані: «...чи всі будуть ваші інтереси включені в ці обговорення? Так. Якщо мається на увазі сидіти фізично за столом, то ні»

 

Глава МЗС Швеції Марія Мальмер Стенергард прокоментувала його слова із залу: «Зараз ви очікуєте відповіді від нас, чи можемо ми дати своїх [європейських. — УМ] військових, відправити їх [в Україну. — УМ]. Якщо ви хочете відповіді, то ми мусимо бути за столом [переговорів. — УМ]. Якщо ми будемо дійсно відправляти солдатів, то ми мусимо бути за столом».

Віцепрезидент США Джей Ді Венс під час свого виступу розкритикував Європу. Він вважає, що найбільша загроза для неї — це те, що відбувається зсередини.

 

Венс засудив той факт, що росія здатна впливати на вибори, завдяки покупці медіа: «якщо вашу демократію можна знищити кількома сотнями тисяч доларів цифрової реклами з іншої країни, то вона не така вже й міцна», — сказав він, посилаючись на анулювання першого туру президентських виборів у Румунії в грудні 2024 року.

 

Тоді, за повідомленнями румунської розвідки, ймовірно росія, яка звісно ж заперечує втручання, зманіпулювала платформами соцмереж, особливо TikTok, аби просунути ультраправого, проросійського кандидата Келіна Джорджеску. 

 

Також Венс додав, що не бачить простору для співпраці у сфері безпеки: «Не може бути безпеки, якщо ви боретесь з думками, з вірою ваших людей. Якщо ви боїтеся голосів у своїй країні, то Америка вам не допоможе, і ви нічого не дасте Америці».

 

Він висловив багато інших тез, та річ у тім, що виступати мав на тему російсько-української війни. Саме цей відхід від плану шокував слухачів, і навіть спроба віцепрезидента розрядити обстановку жартом «Якщо американська демократія зможе пережити 10 років кліматичної активістки Грети Тунберг, то Європа зможе пережити кілька місяців Ілона Маска» не отримала жодного натяку на сміх.

 

Зрештою, такий виступ Венса та інші «наїзди» посадовців США на Старий світ, бурхлива реакція на них з боку учасників конференції дали підстави голові конференції Крістофу Гойсгену назвати цьогорічний захід «європейським жахіттям».

Їх озвучив спецпредставник з питань росії та України Кіт Келлог під час дискусії «Мир через силу: план для України»: «Це мають бути і територіальні поступки, це може бути і відмова від використання збройних сил у майбутньому, можливо, зменшити кількість особового складу».

 

Накладені на росію санкції він оцінив на 6/10, а їхню ефективність — на 3/10. Також визначив «найболючіші», а саме санкції проти нафтопродуктів.

 

«Тому треба мати санкції, які б’ють по економіці країни. У нас має бути комплексний план, який би чинив тиск на росію. І тиск має бути всеохопним», — підсумував Келлог.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен має тверді переконання, що звучать так: Україна має перемогти у російсько-українській війні, а мирна угода — гарантувати, що росія не зазіхне на Україну знову. 

 

«Який план щодо України? Дозвольте перейти до висновків. План — це виграти війну. Ось у чому суть. Бо яка альтернатива? Якщо ми дозволимо росії приймати рішення щодо європейських питань у 2025 році — це неправильний шлях. Я ніколи не вірила, що війна в Україні насамперед про Україну. Війна в Україні — це про росію, це про її імперські амбіції, про її бажання і волю приймати рішення щодо європейських питань. І ми не можемо дозволити їм це робити. Тому я вважаю, що ми маємо дотримуватися стратегії. А стратегія полягає у тому, щоб виграти війну», — сказала пані Фредеріксен.

 

Вона також зазначила, що не вірить у потурання чи умиротворення, згадуючи приклад Мюнхенську угоду 1938 року. Тоді Адольф Гітлер оголосив, що це його остання територіальна претензія в Північній Європі.

 

Сьогодні Мюнхенську угоду загалом прийнято вважати невдалим актом умиротворення, і цей термін став «символом марності заспокоєння експансіоністських тоталітарних держав».

 

«Мир має бути надійним і справедливим. І цей мир може бути справедливим, і ми можемо довіряти мирній угоді, лише якщо ми будемо впевнені, що росія не повернеться в Україну чи десь ще в Європі. Ось чому нам потрібно виграти цю війну», — додала прем’єр-міністерка.

 

Також вона підкреслила, що європейці мають бути в разі чого готовими захистити себе: «Ми повинні витрачати набагато більше на оборону і безпеку, ми повинні розвивати нашу економіку, щоб мати змогу робити те, що необхідно для захисту наших країн».