Поряд з аналізом механізму поширення болісної для військових інформації, яка для багатьох людей в однострої породжує головне питання «А за що ми воюємо? За те, щоб нам плювали в спину?» — виникає потреба в правовому аналізі і в правовій оцінці дій політиків, особливо дій, які військовими сприймаються як зневага до їхньої самопожертви заради держави.
Адже подібне ставлення до людини в однострої багатьма сприймається ледь не як ставлення рабовласника до раба.
Політик, що втручається в дії військ, у самих військах сприймається як злодій, що прийшов забрати собі з військового казана найсмачніші костомахи, і військові при цьому не мають права відігнати політика від казана.
В перші тижні нападу, в березні 2022 року, ВРУ через прийняття Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» було введене поняття «бойовий імунітет».
Він звільняє від кримінальної та адміністративної відповідальності військових за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна під час виконання завдань з оборони України. І це був своєрідний пакт про розподіл взаємних зобов’язань. Між народом і владою. Влада забезпечує народ засобами оборони, не краде і не перешкоджає обороні народом своєї країни, а народ воює без паразитування політиків на війні.
Самі ж політики і зруйнували цей пакт. Вони почали брехати і красти. І позбавляти народ доступу до джерел інформації. Що вилилося в припиненні ефірного мовлення трьох патріотичних телеканалів — Прямого, Еспрессо і 5 Каналу.
На що зразу ж влада напоролася на протест посольств Великої сімки. Але оскільки це не вилилося в серйозні рестрикціі, то на Банковій вирішили, що до кінця війни вони й справді недоторкані, І можуть творити зі своїм народом будь що, і жодного механізму обмежити диструкцію влади у партнерів не буде, інакше будь які утиски оточення Зеленського будуть подаватися як здача українського спротиву.
Оскільки на травень 2024 року питання Залужного було розв’язане для влади, шляхом відправки останнього послом до Великобританії, а перед тим — звільненням зі Збройних сил через визнання ВЛК непридатним до військової служби, аби відсікти у війська можливість вимагати повернення Залужного до командування військами. «Суспільне-новини» тоді повідомило: «Указ №309/2024 з’явився на сайті президента 8 травня.
«Звільнити генерала Залужного Валерія Федоровича з військової служби у відставку за станом здоров’я з правом носіння військової форми одягу», — йдеться в указі.
8 лютого Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ та призначив на це місце генерал-полковника Олександра Сирського, який раніше керував Сухопутними військами».
Так от парадокс — Сирський ще не встиг повністю перебрати справи, як у травні вже стало зрозуміло, що Сирського Банкова однією рукою нібито поглажуватиме, а іншою знищуватиме його репутацію, аби не виростити нового Залужного.
І знову ж у процесі нищення репутації Сирського розрахунок робився на те, що військові — люди наказу і захищати себе в медіа не можуть, та й особливо не вміють.
І тут можна медіа-активність нардепки Безуглої дослідити на предмет правової відповідальності, зокрема є Стаття 114-1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань
1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період — карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
2. Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, — карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. {Розділ I Особливої частини доповнено статтею 114-1 згідно із Законом № 1183-VII від 08.04.2014}
Тепер звернімося до публікацій нардепки Безуглої, зокрема проаналізуємо тексти у ФБ за травень місяць 2024 року. І спробуємо проектувати ці публікації на діючий Кримінальний кодекс:
Публікація
07.05.2024
«У мене немає об’єктивних пояснень відсутності фортифікацій за Авдіївкою на третьому році повномасштабного вторгнення рф і на одинадцятому — війни. Найближчим часом буду на фронті і прошу щодо максимальної щирості спілкування. Триває боротьба не тільки за країну з росіянами, а й за сучасну армію з генеральськими фракціями і пострадянською спотвореною культурою.
Фортифікації за Авдіївкою не побудував ні Муженко, ні Хомчак, ні Залужний, ні Сирський. Генерала Ткачука, який на два десятиліття окупував один з ключових військових вузів країни, не звільнив ні Муженко, ні Хомчак, ні Залужний, ні Сирський.
Ці приклади можна продовжити на сотні сторінок. Так, саме зараз менше пишу про те, що відбувається всередині ЗСУ, але жодна моя позиція не змінилася і розкажу дещо вже після поїздок. Не просто розкажу, я борюся в міру моїх можливостей щодня. Тим більше розчаровує слабка позиція Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо нагляду і контролю за сектором».
Правники так формулюють завдану публікацією шкоду: «Індивід ставить свої особисті інтереси та амбіції вище за суспільні цінності. Її дії завдають шкоди не тільки суспільному єднанню, але й МПС особового складу ЗСУ, послаблюючи віру в керівництво і сприяючи зневірі. Це підриває внутрішню стійкість армії й довіру в суспільстві.
На додачу до цього звинувачення, що дискредитують військове керівництво, підривають не лише довіру до армії, але й руйнують фундамент національного єднання. Вони створюють клімат недовіри та розколу, який послаблює суспільство зсередини та робить його вразливішим до зовнішніх загроз. У такій ситуації може розвинутися глибока суспільна криза, що призведе до серйозного ослаблення обороноздатності держави.
Юридичні наслідки:
Кримінальний кодекс України: стаття 344 — «Втручання у діяльність державного діяча»; стаття 426 — «Зловживання владою або службовим становищем»».
Наступна публікація:
10.05.2024
«Повернулася з фронту. Новий керівник фронтом генерал Содоль — злочинець. Сирський дозволив йому поставити «своїх»: Галушкіна, Соколова, Луценка. Не за навиками, а за належністю до генеральської фракції Содоля. Галушкін завалив оборону Харківщини. Добилася його заміни. Тепер тут Драпатий.
Після цього Содоль намагався мене блокувати по всьому фронту. Соколов має кримінальне провадження по Чонгару і зараз відповідальний за ділянку фронту. Луценко пропустив прорив Очеретиного на Покровськ і не покараний.
Жоден генерал не покараний ні при Залужному, ні при Сирському. Вони «спливають» знову і знову. Нічого не помінялося. Генеральські фракції продовжують гробити наше майбутнє.
І Сирський — частина процесу. Він не може вийти за рамки. Я бачу спроби, але. Але! Прошу і закликаю зараз бригади триматися. Ви знаєте, як воювати, ви вмієте. Подолаємо. І внутрішню армійську гниль, і росіян. Зараз гартується історія. Втримайте. Не мовчатиму. Тільки факти. Олександре Станіславовичу, last call. P.S. Коментарів під цим постом не буде».
Правники наступним чином описують завдану шкоду: «Фактично це оперативне розкриття інформації про кадрові ротації (перестановки) серед керівного складу ЗСУ, що полегшує ворогу в оцінці наших дій.
Об’єкт фактично розкриває поіменно керівний склад угруповань із зазначенням прізвищ, що надає змогу ворогу спростити оцінку наших військ під час опрацювання військових операцій.
Зазначене оцінюється як крок на розкол суспільства, адже некомпетентна критика відволікає увагу суспільства від загальної мети, спричиняє сумніви в ефективності оборони та послаблює національну єдність.
На додачу до цього це призводить до зниження морального духу, бо публічна критика керівництва підриває бойовий дух солдатів, створюючи невизначеність та сумніви серед особового складу, що ускладнює виконання бойових завдань.
Ці маніпуляції можуть також порушувати Конституцію України, яка гарантує єдність і територіальну цілісність держави та захист прав громадян під час воєнного стану.
Юридичні наслідки
Подібні дії можуть підпадати під статті Кримінального кодексу України, зокрема стаття 111-1 «Колабораційна діяльність», а також стаття 109 «Дії, спрямовані на захоплення державної влади», якщо вони умисно дестабілізують суспільство. Стаття 17 Конституції України також регламентує захист держави як обов’язок громадян.
Наступна публікація
22.05.2024
«Про «нічого не змінилося» і генеральські касти. Що ж, Сирський, Головнокомандувач ЗС України не відреагував на мої непублічні звернення та вкотре проігнорував критичні проблеми. Я чесно намагалася працювати з ним кілька місяців, страждаючи від побаченого все більше. Знайомтесь, далі буде. Зліва направо — Баргилевич, Павлюк, Сирський, Содоль.
Генеральська фракція, що прямо зараз знищує наші шанси на зміни та перемогу. Звісно, тут не всі. Пафос совка і знецінення людського життя. Перші штрихи:
— Баргилевич — Начальник Генерального штабу. Бюрократія збільшилась вдвічі. Закриття ІТ-підрозділів. Лобізм старих оборудок. Мінйон Сирського. Знищення ТРО.
— Павлюк — командувач Сухопутних військ. Просто міньйон із схильністю до нервових зривів на підлеглих. Практично відсутність підготовки людей перед відправкою в бригади. Намагання створити якомога більше нових бригад, аби пристроїти штаби, більше штабів, а не вчити піхоту і давати на поповнення. Ще штаби! Імітація бурної (орфографія Безуглої збережена. — Ред.) діяльності — наше все.
— Сирський — Головком ЗСУ, приховування правди, розрив підрозділів, ручний контроль, російська жорстокість і випалювання всіх конкурентів та креативних у війську. Зміна комбригів і комбатів так швидко, що вони не встигають познайомитися з підрозділом, а вже винні. Знищення десантників прямо зараз, аби перетворити в сухопутні війська і ще багато-багато іншого, а також усе те, що у всіх його мінйонів, бо авторитаризм рішень ГК зашкалює, і все в ЗСУ — це зараз обличчя Сирського.
— Содоль — керівник фронту з лютого 2024. Кулуарний «м’ясник», який приховає все, що треба любому (орфографія збережена) начальнику. Непідготовлена Харківщина, Авдіївка (дуже довго відповідав за цей напрямок у Залужного до, а тепер відповідає в рамках майже всього фронту, корисний генерал для Головкомів).
Що робити? Добиватися, щоб ці всі касти пішли і вже ніколи не приймали ключові рішення. Вирвати з їхніх лапок ЗСУ. Далі тільки нове покоління. Хто виріс у війну з 2014. Без московських училищ і зірочок часів Януковича. Досить.
2014 рік не призвів до перебудови штабів ЗСУ, 2022 рік не призвів до перебудови штабів ЗСУ, якщо 2024 не призведе — нам кінець. Буду боротися і борюся за вас безкомпромісно, щодня. Бо це за життя, перемогу і майбутнє. Не можу допустити такого знецінення жертви усіх неймовірних військових, усіх цивільних, які одягли військову форму і повірили в ЗСУ. ЗСУ не може залишатись кривим дзеркалом!»
Правники описують завдану шкоду подібно до попередніх прикладів.
Юридичні наслідки
Подібні дії можуть підпадати під статті Кримінального кодексу України, зокрема стаття 111-1 «Колабораційна діяльність», а також стаття 109 «Дії, спрямовані на захоплення державної влади», якщо вони умисно дестабілізують суспільство.
Наступна публікація:
23.05.2024
«Поділ та адмінресурс. Продовження. Нагадую, Юрій Содоль — керівник українським фронтом, поставлений Сирським, що вже призвело і призводить до кожної години (!) знаходження його на посаді до катастрофічних наслідків. Дистильований приклад генерала-«м’ясника».
Прикро за Ігора Гордійчука, але треба розуміти, що система військової освіти не реформована від слова зовсім. На навчання в абсолютній більшості потрапляють, аби позбутися, або хто «порішав». Потім виходять нові «генерали з першим факультетом».
Це не змінилося в 2022-му: ні терміни, ні програми, ні викладацький склад, ні відбір. І трагедія в тому, що зараз у 2024-му ми маємо вже нових-старих випускників цієї системи. Прямо зараз історія з курсантом львівської академії сухопутних військ отримала продовження: курсанта, який викрив чергове зловживання в академії, знімають із навчання і відправляють до штурмової бригади.
Але керівник академії генерал Ткачук уже два десятиліття веде своє феодальне існування, і його ніхто не змінив. І він друг Сирського, Залужного, Хомчака, Муженка. Цей генералітет убиває наше майбутнє».
Правники описують завдану шкоду аналогічно до попередніх прикладів.
Наступна публікація:
24.05.2024
«Давайте прямо. Я зараз бачу, як вища військова машина карає всіх, хто про це говорить, але правда, ось вона: Ні Головнокомандувач ЗСУ Залужний, ні Сирський не підготували укріплень на Харківщині. Крапка. На кордоні укріплень просто не було, а те, що було побудовано в тилу військовою адміністрацією, створювалося за наданими ГШ ЗСУ радянськими методичками часів Другої світової війни або ж взагалі хаотично, за завищеними цінами та було порожнім. Тобто, генерали не розмістили там військових взагалі! Росіяни, заходьте! Тут у нас тільки тероборона без бойового досвіду. І мінування мінімальне, аби ніжки свої не пошкодили.
При цьому, під керівництвом Головкома Залужного Сирський відповідав за Харківщину як командувач ОСУВ «Хортиця» з літа 2022 року. Парадокс: він звільняв Харківщину, і це була дуже успішна операція, авторський проєкт, але після звільнення не подбав про укріплення кордону та сталість оборони. На жаль, Залужний зі своєї висоти взагалі не вникав у такі деталі. Він не виїжджав, не перевіряв і не контролював узагалі, а Сирський...
Чесно кажучи, я не можу зрозуміти їхню логіку. Це байдужість, чванство чи робота на ворога? Але такий у нас генералітет у переважній більшості. Потрібно молодь в управління армією. Прямо зараз. Це криза. Бригадам, тримайтеся! P.S. Нагадую, Содоль досі на посаді, 0 реакції».
Правники описують завдану шкоду аналогічно до попередніх прикладів.
Вчитайтеся в текст уважніше! Дикість звинувачень просто зашкальна: «На кордоні укріплень просто не було, а те, що було побудовано в тилу військовою адміністрацією, створювалося за наданими ГШ ЗСУ радянськими методичками часів Другої світової війни або ж взагалі хаотично, за завищеними цінами та було порожнім».
Тобто, член Комітету ВР з питань нацбезпеки несе відверту брехню про Генштаб, нібито він встановлює тарифи для підрозділів на будівництво фортифікацій. Безугла добре знає, що цивільні підрядники з орбіти харківського голови ОВА Синєгубова розпиляли на фортифікаціях 20 млрд. грн.
Медіа з перших днів кричали про завищені ціни на кругляк для окопів, але Безугла всю провину за злодійство чиновників перекладає на військових. У принципі ці публікації з правовими оцінками мали б уже давно бути на столі у слідчих органів, але поки що честь військовиків доводиться захищати лише добрим словом.