Встояти гуртом: Зеленодольська громада захистила себе від окупації і відновлює зруйновану інфраструктуру

Мешканці Зеленодольська вважають своє місто найбільш квітучим у Дніпропетровській області.

 

Більшу частину року паркові зони і розкішні клумби допомагають тут заліковувати рани, які лишає по собі війна. Іноді навіть не віриться, що зовсім недавно, обстрілюючи громаду з різних видів зброї, російські військові перетворили її населені пункти на суцільну руїну.

 

Відновити втрачену інфраструктуру місцевим жителям сьогодні допомагає не лише держава, а й міжнародні організації та благодійні фонди, серед яких є й Програма USAID DOBRE.

 

За майже вісім років плідної співпраці партнерам вдалося реалізувати більше десяти спільних різнопланових проєктів, спрямованих на вирішення місцевих проблем.

Зеленодольська громада межує з Херсонською областю, яку російські війська окупували вже в перші дні війни.

 

Попереду в них була Дніпропетровщина, яку на цій ділянці розмежування на той час іще не захищали Збройні сили України.

 

Аби зупинити російську армію, чоловіки громади взяли до рук гвинтівки. Загін із трьох сотень добровольців особисто очолив міський голова Дмитро Невеселий.

 

Фактично місяць з легкою зброєю в руках вони стримували росіян на кордоні протяжністю 75 кілометрів. Вочевидь противнику навіть не спадало на думку, що їм чинить опір не регулярна армія, а саме місцеві жителі, які вирішили не віддавати свою землю чужинцям. 

 

Ставши, без перебільшення, щитом Дніпропетровщини, зеленодольці водночас допомагали жителям Херсонської області вибратися з окупації.

 

Місто Зеленодольськ стало «зеленим коридором» для понад 10 тисяч біженців, які транзитом через громаду змогли доїхати до більш безпечних місць.

 

Люди діставалися велосипедами та інвалідними візками, а потім змушені були перепливати дренажні канали й бігти полями, на яких ще подекуди лежав сніг. Їх треба було перевдягти, нагодувати й підвезти до міста Апостолове, звідки курсувала електричка на Кривий Ріг.

 

Не зумівши перетнути кордон Дніпропетровської області, російські військові з іще більшою інтенсивністю та жорстокістю почали обстрілювати населені пункти громади з різних видів зброї. У результаті було пошкоджено значну частину житлового фонду, а також заклади освіти, культури та спорту. Постраждав місцевий бізнес.

 

Скрізь було розкидано нерозірвані касетні снаряди, які щомиті могли вибухнути просто під ногами. Ситуація змінилася лише через місяць, коли сюди підійшли українські війська й відігнали російську армію вглиб сусіднього регіону. З того часу й почалося відновлення громади, до складу якої, окрім Зеленодольська, входять три села — Мала Долина, Велика Долина та Мар’янське.

 

На допомогу зеленодольцям у той непростий час прийшла й Програма USAID DOBRE, яка працювала в громаді з 2017 року.

 

«Спочатку ми передавали обладнання для пунктів незламності і центрів колективного проживання ВПО, адже тут знайшли прихисток більш ніж тисяча переселенців, – каже заступник керівника Програми USAID DOBRE Максим Бурдавіцин. — Ми також доставили три великі намети, польову кухню, обігрівачі на рідкому паливі, пральні машини, бойлери, різні інструменти, компресори, набори гайкових ключів, генератори, відбійні молотки, драбини, ємності для води. Тобто забезпечили нагальні потреби громади».

 

Ремонтувати пошкоджені будинки тут почали одразу після того, як російські військові відступили від межі з Дніпропетровщиною. Нині житловий фонд уже фактично відновлено, до громади додому повернулося 97 відсотків населення.

 

І оскільки в Зеленодольську проживають сьогодні ще й близько 2 тисяч переселенців, людей у підсумку стало більше, ніж було до війни.

Не встигла громада налагодити своє життя після обстрілів, як росіяни принесли нову біду, влаштувавши теракт на Каховській ГЕС. Село Мар’янське, що розташоване на березі однойменного водосховища, лишилося без води. Від повної трагедії місцеві жителі спочатку рятувалися самотужки.

 

«Після підриву від берега почала дуже швидко відходити вода, — пригадує Дмитро Невеселий. — На щастя, у селі була невеличка затока і перешийок, з якого до неї надходила вода з Каховки. То люди швидко організувалися й почали перекривати цей прохід камінням і мішками з піском. Створивши штучну греблю, вони зберегли шматочок водосховища на своїй території».

 

А далі почалася велика відбудова, в якій беруть участь одразу кілька організацій. Програма USAID DOBRE, за словами Максима Бурдавіцина, придбала для роботи екскаватор JCB, насосне обладнання і 2,5 кілометра водопровідних труб.

 

Водночас «Зеленодольський міський водоканал», що є базовим комунальним підприємством громади, отримав інструменти для обслуговування систем, зварювальний апарат для пластикових труб, шини для техніки та два тракторні причепи. 

 

Загалом, з початку широкомасштабного вторгнення Програма USAID DOBRE надала Зеленодольську матеріальних засобів на 322 тисячі доларів.

 

«У 2022 році ми планували завершити свою роботу в Україні, — каже пан Максим. — Але у зв’язку з війною наш донор — Агентство США з міжнародного розвитку, ухвалив рішення подовжити термін іще на три роки, аби допомогти громадам у цей непростий час». 

 

Завдяки пролонгованій співпраці у місті з’явився ще й сучасний тепличний комплекс для вирощування квітів і саджанців дерев. За нього проголосували фактично всі жителі громади, адже Зеленодольськ виник на місці давнього села Зелена Долина, багатому на лісові масиви. Навіть зараз парки тут займають 50 відсотків усієї площі, підтримуючи імідж екологічно чистої території. 

 

Як повідомила головна проєктна менеджерка виконавчого комітету міськради Юлія Толчинська, Програма USAID DOBRE придбала для них збірну тепличну конструкцію, оснастивши її системою опалення, ємністю для води, вентиляторами, світлодіодними фітолампами, автоматичним поливом. 

 

Тут планують вирощувати розсаду квітів, багаторічні декоративні кущі, висіватимуть насіння берези, горобини, катальпи, платану.

 

«У нас працює потужна бригада озеленювачів, — каже пані Юлія. — Це дуже натхненні, творчі й енергійні люди. Вони створюють неймовірні сучасні ландшафтні простори, вміло підбираючи квіти, кущі і деревця. Усі, хто приїжджає до нас уперше, дивуються цій красі. Зараз у тепличному комплексі вже підростають саджанці хвойних дерев і багато квітів. Навесні все це буде висаджено просто неба». 

 

«Зелений» проєкт розвиватиметься і далі. Не виключено, що продукцію зеленодольського тепличного комплексу продаватимуть місцевим жителям, а також у Кривому Розі та Дніпрі.

 

Окрім того, частину площі тут надаватимуть в оренду локальному бізнесу, який зможе вирощувати томати, огірки, мікрозелень. Молодь та внутрішньо переміщених осіб залучатимуть до практичних занять з дизайну та технологій вирощування рослин. Це допоможе їм обрати чи змінити професію.

КНП «Зеленодольський центр первинної медико-санітарної допомоги» на початку війни вимушено і, на щастя, тимчасово виконував функцію госпіталю.

 

«Наша лікарня тоді безперервно працювала в режимі 24/7 під обстрілами, ракетними ударами, сигналами повітряної тривоги, в умовах відключень енергопостачання, — пригадує директорка закладу Олена Ярошенко. — Фахівці, ризикуючи власним життям та здоров’ям, рятували як військових, так і цивільних. Ми працювали на межі власних можливостей без перепочинку, але заради Перемоги!».

 

Коли ситуація більш-менш стабілізувалася, експерти Програми USAID DOBRE запропонували громаді такий інструмент, як оцінка нагальних потреб. Переважна більшість зеленодольців проголосували за розширення можливостей саме лікарні.

 

У результаті був розроблений план покращення медичних послуг на 2024—2027 роки. У межах його реалізації Програма USAID DOBRE придбала автомобіль для сімейних лікарів SUZUKI та спеціальне мобільне обладнання, за допомогою якого тепер можна якісно надавати медичну допомогу за місцем проживання важких пацієнтів.

 

Цією ж автівкою привозять із сіл до Зеленодольська на рентген тих хворих, яким важко дістатися до міста громадським транспортом. 

 

Програма USAID DOBRE також профінансувала закупівлю кисневих концентраторів, електрокардіографів, портативного дефібрилятора і спеціалізованого автомобіля PEUGEOT Partner, призначеного для надання мобільної паліативної допомоги населенню.

 

Тепер у громаді з’явилася можливість оперативно доставляти лежачих хворих до лікарень вторинної медичної допомоги, не чекаючи приїзду «швидких» з інших міст.

 

«Обидва автомобілі для нас стали справжнім порятунком,— каже Юлія Толчинська, — оскільки автівки, що були на балансі центру, давно вичерпали свій експлуатаційний ресурс». 

 

Наступним кроком у розширенні можливостей свого медичного закладу тут обрали відкриття фізіотерапевтичного кабінету для реабілітації пацієнтів. Сучасна медична техніка коштує дуже дорого, тому зеленодольці тепер беруть участь у конкурсі «Громада на всі 100», що реалізується у партнерстві зі Starlight Media та Українським кризовим медіацентром за підтримки Програми USAID DOBRE.

 

«У разі успіху ми хочемо отримати сучасне терапевтичне обладнання, — каже Олена Ярошенко. — За його наявності центр матиме змогу кваліфіковано надавати фізіотерапевтичні послуги. Для цього ми маємо медичний персонал, відремонтовану кімнату та бажання працювати для розвитку громади». 

 

Матеріал підготовлений редакцією газети на замовлення Українського кризового медіа-центру та став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є відповідальністю Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) і необов’язково відображає точку зору USAID чи Уряду Сполучених Штатів.