Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів.
А далі, мов кляп у рот, було проголошено про зміну політичного вибору країни. До речі, саме так сталося і в Україні в 2013 році.
І тепер грузини вийшли на вуличні протести ще й проти зупинки перемовин про вступ до ЄС.
Грузинська поліція обирала чимдалі жорсткішу тактику для розгону мітингів. Поліцейські застосовували водомети та сльозогінний газ, намагаючись розігнати нічні мітинги, та били без розбору десятки протестувальників, чимало з котрих кидають у відповідь феєрверки й продовжують будувати барикади на центральному бульварі в столиці Тбілісі.
Упізнаваний зашморг на шиї волелюбної Грузії
У середині листопада опозиція Грузії ухвалила рішення тимчасово зупинити протести. Організатори запропонували учасникам мітингу відпочити й розробити новий план.
Один із лідерів «Коаліції за зміни» Зураб Джапарідзе заявив, що грузинська опозиція вирішила взяти невелику кількаденну паузу та створити новий план дій.
За словами Джапарідзе, уряд змінив свою стратегію і не перешкоджає перекриттю однієї зі стратегічних вулиць Тбілісі — Мелікішвілі. Мовляв, це втратило початковий сенс, тому вже ні на що не впливає.
Нагадаємо, на парламентських виборах у Грузії більшість голосів знову набрала проросійська партія «Грузинська мрія», яка при владі вже 12 років.
Таким чином правляча партія зберегла контроль над парламентом завдяки суперечливому результату виборів 26 жовтня, котрі чимало аналітиків розглядали як референдум щодо устремлінь Грузії в ЄС.
Щоправда, опозиція, президентка Грузії Саломе Зурабішвілі та незалежні спостерігачі не визнали результатів виборів, звинувативши правлячу партію у фальшуванні голосування з допомогою росії для збереження при владі дружньої москві «Грузинської мрії».
Протести проти результатів виборів стали ще лютішими та вийшли за межі Тбілісі після того, як «Грузинська мрія» ухвалила рішення призупинити переговори про вступ до ЄС, щонайменше до 2028 року.
Про це в листопаді повідомив прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе. Так само, як у 2013 році зробив прем’єр-міністр України Микола Азаров.
Заява Іраклія Кобахідзе прозвучала у відповідь на резолюцію Європарламенту, яка назвала вибори невільними та несправедливими.
Також у ній ідеться і про те, що вибори стали ще одним проявом відходу Грузії від демократичних засад, за що правляча партія «Грузинська мрія» несе повну відповідальність.
За словами міжнародних спостерігачів, на виборах були помічені випадки насилля, підкупу та подвійного голосування, що спонукало декотрих законодавців ЄС вимагати повторного голосування грузинів.
«Кожна людина, котра стоїть тут, бореться. Звісно, ми хочемо кращих зв’язків з Європою й зі Сполученими Штатами, і нам не потрібна росія. Це головна причина, через яку молоді люди стоять тут», — заявила іноземним ЗМІ одна з учасниць акції протесту Тамар Ахвледіамі.
Відгомін московських дзвіниць
ЄС надав Грузії статус країни-кандидата у грудні 2023 року за умови, що вона виконає рекомендації блоку. Однак на початку 2024 року Брюссель призупинив цей процес після того, як влада провела в парламенті суперечливий закон про «іноземний вплив» — чимало розцінили його як удар по демократичних свободах.
«Грузинській мрії» закидають і те, що вона стає все більш авторитарною і схиляється в бік москви. Нещодавно партія провела закони, аналогічні до тих, котрі кремль успішно використовує для придушення свободи слова й самовираження на росії.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, відмовившись визнати результати виборів, оскаржила їх у Конституційному суді. Останній, до речі, відхилив її попередню апеляцію.
Зурабішвілі, на жаль, відіграє в основному церемоніальну роль. Проте вона закликала західних партнерів Грузії відреагувати на жорстокість поліції стосовно демонстрантів та рейдів опозиційних груп, вказуючи на надто сильний тиск правлячої партії, «котра веде країну в прірву».
Наразі понад 300 протестувальників затримано, більш ніж 100 отримали травми.
«Я висвітлював чимало протестів із 2002 року, однак на цей раз було очевидно, що ми, журналісти, — особлива мішень, — сказав у відеозверненні журналіст Гурам Рогава. — Було ясно, що вони спеціально нападають на представників ЗМІ. Це політика «Грузинської мрії». Уряд перебуває у такому стані, що з якоїсь причини інстинкт виживання диктує йому необхідність залякувати ЗМІ».
Річ у тім, що в момент, коли Рогава вів пряму трансляцію з акції протесту, до нього підбіг омонівець і вдарив його по голові. У результаті нападу журналіст отримав перелом лицьових кісток.
Один із протестувальників, 22-річний Алексі Тіркія, був введений у стан штучної коми після того, як у нього, ймовірно, влучила капсула зі сльозогінним газом. Ця інформація розлетілась по світових ЗМІ.
Коли демонстрації в Грузії поширились за межі столиці, до них як окрема динамічна верства населення приєдналися і студенти, які, до речі, були одним із найпотужніших загонів українського повстання 2013 року.
Водночас викликає подив поведінка грузинського бізнесу. Про його значну участь у протестному русі грузинські медіа не повідомляють. Бо особливо й немає про що. Однак це має своє пояснення.
З початку повномасштабної війни росії проти України десятки тисяч бізнесів країни-агресорки емігрували в Грузію, створивши тут справжній економічний бум.
А вітчизняний грузинський бізнес відчуває вигоди від політики правлячої «Грузинської мрії»: у відповідь на її проросійські кроки москва погодилася імпортувати вина і мінеральні води, на чому, власне, і тримався історично експорт цієї країни; відкрила авіаційне сполучення, відновила туризм.
Також не дуже добрими для успіху протестного руху є моменти неузгоджень, тривалих суперечок різних опозиційних груп у Грузії та відсутність єдиної стратегії.
Керовані владою ЗМІ дезорієнтують громадян. І протести тисяч грузинів поки що не переросли в загальнонаціональні. Протестувальники збираються перед парламентом, але й столиця, і решта міст частково залишаються ніби далекими від подій.
Вочевидь дається взнаки відсутність в активному політичному полі Грузії авторитетного організатора, потужного політика-харизмата Міхо Саакашвілі.
До речі, лише на шостий день протестів до маніфестантів вийшла лідерка країни — президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.
Орбана в Тбілісі засвистали
Після суперечливих парламентських виборів для переговорів із грузинською владою до Тбілісі приїжджав угорський прем’єр Віктор Орбан.
Прибуття літака транслювали провладні грузинські телеканали, зокрема Imedi, який протитрував його як «прем’єра країни, що головує в ЄС».
У Тбілісі прем’єр-міністра Угорщини освистали й загуділи. На відео, опублікованому в телеграм-каналі грузинської журналістки Катерини Котрікадзе, чути, як присутні кричали Орбану «курва».
Видання Paper Kartuli зазначило, що на адресу угорського прем’єра також лунали вигуки «путін — х..ло» і «русебо» («росіяни»). Із пісні слів не викинеш.
Активісти звинувачують прем’єра Угорщини в спробі легітимізації «Грузинської мрії», яка, за офіційними даними, перемогла на виборах.
Орбан став першим і єдиним іноземним лідером (окрім президента і прем’єра сусідніх Азербайджану та Вірменії), який привітав правлячу партію з перемогою.
Румунія проти російського впливу на свободу вибору
Проти російського сліду в імовірному фальшуванні нещодавніх виборів президента виступила й Румунія. Конституційний суд країни за два дні до другого туру скасував результати першого раунду президентських перегонів, на яких перше місце посів проросійський кандидат Келін Джеорджеску.
«Виборчий процес розпочнеться з нуля, — повідомив український експерт з питань Румунії Сергій Герасимчук. — Причиною скасування стало те, що рішення було ухвалене на тлі розсекречення інформації, наданої спецслужбами, яка вказує на втручання росії у вибори».
Розвідувальні служби Румунії розсекретили документи, в яких детально описано, як вони стверджують, операцію масового впливу, проведену з-за кордону, з метою втручання в результати голосування.
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що рішення суду про скасування було «єдино правильним».
Уряд має встановити нову дату першого туру виборів, можливо, виборчий процес відновиться 22 грудня. Усі кандидати повинні знову подати заявки на участь і пройти процес валідації в Центральному виборчому бюро.
За підсумками першого туру президентських виборів у Румунії лідером несподівано став (22,94%) незалежний кандидат Келін Джеорджеску, який раніше входив до ультраправого «Альянсу за об’єднання румунів» (AUR) і критикував ЄС та НАТО.
Друге місце зайняла представниця ліберал-консерваторів з партії «Союз порятунку Румунії» Елена Ласконі (19,18%), відома своєю чіткою проукраїнською позицією.
Під час президентських дебатів Ласконі беззастережно виступила проти ідеї відмови України від окупованих територій і зазначила, що це лише заохотить путіна до продовження агресії.
Вона довго працювала журналісткою, а в 2020 році була обрана мером міста Кимпулунга. На запитання щодо анулювання першого туру виборів Елена Ласконі заявила в ефірі Radio Romania Actualitati: «Давайте дозволимо румунам зробити свій, не нав’язаний кимось вибір».
За свідченнями оглядачів та даними екзитполу, Ласконі мала достатньо високі шанси виграти вибори, якби не втручання «потойбічних» сил.
Вочевидь у світі відбувається прозріння. Щодо конкретної Грузії, то також цілком очевидно, що в цій країні люди піднялися, аби, як і українці, захистити свої честь і гідність. Ці якості характеру неможливо експортувати ні з Америки, ні з Європи та неможливо пробудити чи вживити штучно.
