Копієчка для прокурора

«Якщо в країні бродять грошові знаки, то мають бути люди, в котрих їх дуже багато», — так казав відомий персонаж, авантюрист Остап Бендер із «Золотого теляти» Ільфа та Петрова. 

Загалом кошторис країни на наступний рік виписаний так, ніби консультаном був любитель легких грошей Бендер. Було б смішно, якби не було так сумно. Влада країни, яка веде дуже жорстку війну, вирішила в 2025 році ще більше підняти статки тих, хто і так далеко не бідує, і штовхнути в прірву злиднів тих, хто сьогодні вже стоїть на краю. 

Отже, нещодавно Верховна Рада прийняла «Держбюджет виживання», вимостила шлях до в’язниці за зберігання незадекларованих дров та ввела трудову повинність. А вишенькою на торті в меню від можновладців народу стане так звана «Вовина тисяча», яка, до речі, зовсім не тисяча гривень, а набагато менше.

Експертне середовище оцінило бюджет-2025 як неадекватний документ. Таку думку висловив аналітик з питань економіки та політики Юрій Гаврилечко.

«Це абсолютно неадекватний документ. Так само, як і бюджет на поточний рік та 2023 рік, адже вони нічим не відрізняються від бюджету мирного часу. У нас збільшилися видатки на оборону, але це не робить держбюджет бюджетом воєнного часу, — каже Юрій Гаврилечко. — Ще більш незрозуміло, як можна заморожувати соцвиплати та мінімальну зарплату, водночас підвищуючи оклади держслужбовцям. Коштів на зарплати суддям виділяється більше, ніж грошей на виплати ВПО чи відновлення житла внаслідок обстрілів. У нас судді найбідніші чи потребують додаткового соцзахисту? Україна є єдиною європейською країною, де зарплата суддів у десятки разів перевищує мінімальну зарплату».

Однак найгостріше суспільство відреагувало на підвищення зарплат прокурорам з наступного року. Народний депутат Ніна Южаніна повідомила, що в 2025 році на зарплати прокурорів буде витрачено 13,3 мільярда гривень.

За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, таке рішення було ухвалено за наполяганням депутатів з профільного комітету, першого заступника генпрокурора Олексія Хоменка та голови Ради прокурорів.

Варто зазначити, що прокурори мали лазівку в законодавстві України ще з 2001 року, завдяки якій отримували найбільші виплати з інвалідності. Про це розповідала народна депутатка України Інна Совсун, коментуючи резонансний скандал із незаконним оформленням прокурами інвалідності. За словами Совсун, такого розміру виплат з інвалідності, як у прокурорів, немає навіть у військових.

«Армія не є пріоритетом, а пріоритетом є прокуррори — «інваліди» зі зростанням зарплати на 26%, пріоритетом є зростання фінансування спостережних рад державних підприємств, пріоритетом є силовики — окремим збільшать виплати до 70%. Корупційний кешбек з купівлею голосів виборців, дорожній фонд, індустріальні парки, «Єдиний марафон», стратегічна інвестиційна рада й інше — більш як на 100 млрд», — розкритикував бюджет наступного року лідер патії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко. — Сто мільярдів на зарплати прокурорам і чиновникам, інвестиції та «Марафон» — це не бюджет воєнного часу. В такому бюджеті єдиний пріоритет — оборона держави та фінансування Збройних сил».

П’ятий президент закликав колег по депутатському корпусу підтримати саме оборонний бюджет, версію котрого пропонувала «ЄС».

«Підтримайте наші поправки, підтримайте спецфонд для військових витрат, підтримайте обмеження максимальних зарплат до рівня військовослужбовця на фронті. Інакше це ганьба!» — закликав Порошенко з трибуни ВР під час голосування за кошторис 2025 року.

Однак вийшло так, як вийшло. У проєкті Держбюджету на 2025 рік передбачено мільярди на підвищення заробітних плат держчиновникам, прокурорам та іншим силовикам, а також нецільові витрати. 

І в ситуації, коли захисники залишаються без належної підтримки, гроші Державного бюджету-2025 спрямовані на збільшення фінансування Верховної Ради України — на 26%; офісу президента — на 11%; Кабінету Міністрів — на 20%; прокуратури — на 26%; Бюро економічної безпеки — на 75%.

Також чималі кошти продовжують виділяти на політичні проєкти. Наприклад, півтора мільярда гривень іде на «Єдиний марафон», який перетворився на інструмент пропаганди влади.

Хоч як дивно, розкритикував бюджет і очільник податкового комітету ВР Данило Гетманцев.

«Кейнсіанці (прибічники течії економіки про мінливість і нестабільність сукупного попиту. — Ред.) в Раді вимагали підвищення зарплат учителям і медикам. Підвищення зарплат мало б стимулювати попит і сприяти розвитку бізнесу. Ліберали натомість вимагали спрямувати кошти на підтримку бізнесу, який зростанням підвищить відрахування в бюджет, а отже — зарплати вчителям і медикам. Врешті вирішили відмовити і першим, і другим — і підвищили зарплати прокурорським. Макроекономіка збагатилася новою економічною школою», — зіронізував Гетманцев.

Згідно з проєктом бюджету, в 2025 році рівень мінімальної заробітної плати залишиться таким самим і становитиме 8 тис. гривень на місяць. Прожитковий мінімум також залишиться на рівні цього року і становитиме 2 тис. 920 гривень і 2 тис. 120 гривень для державних службовців. Відповідно, мінімальний рівень єдиного соціального внеску наступного року сягне 1 тис. 760 гривень. 

Загалом бюджет на 2025-й — дефіцитний, не вистачає 1,6 трильйона гривень — це сума, яка потрібна для фінансування всіх невійськових видатків. Член комітету з питань бюджету Леся Забуранна каже, що про гроші, яких не вистачає, домовлятимуться з партнерами.

«Після рішень у Брюсселі про виділення Україні 35 млрд євро, а також рішення США виділити 20 млрд доларів та Японії — 3 млрд, в принципі, це — реалістичний бюджет в тих умовах, у яких ми перебуваємо. Ще є плюсом те, що на окремі виділені Україні кошти немає обмежень щодо їх використання, тому їх можна буде спрямувати на оборонний сектор», — вважає експерт з питань економіки, фінансів і податків Мережі захисту національних інтересів «ANTS» Ілля Несходовський. 

А тепер трохи про те, як потрібно було б адаптувати дежбюджет до потреб воєнного часу, і про перекоси, котрі стануть ще більш вивернутими в наступному 2025 році. 

За офіційними даними Мінсоцполітики, Україна витратила на спецпенсії майже 88 мільярдів гривень, і до кінця року ця сума може зрости до 120 мільярдів. Поки ми втрачаємо території, а українці віддають останні кошти на ЗСУ, — судді, прокурори, силовики та чиновники шикують, отримуючи захмарні пенсії та зарплати.

Наразі аналітики пропонують варіанти, щоб урівняти пенсійні виплати для всіх категорій громадян та скоротити витрати на чиновників. І як це зробити?

Усе просто: прибравши спецпенсії, можна зекономити сотні мільярдів гривень на рік.

«Спецпенсії, чи занадто великі пенсії, є невиправданими на сьогодні. Об’єктивно, їх нараховують держслужбовцям, які отримують невеликі зарплати. Це є винагородою за належне виконання своїх обов’язків протягом життя. Однак в Україні з 2017 року, після внесення змін у Конституцію, з’явився певний перекіс. Тобто, окрім великих пенсій, наприклад, судді отримали захмарні, абсолютно невиправдані заробітні плати. Все це призвело до того, що суддя, отримуючи велику зарплату та право на велику пенсію, фактично перестав бути незалежним. Тобто він повністю залежить від держави. Зрештою, це призвело до значних витрат держбюджету для пенсіонерів», — вважає адвокат Ростислав Кравець.

Та шукати довго моделі виходу з нинішньої ситуації не потрібно. Існує розвинена і досить поширена практика Європейського суду з прав людини, за якою чітко встановлено: на час будь-яких економічних катаклізмів або скрути в державі вона має право зменшити всі соцгарантії держслужбовцям, включно з пенсіями.

«Тож не бачу проблеми, щоб спецпенсії для прокурорів, суддів та силовиків були приведені більш-менш у стан, адекватний часу та можливостям держбюджету. Таким чином можна буде зекономити сотні мільярдів гривень на рік, які треба направити на ЗСУ та підтримку держави. Наприклад, спрямувати кошти на освітній сектор. Не розумію, що такого зробила для держави людина, яка отримує пенсію або зарплату в 400-500 тисяч гривень на місяць. Це абсолютно неадекватно рівню доходів в Україні та не є вкрай необхідним для підтримання цієї людини. Тобто спецпенсії з 400 тис. гривень можна зменшити до 50 тис. гривень. Пенсіонер зможе прожити на цю суму», — зазначає адвокат.

Натомість військові наголошують, що наразі на фронті не вистачає амуніції, зброї та дронів. Також захисники зізнаються про проблеми з виплатами від держави сім’ям загиблих, а також з отриманням лікування чи протезування. Тому мільярди мають іти не в кишеню силовиків, суддів чи чиновників, а на ЗСУ.

Після підвищення податків учителям кидають кістку у вигляді додаткової тисячі гривень на місяць. Тим часом, за офіційними даними, середня зарплата керівництва Нацкомісії у сфері регулювання енергетики і компослуг — понад 288 тис. гривень, Нацагентства з питань запобігання корупції — 254 тисячі, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку — 236 тисяч, Міністерства культури і стратегічних комунікацій — 215 тисяч, Рахункової палати — 205 тисяч гривень. При цьому влада бідкається про діру в пенсійному фонді та відсутність коштів і саме так виправдовує підвищення податків для українців. Тобто на пенсії для прокурорів-інвалідів кошти є, а для всіх інших пенсії на три роки будуть заморожені.

І взагалі, про яку соціальну справедливість може йтися, якщо, за даними Центру Разумкова, 44% українців змушені знижувати витрати на їжу, намагаючись вибрати найдешевше.

Ці дані показують, наскільки важке життя у багатьох українців. З початку повномасштабної війни збільшилася кількість тих, хто не може звести кінці з кінцями. Якщо в 2021 році 9% українців відповіли, що в них не вистачає грошей навіть на необхідні харчі, то у вересні 2024 року таких уже 12%.

Експерти з соціальних питань наголошують, що влада має думати не про власні кишені, не догоджати грантоїдам чи іноземним агентам і не працювати на руку ворогові, а піклуватися про національну безпеку. Адже те, що зараз відбувається в країні, схоже на диверсії під час війни,  щоб Україна її програла.

Наразі, після суспільного невдоволення та розголосу в Кабміні та Раді, нібито хочуть провести реформу й урівняти виплати для всіх українців. Чи зроблять? Невідомо. На думку правозахисників, суспільство все ж має дотиснути владу, щоб кошти зі спецпенсій та зарплат ішли не в кишеню чиновникам та силовикам, а на фронт, соціальні виплати та пенсіонерам.