«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров.
Власне, і те, що був царським генералом (насправді військовим лікарем), і те, що прізвище в цього щирого українця зросійщене, — наслідки окупаційних часів.
Насправді Володимир народився в 1825 році в родині сільського священника з села Бугаївка, що на Харківщині, писав п’єси, вірші рідною, українською, мовою, і хоча тривалий час по службі працював і жив з родиною у Варшаві, рідну мову не забував і дітей своїх навчав.
Чомусь саме зараз, коли вже листопад, з полів зібрано врожай, а чорна рілля під пар навіває смуток, спадає на думку цей дитячий віршик, який вселяє оптимізм і відчуття єдиної родини.
Спливають у пам’яті жовтогарячі, червоні, зелені, жовті цяточки гарбузів на чорному ґрунті, що, ніби вишиванка, вкривають нашу землю.
Якось несправедливо недооціненим залишається цей овоч у нашому раціоні. Мабуть, народна традиція давати гарбуза невдахам-залицяльникам відбиває бажання готувати з нього страви.
Єдине, що спадає на думку, - це традиційна гарбузова каша, та й то поширена далеко не по всій Україні.
А дарма, адже це не лише корисний продукт, який підвищує імунітет, покращує травлення, сприяє схудненню, позитивно впливає на зір (містить багато вітамінів А, групи В, С, каротин, фосфор, магній та ще багато-багато інших мікроелементів), а й дуже смачний.
У дитинстві через специфічний запах ми називали його свинячим їдлом, адже з осені до нового врожаю цей овоч додавали до кормів тваринам (велика перевага гарбузів — вони добре зберігаються і не псуються).
Проте зараз є таке розмаїття сортів цього овоча, що готувати з нього можна не дише каші, а й супи, оладки, салати, десерти, смузі й навіть... каву. Ось про це й буде наша подальша розповідь.
Гарбузовий суп-пюре
Якщо ви любите супи-пюре, то вам обов’язково сподобається ніжний та ароматний, пікантний та дуже смачний суп із гарбуза. Готується він настільки легко, що з його приготуванням упорається не лише недосвідчена куховарка, а й дитина.
Беремо невеликий гарбуз (найкраще — сорт хоккайдо, але, на жаль, вони не всім по кишені, проте сорт баттернат (той, що схожий на булаву) — теж чудово підійде), кілька зубчиків часнику, пів літра жирного молока (краще — вершків), шматочок імбиру (розміром з яйце), сіль, карі (за бажанням), кілька ложок олії.
Очищуємо часник, імбир та гарбуз від шкірочки. Гарбуз нарізаємо кубиками. На пательню наливаємо олію, вичавлюємо часник та кладемо натертий на дрібній тертці імбир, злегка обсмажуємо (щоб з’явився запах).
Тепер додаємо на сковорідку гарбуз, накриваємо її кришкою і тушкуємо овочі, постійно помішуючи, поки вони не зм’якнуть.
Даємо гарбузу трохи охолонути, а потім перекладаємо в чашу блендра разом із соком, який утворився під час тушкування, перебиваємо все до гомогенної структури.
Утворену масу переливаємо до каструльки, додаємо сіль, карі, доводимо до кипіння, а потім вливаємо молоко (вершки), ще трошки кип’ятимо — все, наш суп-пюре готовий. Найкраще його подавати з грінками, натертими часником, або з тостами із сиром.
Якщо комусь не подобається імбир або ж хтось не любить солодкаві супи, пропоную інший варіант: 500 г гарбуза, півлітрова баночка помідорів у власному соку (або ж 4-5 свіжих подрібнених помідорів без шкірочки), одна цибулина, один солодкий перець, сіль та перець до смаку, дрібка мускатного горіха, 0,5 ч. л. карі.
Підготовлений гарбуз обсмажуємо на пательні в олії, солимо, приправляємо мускатним горіхом та карі, додаємо подрібнену цибулю, добре обсмажуємо, доки гарбуз не стане м’яким.
Тоді додаємо помідори, порізаний соломкою перець, накриваємо кришкою і тушкуємо, доки всі овочі не будуть готовими. Отриману масу перекладаємо в чашу блендера і збиваємо до однорідності.
Смакує з грінками, натертими часником.
Салат із гарбуза
Для приготування цієї закуски нам знадобиться 300 г гарбуза, 200 г сиру фета або бринзи, 2 зубчики часнику, 2 ст. л. оливкової олії, жменя гарбузового насіння, 100 г мікс-салату або айсберга, 0,5 ч. л. меленого розмарину, сіль, перець до смаку. Для соусу: по 1 ч. л. соку лимона, діжонської (або французької) гірчиці, меду та 2 ст. л. оливкової олії.
Салат із запеченого гарбуза.
Гарбуз миємо, чистимо від шкірочки, нарізаємо на кубики 2х2 см, викладаємо на деко, солимо та перчимо до смаку, притрушуємо вичавленим часником, скроплюємо олією і запікаємо в духовці 20 хвилин при температурі 200 градусів.
Охолоджений гарбуз викладаємо в салатницю, туди ж кладемо нарізаний кубиками сир, подрібнений салат, посипаємо все це підсмаженим гарбузовим насінням, розмарином та скроплюємо соусом.
Сирно-гарбузовий десерт
Цей десерт смакуватиме навіть найвибагливішим гурманам, крім того, він стане окрасою будь-якої чайної церемонії, адже вигляд у нього — просто досконалий.
Для його приготування нам знадобиться: 700 г солодкого гарбуза, 2 яйця, 3 ст. л. борошна, цедра лимона, 60 г цукру — це для помаранчевого шару. Для білого — 400 г свіжого сиру, 2 яйця, 100 мл йогурту або ж кефіру, 80 г цукру, пакетик ванільного цукру, дрібка солі, 4 ст. л. борошна.
Спочатку миємо гарбуз, очищуємо від шкірочки, нарізаємо кубиками, викладаємо на деко і ставимо в духову шафу запікатися десь на 40-50 хвилин при температурі 200 градусів. Коли овочі зм’якнуть, виймаємо і ставимо охолоджуватися.
Тим часом сир викладаємо в глибоку миску (чи чашу блендера), вбиваємо яйця, додаємо сіль, цукор, ваніль, вливаємо кефір і збиваємо до однорідності. Додаємо борошно і легенько вимішуємо, щоб не було грудочок.
Естетично досконала сирно-гарбузова запіканка.
Гарбуз, що вже охолов, також перекладаємо в глибокий посуд, додаємо цукор, цедру лимона, борошно, яйця і збиваємо блендером. Головне, щоб обидві маси були однакової консистенції.
Якщо гарбузова маса вийде зарідкою, можна додати ще трошки борошна. Це важливо, коли ви будете накладати обидві маси у форму — одна з них не повинна розтікатися більше, аніж друга.
Отож беремо форму для запікання (якщо вона не антипригарна, то застеляємо пергаментним папером і змащуємо олією чи маслом) і викладаємо почергово по 2 ст. л. сирну масу — потім поверх неї гарбузову і т. д.
Ставимо наш десерт запікатися в духову шафу на 50 хв. при температурі 180 градусів. Готову запіканку тримаємо у формі, поки не охолоне, а вже потім виймаємо, щоб не пошкодити краї.
За бажання притрушуємо зверху цукровою пудрою. Шматочки запіканки на тарілочці можна доповнити кулькою морозива або ж прикрасити зверху збитими вершками.
Гарбузові мафіни
Узагалі з гарбуза виходить чудова випічка. Ось, наприклад, мафіни з горіхами — вони розлетяться у вас вмить, адже вони «пасуватимуть» і до вранішньої кави, і пообіднього чаю, і до шкільного ланчбоксу дитині.
Отож беремо 250 г натертого на дрібній тертці гарбуза, 60 г вершкового масла кімнатної температури, 60 мл олії, 120 г цукру, 2 яйця, 1 ч. л. соди та 1 ч. л. розпушувача, 2 ст. л. сметани чи густого кефіру, 180 г борошна, 1 ч. л. кориці та 0,5 ч. л. мускатного горіху, 80 г подрібнених горіхів, дрібку солі.
У глибокій мисці збиваємо блендером масло, доливаємо олію і продовжуємо збивати, доки маса не стане однорідно. Додаємо по одному яйцю і продовжуємо збивати. Вливаємо сметану, ще трохи збиваємо, а тоді перемішуємо цю масу з гарбузом.
В окремій мисці поєднуємо всі сухі інгредієнти: борошно, сіль, цукор, розпушувач, соду, корицю та мускатний горіх, все ретельно перемішуємо, а потім додаємо гарбузову масу та горіхи. Лопаточкою змішуємо все разом, щоб не було грудочок, та викладаємо у формочки для кексиків.
Випікаємо 30 хвилин при температурі 180 градусів. Готові мафіни притрушуємо цукровою пудрою або ж (якщо є час і натхнення) покриваємо глазуррю, або ж поливаємо розтопленим шоколадом.
Гарбузове лате
Давно закінчилися теплі сонячні дні, приходить сльота і холод, тому так хочеться залягти під теплим пледом і не висовувати звідти носа, але ж треба йти на роботу, по справах.
У такому випадку вас збадьорить, надасть сили та енергії запашний, гарячий та енергетичний напій — гарбузове лате. Хтось скаже: «Фу, ну яка кава зі смаком та запахом гарбуза?!». А ви не поспішайте з висновками, а спробуйте — раптом засмакує.
Нетрадиційна кава — лате... з гарбузом.
Отож беремо порцію щойно приготованого еспресо, 100-150 мл молока, 20-30 г пюре гарбуза (зараз його можна купити — будь-яких марок, але ми не будемо їх рекламувати, — а можна приготувати самому: запікаємо гарбуз, перебиваємо блендером до однорідності, додаємо на кінчику чайної ложки кардамону, по пів чайної ложки меленої кориці та сухого імбиру, уварюємо хвилин десять до досить густого пюре — готово!), ванільний цукор, корицю.
До молока додаємо гарбузове пюре, ванільний цукор, корицю і підігріваємо (можна у мікрохвильовці), а потім у чашку вливаємо каву, перемішуємо — гарбузове лате готове!