«Російська спецоперація»: яку загрозу нестиме визнання парламентських виборів у Грузії

Тисячі людей увечері в понеділок, 28 жовтня, зібрались під парламентом Грузії у Тбілісі на акцію протесту проти оголошених результатів парламентських вибо­рів. Учасники протесту перекрили прилеглий проспект Руставелі.

 

«Можу заприсягтись, що буду з вами до кінця на європейському шляху, поки ми не досягнемо дверей Європи, що є нашою справжньою мрією», — сказала президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.

 

«Такого раніше не було. Ми стали свідками та жертвами російської спецоперації, можна сказати, однієї з нових форм гібридної війни проти нашого народу, проти нашої країни», — так днем раніше Саломе Зурабішвілі оцінила результати парламентських виборів, які відбулися у Грузії 26 жовтня.  

 

Центрвиборчком Грузії нарахував упевнену перемогу керівній партії «Грузинська мрія» — вона нібито отримала понад 54% голосів. Цього не вистачає для конституційної більшості, яку планувала отримати партія влади, але цілком достатньо, щоб чинна влада продовжувала керувати країною в режимі монобільшості.

 

Саломе Зурабішвілі називає сфальшоване голосування «російськими виборами». Президентка Грузії звинуватила владу в позбавленні громадян прав, забезпечених конституцією.

 

«У нас відібрали інститут виборів, тому що після цих виборів дуже складно уявити, якими будуть вибори в майбутньому, якщо щось не зміниться. Вони відібрали наше конституційне право на вибір», — сказала вона.

 

«Я не визнаю ці вибори, — категорична Саломе Зурабішвілі. — Ці вибори не можуть бути визнані. Це те саме, що визнання входження сюди Росії, підпорядкування Грузії Росії. Я приїхала в країну не для цього. Наші предки не для цього жили, і ми цього не приймемо. Ніхто не може забрати у Грузії європейське майбутнє».

 

Глава Євроради Шарль Мішель у своїй першій заяві щодо парламентських вибо­рів у Грузії закликав грузинські відповідальні органи розслідувати порушення, про які було повідомлено. Посадовець поінформував, що виніс питання Грузії на розгляд на неформальному саміті ЄС у листопаді.

 

Спільну заяву щодо вибо­рів у Грузії підписали голови комітетів у закордонних та європейських справах Німеччини, Литви, Естонії, Латвії, Ірландії, України, Польщі, Канади, а також віцеспікер парламенту Швеції та один євродепутат. Вони заявили, що політичний клімат у Грузії напередодні виборів був несумісний з європейськими стандартами чесності.

 

«Кандидатів залякували і погрожували, зловживали державною владою, купували голоси. Звіти міжнародних місій спостерігачів за виборами чітко підтверджують це. Таким чином, спостерігається значна фальсифікація виборів, у тому числі через залякування та підкуп виборців у день голосування», — сказано в заяві.

 

Парламентарії наголосили, що політика «Грузинської мрії» несумісна з ЄС, а віроломна кампанія страху перед «партією глобальної війни» впала на благодатний ґрунт.

 

«Існує лише одна «партія глобальної війни», і ви повинні назвати її по імені. Її ім’я — росія. На цьому тлі Європейський Союз не може визнати результат. Ми вимагаємо персональних санкцій проти осіб, відповідальних за нечесний вплив на вибори, залякування та погрози на адресу опозиції та громадянського суспільства», — заявили євродепутати.

 

Далі: «Ми дуже стурбовані «білорусизацією» країни. Якщо керівна партія та її лідер підкріплять свої заяви діями, існує загроза переслідування та заборони опозиції, незалежних ЗМІ та критично налаштованих неурядових організацій. ЄС повинен чітко дати зрозуміти керівній партії, що він не погодиться з цим, і в цьому випадку відбудеться повне розірвання відносин». 

 

Тим часом уряд Швеції оголосив про припинення будь-якої прямої урядової співпраці з Грузією після парламентських вибо­рів у країні 26 жовтня, до яких міжнародні спостерігачі висловили зауваження. Про це в коментарі Dagens Nyheter сказав шведський міністр з питань співробітництва у сфері розвитку Бенджамін Дуза.

 

Рішення було ухвалено ще до парламентських виборів. Шведський міністр наголосив, що стурбований розвитком подій у Грузії, вказуючи на закон про «іноагентів», прийнятий партією влади «Грузинська мрія» на початку цього року. Дуза зазначив, що уряд Швеції може відновити офіційну співпрацю з Грузією, якщо країна знову наблизиться до ЄС.

 

«Якщо виявиться, що Грузія серйозно ставиться до своєї заявки на вступ до ЄС і що вона дбає про свої відносини з ЄС, двері Швеції відчинені», — сказав посадовець.

 

Грузинські опозиційні партії, які не визнають результатів парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня, під час акції протесту озвучили вимоги щодо проведення повторних виборів.

 

Як заявив один з лідерів партії «Єдність-Національний рух» Георгій Вашадзе, їх має організувати «міжнародна адміністрація», повідомили в «Ехо Кавказа». Ми будемо битися доти, доки не переможемо, і ми обіцяємо, що переможемо, — така позиція грузинських опозиціонерів.