У комірчину

Вродило цього року і збіжжя, і городини, й особливо фруктів, та так, що й віття ламається — тільки й встигай готувати та переробляти.

 

Зате взимку дістанеш із полиці в комірчині баночку якоїсь смакоти і ласуватимеш літом, його неперевершеними смаками і запахами. Але годі теревенити — пора братися до справи.

 

Була в гостині у родичів, походила по саду, пораділа багатству нашої землі та й гостинчиків додому привезла. От тепер сиджу, думу гадаю, що з того всього приготувати.

 

Особливо турбують сливи, адже вони ніжні, швидко псуються. Мабуть, зроблю ткемалі — улюблений соус до м’яса, кисло-солодкий, пряний і дуже смачний.

 

Останнім часом хазяйки полюбляють різні експерименти з прянощами (скажімо, ткемалі з каррі), я ж пропоную традиційний рецепт.

 

Правда, грузини беруть особливий сорт слив для цього соусу, в мене ж звичайна солодюща угорка. В цьому є свої переваги — цукру піде менше.

 

Отож беремо 2 кг слив, головку часнику, 2 (хто любить дуже гострий соус, то й 3) стручки гострого перцю, 2 ст. ложки солі без чубка, 200 г цукру (якщо сливи дуже солодкі — тоді 150 г), 1 ч. л. меленого перцю, кілька гілочок свіжої м’яти (зрештою, суха також підійде) та пучок кінзи.

 

Особисто я кінзу не дуже люблю, тому й не даю її в цей соус (хоча справжній соус ткемалі просто неможливий без неї). Зрештою, ми ж для себе робимо заготовки, а не на конкурс кулінарів!

 

Сливи миємо і видаляємо кісточки, кладемо в каструлю і проварюємо до м’якості. Зливаємо зайвий сік зі слив і далі ставимо варити. Тим часом часник чистимо від кожушка, перець — від насіння, кінзу ополіскуємо і дрібно нарізаємо, з м’яти обриваємо листочки і подрібнюємо. 

 

Коли сливи повністю розваряться, додаємо до них перець, подрібнений часник, сіль, цукор, чорний мелений перець і варимо ще хвилин 10, а потім подрібнюємо все за допомогою блендера до гомогенної структури.

 

Тепер у цю суміш додаємо кінзу та листочки м’яти, варимо хвилин 10. Можна подрібнювати сливи разом із зеленню, але зі шматочками кінзи соус виглядає цікавіше. 

 

Отже, після останніх маніпуляцій із зеленню киплячий соус розливаємо по баночках і закручуємо (краще брати невеличкі ємкості, щоб ткемалі можна було з’їсти відразу, а не залишати надовго).

 

У кого є підвал чи прохолодна комірчина, до соусу при готуванні оцту не додаємо. Я ж тримаю всю консервацію в квартирі, тому перестраховую себе і додаю до ткемалі (тим паче, що сливи я беру завжди солодкі) трохи оцту — приблизно 50 мл на 2 кг слив. 

 

Зеня ЗВАРИЮШКА