XXVI Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» пройде з 7-го по 16 вересня в Херсоні та Миколаєві, а закриття заплановано в Києві.
У столиці, в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, покажуть мюзикл для сімейного перегляду «Котигорошко проти вікінгів» та виставу для дорослих «Катерина» за Шевченком в інсценізації Сергія Павлюка.
На пресконференції, що відбулася в Києві, очільник Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша і президент «Мельпомени Таврії» Олександр Книга та програмна директорка фестивалю Анастасія Ларіна розповіли про подробиці та про те, в яких умовах доводиться працювати херсонцям.
На сьогодні, як зазначив пан Олександр, із 250 осіб у колективі театру зібралися і працюють 110. Задіяні переважно на двох майданчиках. У Миколаєві роблять більш масштабні проєкти.
У рідному Херсоні вистави та їх підготовка відбуваються переважно в шелтерах, яких нині набудували багато.
Адже приміщення театру, каже пан Олександр, розташоване у тому місці, де дуже часто кружляють ворожі дрони. Тому актори йдуть туди, де безпечніше глядачеві, який насправді дуже потребує розради й позитивних емоцій.
Гаслом фестивалю обрали відродження культури. Олександр Книга каже, що в соцмережах свідомо не виставляє розбомблені будинки, бо «хочу, аби Херсон пам’ятали тим красивим містом».
Хоча журналістам таки показали кадри зі зруйнованого колись найпрестижнішого ліцею Херсона. Там на руїнах ходить дівчина Мельпомена і збирає вціліле. Так і Херсон обов’язково збере себе докупи і відбудується.
Як приклад Олександр Андрійович розповів іще одну історію. Вона про бармена, котрий під час окупації нікуди з міста не виїздив, а його заклад став своєрідним осердям, куди навідувалися люди, аби дізнатися останні новини, скористатися інтернетом, який тут якимось дивом інколи працював.
І коли звільнили Херсон, люди знову потягнулися до закладу, бо ж він свій, рідний. Але одного разу поруч розірвався снаряд, вибило всі вікна, пошкодило двері. Люди зібралися і почали прибирати, а бармен тим часом у кавоварці, в якій стирчав осколок, варив каву. Ці кадри облетіли багато видань.
Тепер молодий чоловік, коли немає відвідувачів, малює. Він зображує історичні будинки Херсона, а місця, де вони пошкоджені, прикрашає квітами.
«Це приклад незламності українських людей, херсонців, які хочуть бачити своє місто квітучим», — каже пан Олександр. І додає: вірить, що скоро зможуть з’єднатися лівий і правий береги. Для цього вони зберігають прапор, що в 2022 році його розгорнули херсонці в Києві, з’єднавши два береги Дніпра.
«Цей стяг вагою в понад 400 кілограмів — у надійному сховищі, і його обов’язково розгорнемо, коли звільнимо лівий берег», — каже Олександр Книга. Варто зазначити, що для нього це й особиста історія, адже дім залишився в Олешках, в окупації, а родина, як і багато наших співвітчизників, живе в чужій квартирі, серед чужих речей, але з мрією повернутися додому.
«Дуже хочеться, щоб люди після перемоги теж приїхали. Тому ми всіма способами намагаємося привернути увагу до Херсона, — каже Олександр Книга. — Ми хочемо, щоб херсонці повернулися, бо у нас попереду багато роботи. Нам потрібно відбудовувати Херсонщину. Бо хто буде садити ті херсонські кавуни? Я точно знаю, що найсмачніший кавун саме з лівого берега. Тому ми мріємо про це, тому і гасло фестивалю #культура_відродження. У нас багато викликів, іде війна, але ми намагаємось привернути увагу до Херсона, ми хочемо, щоб він був на слуху, щоб люди про це знали, бо до тих пір, поки вони чують, у них є надія на повернення».
Отак херсонці дивують світ. Коли приїздять журналісти звідусіль і коли вони бачать, що тут іще й працює театр, — вони в шоці, каже пан Олександр. Це справжнє місто сильних людей.
А загалом, діляться організатори фестивалю, не обходиться і без якихось кумедних моментів. Зокрема, як це було з мюзиклом «Котигорошко проти вікінгів», де автори хотіли показати херсонського хлопчика, який кидає виклик досить сильному ворогові.
П’єсу затвердили, і навіть знайшлися іноземні благодійники, готові профінансувати постановку. Аж раптом з’ясовується, що з 13 чоловіків, які мають зіграти, є лише троє. І тоді грають усі. На сцену під час війни вийшли водій, монтажник, і навіть режисер зіграв свою роль.
Попри всі ці виклики, «Мельпомена Таврії» готується до старту. Участь беруть місцеві театри, театральні та творчі колективи з Києва, Львова, Одеси, Луцька, Запоріжжя, Дніпра, Кривого Рогу, Мукачева і навіть окупованого Маріуполя.
Загалом театральна програма включатиме 30 показів вистав, 6 побачать у Херсоні, 21 — у Миколаєві, 2 — у Києві, зокрема і пластичну драму «Катерина». Як зазначив Олександр Книга, у цій виставі майже немає слів, і робили це свідомо, аби показувати її за кордоном та щоб було максимально зрозуміло. Це своєрідний спосіб донести наші меседжі до іноземців.
У рамках «Мельпомени Таврії» в польському місті Легниця також пройде спеціальний показ від театру-друга фестивалю.
Марина КРИВДА
