Ініціатива уряду про національний кешбек (миттєве або відтерміноване повернення частини коштів покупцю, витрачених на оплату товарів або послуг, з метою підвищення обсягів продажів. — Ред.) за купівлю українських товарів є популістською і Верховна Рада її не підтримає, — заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
«Уряд ухвалив експериментальний проєкт про впровадження цього кешбеку за наші гроші... Проблема для уряду полягає в тому, що вони не можуть обійти тут парламент. Ми не дамо провести ці зміни, ми будемо їх збивати, уряд з нами не консультувався», — сказав Железняк на нещодавньому брифінгу.
Ідея, що вийшла з офісу очільника країни, як завжди, виглядала красиво: 26 лютого президент Володимир Зеленський оголосив, що держава стимулюватиме споживання української продукції, виплачуючи її покупцям кешбек.
Ці кошти повинні нараховуватися на спеціальну картку, якою можна буде розрахуватися лише за вітчизняні товари.
Деталі передбачалось оприлюднити в березні, але виявилося, що оголосити гучну програму набагато простіше, ніж зробити та продумати ефективний механізм реалізації задуму.
Тож тільки 20 серпня уряд оприлюднив деталі: програма кешбеку дозволить отримувати до 3 тисяч гривень компенсації щомісяця за купівлю товарів українського виробництва.
Ці кошти можна буде витратити на оплату комунальних послуг, донати на армію, придбання військових облігацій, транспорт, мобільний зв’язок, спорт, кіно або медичні послуги.
Передбачено, що кешбек за купівлю українських товарів становить 10% і буде однаковим для всіх типів товарів: харчових продуктів, будівельних матеріалів, одягу та взуття.
Щоб отримувати кешбек, громадянину необхідно відкрити спеціальний рахунок та отримати віртуальну або фізичну карту у своєму банку або в додатку.
Дати згоду на передачу даних про транзакції при купівлі товарів з вибраних карток. І далі в мобільному застосунку «Дія» обрати послугу «Національний кешбек».
Участь покупців, виробників і продавців у програмі добровільна, тож чи є кешбек на конкретний товар у конкретному магазині, покупця інформуватиме магазин. Це також можна буде перевірити на сайті програми.
Те, що ідея кешбеку зовсім не на часі, — безумовно. Адже навіть баби на базарі знають, що Міністерство фінансів шукає суму в 500 млрд грн на фінансування армії й ініціює зміни до податкового законодавства.
На тлі цих проблем рішення уряду витратити на програму кешбеку «якісь» 3 млрд грн виглядає досить дивно (але в 2025 році ця цифра зросте до 6 млрд грн!).
Та чи спричинить сумнівний кешбек сплеск цікавості до вітчизняних товарів і пожвавлення економіки? Олександра Бетлій, провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, категорична: «Такий кешбек не допоможе перейти на покупку українського».
Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, визнає: «Сам інструмент кешбеку — дуже навіть ок. Якщо не враховувати наш контекст. По-перше, внутрішній попит зараз і так потужно стимулюється фіскальною політикою — економіка заливається грошима донорів та кредиторів, на цьому тлі кешбек (з тих же грантів та кредитів) просто губиться».
Зауважимо, що переважну частину споживчого кошика українців становлять саме вітчизняні товари і харчові продукти, які не потребують додаткових стимулів, але на них поширюватиметься програма додаткових стимулів від уряду.
«Покажіть мені, яких українських товаровиробників підтримуватиме кешбек за цими MCC-кодами (може, крім оптичних товарів) і від якого імпорту вони страждають. Особливо зворушений кешбеком для дельфінаріїв, адвокатів, страховиків та послуг евакуатора».
Або витрати на ландшафтний дизайн — і це теж вважається потрібною послугою. Тобто маємо проєкт нецільового, килимового розкидання грошей.
Микола Малуха, директор з комунікацій СASE Україна, вважає, що популістська ідея про кешбек на українські товари просто перетвориться на чергову субсидію на комуналку (для всіх).
Замість того, щоб навести лад з контрабандою (що створює нерівні умови для українських виробників), забрати у податкової можливість блокувати податкові накладні (на піку до 40% підприємців із цим стикалися), що коштує українському бізнесу мінімум 3,6 млрд грн витрат на рік.
Уряд декларує, що через державну підтримку намагатиметься прищепити здорову звичку — купувати локальні товари. Це прекрасно, от тільки в недержавних організаціях, які співпрацюють з урядом у питанні розробки концепту, підрахували, що витрачені кошти на виплату кешбеку зможуть повернутися в бюджет у формі податків лише в разі, якщо виробники товарів збільшать обсяги виробництва щонайменше вдвічі.
Навіть в уряді не мають ілюзій, що програма зможе дати відчутний результат у вигляді додаткових робочих місць, але для солідності Мінекономіки заявляє, що завдяки програмі «Національний кешбек» очікуюється зростання ВВП до кінця 2024 року на 0,25 відсоткового пункту.
Цю тезу народний депутат Ярослав Железняк назвав екзотичною. І всі, хто долучений до програми, одностайні: результат залежатиме від рівня залученості населення, швидкості розгортання програми та її популярності серед споживачів.
Тож треба терміново попитати людей на базарі не тільки про свіжі крашанки, а й про те, як вони користуються «Дією».
