Бабуся готувала цю закуску (правда, називала її «піклі») з насінників — старих перезрілих огірків, яких завжди було повно на городі.
Вони дуже смакували взимку як доповнення до гарніру завдяки їхній твердій «плоті» та пікантності.
Бабуся брала великі жовті або майже коричневі огірки, зрізала товсту шкірку, розрізала навпіл, виймала насіння, а самі огіркові човники нарізала товстими скибками.
Ну а далі йшло чаклування над мискою...
Цьогоріч, коли все дозріває неймовірно швидко і сезон огірків уже закінчується, дуже важливо встигнути зробити ще й таку закрутку, як пікулі.
Проте краще все ж робити їх не скибочками, як робила це моя бабуся, а кружальцями — тоді їх можна вживати і як салат, і як доповнення до сендвічів, бургерів чи других страв.
Отож на 3 півлітрові баночки нам потрібно: 1 кг огірків (середнього розміру), 2-3 цибулини, 3 ст. л. солі.
Для маринаду: 300 мл оцту, 250 г цукру, 1 ст. л. гірчиці в зернах, 0,5 ч. л. чорного меленого перцю, 4-5 горошин запашного перцю і 0,5 ч. л. куркуми, яка надасть закусці неперевершеного золотавого кольору (на жаль, у Радянському Союзі, відповідно і в бабусиному переписі, куркуми не було).
Помиті огірки нарізаємо товстими кружальцями (десь по пів сантиметра) у глибоку миску, перемішуємо з сіллю і залишаємо на годину. Потім промиваємо їх у проточній воді.
Тим часом цибулю чистимо від лушпиння і ріжемо півкільцями.
У великій каструлі готуємо маринад: для цього кип’ятимо оцет, цукор і всі прянощі. Як закипить — висипаємо сюди нарізану цибулю і проварюємо 2 хвилини, потім додаємо огірки і варимо ще 5-7 хвилин.
Викладаємо огірки у стерилізовані банки, доливаємо маринад і щільно закручуємо, перевертаємо, закутуємо в ковдру і залишаємо до повного вистигання.
Зеня ЗВАРИЮШКА