Що не посій, родить Єрмак: тінь Зе-канцлера заступила ймовірного президента Камалу Гарріс

Усі погляди ділового світу зараз прикуті до віцепрезидента США Камали Гарріс.

 

Саме вона очолила список від Демократичної партії цієї осені на президентських перегонах 2024 року.

 

Президент США Джо Байден призупинив свою кампанію з переобрання та затвердив віцепрезидента Камалу Гарріс на свою заміну.

 

Рішення ухвалено після тижнів посиленого тиску на Байдена з боку високопоставлених демократів та їхніх спонсорів.

Тепер Трампу протистоїть енергійна Гарріс, яка до сенаторства обиралась генпрокурором Каліфорнії. Вона одразу кинула виклик республіканцю-хижаку, який збиткувався над жінками. Не прямо, а говорячи про свою боротьбу проти злочинців усіх мастей та шахраїв, називаючи це «типажем Дональда Трампа».

 

Гарріс не тільки вже зібрала левову частку голосів делегатів, отримала підтримку всіх штатів і лідерів демократів, 200 млн доларів на виборчу кампанію, а й показала готовність до армрестлінгу з Трампом: «Прокурор проти злочинця». Переляканий 78-річний Трамп у відповідь на своїй платформі Truth Social назвав Камалу Гарріс «брехливою, яка знищує все, чого торкається».

 

Трампу висунуто понад 92 різні звинувачення по чотирьох кримінальних справах на федеральному і на рівні Штатів. Вони стануть лейтмотивом її критики Дональда Трампа поряд із віком і проблемами когнітивності.

 

Виступаючи в Атланті 31 липня, вона запросила його на дебати. Newsweek пише, що Трамп не наважується йти на дебати з Гарріс. Він маніпулює і залишає собі шпарину для відступу: «Так, я, ймовірно, зрештою візьму участь у дебатах... але я також можу навести докази на користь того, щоб цього не робити». 

 

Трамп змушений буде протистояти Гарріс — жінці, яка постійно педалюватиме тему про його ненависть і зневагу до американок. Саме на цьому збудовано третину звинувачень Трампа через його неконтрольований сексизм і принижувальне ставлення до жіноцтва. За його спиною нестійка Республіканська партія з конфліктом між рейганістами та МАГою і сім’я з неоднозначними заявами та діями.

 

Водночас за Камалою Гарріс — президент Байден, який продовжить виконувати свої обов’язки й одночасно виступати потужним двигуном її кампанії. Її перемога — його місія, про що він прямо заявив. 

 

Але, здається, ще одна місія президента Байдена є більш важливою. Не дати Трампу прийти до влади. Не допустити зламу демократії в Америці та занурення її в хаос трампізму на десятиліття. 

По-перше. Американцям доведеться ухвалити непросте рішення — вперше обрати президентом жінку. Чи зможе Гарріс виправити зламану політику Гілларі Клінтон, укорінену неприязнь до неї в промисловому поясі США — покаже час. Тоді важко було заохотити голосувати за жінку-президента навіть молодих жінок-виборців. Дається взнаки традиційний американський сексизм чоловіків.

 

І ще одна непроста проблема, з якою зіткнеться Камала Гарріс, — це відмова половини країни від Барака Обами. Преса тривалий час писала про готовність американців підтримати замість Байдена дружину Обами, Мішель.

 

Її перевага над Трампом — 50% проти 30%. Водночас за Гарріс проголосувало б 42%. Це може свідчити про серйозні гендерні зміни всередині американського виборчого корпусу. 

 

По-друге. Камала Гарріс представляє темношкіру половину Америки. Вона — донька професора з Ямайки й науковиці з Індії у сфері біомедицини, яка добилася успіху в дослідженні раку молочної залози.

 

Її кампанія неминуче змушена буде повторити значну частину кальки перегонів Барака Обами. Гарріс важливо не тільки зберегти імпульс підтримки виборців, а й посилити його, завойовуючи довіру перш за все у здатності управляти економікою, еміграцією, національною безпекою і міжнародною політикою. 

 

У Камали Гарріс більше знань, але в Трампа більше досвіду в популізмі й маніпуляціях. Головне, що від Трампа почали відмовлятися темношкірі та латиноамериканські виборці, в яких Гарріс користується підтримкою, 49% проти 44% відповідно. 

 

І по-третє: головним чинником переваги Гарріс може стати стомленість американців від Байдена і Трампа одночасно. Перший почув їхній голос і пішов. Другий ладен вдатися до будь-яких кроків, якщо вони дадуть йому перемогу.

 

Тому всі американські ЗМІ, за винятком суто трампістських, будуть на боці, скоріше, Гарріс і критично оцінюватимуть будь-яку публічну появу Трампа. 

 

Все тільки починається. Цими днями Камала Гарріс обирає віцепрезидента. Білошкірого і, що логічно, популярного. 

Банкова завбачливо поклала яйця у два різні кошики — демократів і республіканців. Ніяких емоцій, симпатій та антипатій. Нам потрібна Америка, хоч би хто її очолив. 

 

Камала Гарріс з упевненістю продовжить стратегію підтримки України президентом Байденом. Якщо не буде часто дивитись на фото зі швейцарського Бюргенштока, де Андрій Єрмак у першому ряду лідерів світу, можливо, необачно, закрив своєю кремезною фігурою майбутнього президента США. Адже тоді з невідомих причин Камала Гарріс після першого дня саміту його покинула.

 

А тим часом Джо Байден продовжить свою досить обережну політику військової підтримки України, та головні зусилля він зосередить на підтримці Камали Гарріс, використовуючи для цього всі наявні для цього ресурси. 

 

Він зробив несподіваний крок. Видав меморандум, яким, згідно з законом «Відновлення економічного процвітання і можливостей для українців», уповноважив здійснювати передбачені документом дії, передусім у сфері конфіскації російських суверенних активів і розпорядження ними.

 

Це відомий закон REPO. Імовірно, до жовтня Україна отримає 50 млрд євро позики під гарантії 300 млрд заморожених російських активів. 

 

Чи змінить це загальну стратегію Байдена у війні проти росії, сказати важко, поки не буде нових кроків американської адміністрації. Скажімо, довгоочікуваного оборонного пакета на 200 млн доларів. 

 

Трамп і MAGA закликають Байдена припинити виконувати свої президентські повноваження. Джо не реагує і, як бачимо, проводить ще активнішу роботу проти Дональда Трампа. 

 

Відправити його у відставку без процедури імпічменту неможливо, і провести це через Конгрес також нереально. 

Лідери Заходу вкрай обережно коментують рішучість президента Зеленського провести другий глобальний саміт миру ще до листопада цього року, уникаючи будь-яких варіантів розвитку подій у цьому напрямі.

Очевидно, тут можливі два треки.

 

Перший — президент Зеленський і якась його вузька команда проводить із союзниками закриті таємні консультації, постійно підтримуючи високий рівень відкритості щодо планів на мир з путіним. 

 

Невідомо, чи готові вони грати в «мирний трибунал» над правителем росії та воєнним злочинцем і примушувати його до припинення війни тим чи іншим способом. Ця версія є малопродуктивною. Захід, під тиском України, все тугіше затягує зашморг на шиї росії. 

 

Другий трек може виявитись надто складним для аналізу оточення президента Володимира Зеленського.

 

Сам Зеленський боїться, що за такої інтенсивності війни й при такій неготовності союзників надати переважаючу зброю для широкомасштабних і навіть тотальних ударів не лише по російських військах в Україні, а й по території росії, при нарощуванні спроб знищення росією енергетичної інфраструктури великих агломерацій, завдаванні ударів по гуманітарних і культурних центрах, логістичних ланцюгах усе це може призвести до внутрішнього колапсу й тривалої кризи. 

 

З цим упоратись чинна влада України не в змозі, а замінити її практично неможливо.