Контррозвідка СБУ веде таємну битву поза лінією фронту цілодобово.
І в тилу ворога, і на своїй території, і за кордоном. Ставки щоразу підвищуються.
Адже, поряд із використанням українських зрадників, колабораціоністів з наведення російських ракет по вразливих цілях в Одесі, Харкові, Миколаєві, Херсоні, Львові, Дніпрі, Києві та інших містах і селах, фсб вдається до чекістської практики внутрішнього терору. Це підпали автомобілів військових, кидання гранат на їхні подвір’я, закладання мін.
Протягом минулого року СБУ виявила 47 агентурних мереж. Одна з них працювала на Київщині та Чернігівщині. Агентів завербувала фсб, яка влаштувала зрадників на курси операторів БПЛА.
І готувала атаки на наше ППО — Patriot. Їх упіймали на гарячому. Мотиви у зрадників різні.
Тиша про топзрадників
З початку повномасштабного вторгнення росії Служба безпеки України затримала сотні ворожих агентів, шпигунів та коригувальників вогню.
За інформацією СБУ, найбільше коригувальників було викрито у прифронтових регіонах та Київській області: вони намагаються виявити позиції ЗСУ, блокпости, місця розміщення ППО, об’єктів критичної інфраструктури.
Мотиви при цьому різні: серед затриманих є як прихильники «русского міра», так і ті, хто погодився співпрацювати за гроші, в обмін на посаду в окупаційній адміністрації або «гарантії безпеки».
Загальна кількість зрадників, за офіційною інформацією, перевалює вже за півтори тисячі осіб. У середньому щомісяця силовики затримують близько 30 російських інформаторів та коригувальників вогню. Водночас про подальшу правову розв’язку відомо не по всіх підозрюваних.
На початку повномасштабного вторгнення увага суспільства була прикута до топових зрадників — політиків. Таких, як екснардеп Ілля Кива (якого, зрештою, настигла кара в лігві ворога), народний депутат Нестор Шуфрич, ексмер міста Херсон Володимир Сальдо, ще один херсонський політик Кирило Стремоусов, політичний коментатор Михайло Чаплига, проросійський пропагандист Ігор Беркут (Гекко) та інші.
Загалом цей список чималий, але щодо більшості з його топперсонажів не видно й не чути інформації про кримінальні провадження та відповідні рішення. Нехай і заочно.
Інформаційний гамір і тиша довкола навідників
А тим часом мережа навідників продовжує діяти. Правоохоронці кажуть, що після кожного обстрілу навідників виявляють і відловлюють. Як-от навідника на дитячу лікарню «Охматдит».
Мовляв, упіймали в той же день, просто біля «Охматдиту». А де якась офіційна інформація про подальший хід? Де розголос?
Так само, як і щодо ракетного удару по Києву й Харкову у вересні минулого року. Інформація про те, що навідники впіймані, з’явилась моментально. Мовляв, агентам РФ уже повідомили про підозру.
За даними слідства, наведенням російських ракет на Київ займалися двоє місцевих жителів, які працювали на головне управління генштабу зс рф (відоме як ГРУ).
«Основними цілями ворожої атаки були столичні об’єкти життєзабезпечення, у тому числі енергогенеруючі підприємства», — йдеться у повідомленні СБУ.
За вказівкою російської спецслужби агенти відстежували місця базування та переміщення Сил оборони у столичному регіоні. За кожне виконане завдання зловмисники отримували з росії гроші. За висунутими звинуваченнями обом загрожувало довічне ув’язнення. А от чи отримали вони свою міру покарання — досі невідомо.
Водночас про деяких із них є достатньо інформації. Інтерв’ю з ними є у відкритому доступі, й це стосується здебільшого тих, кого впіймали на початку повномасштабного вторгнення.
Як-от мешканець селища Сарата Одеської області Юрій Любковський, який був навідником у російських окупантів. Мережі тоді обурювались відеоінтерв’ю з ним уже з колонії, в якому він казав, що не розкаявся та не шкодує про допомогу ворогу.
Ба більше, якби мав змогу, продовжив би допомагати московитам. Вихід на російські спецслужби шукав самотужки. Ціною питання був російський паспорт.
Його затримали ще в липні 2022 року під час спроби втекти й передати бойовикам «ДНР» персональні дані військовослужбовців ЗСУ та інформацію щодо мобілізації в Одеській області. Пізніше стало відомо, що він був помічником місцевого депутата.
До 12 років ув’язнення засуджено навідника з Покровська, який передавав представнику міністерства оборони РФ дані про місцезнаходження ЗСУ.
Задля допомоги окупантам у веденні бойових дій проти українських захисників чоловік щотижня надсилав росіянину звіти з детальним описом місць розташування об’єктів у власному місті.
З кожним новим повідомленням засуджений розширював спектр розвідувальної інформації, повідомляючи про: місця ведення артилерійського вогню підрозділами ЗСУ; кількість та напрямки переміщення РСЗВ й автомобільної техніки, що транспортувала самохідні артустановки; розташування тягачів, котрі перевозили БМП, гармати-гаубиці, танки й бензовози.
Крім того, у своїх повідомленнях він відмічав геолокації об’єктів дорожньої інфраструктури й інженерних споруд області, які мають важливе значення для обороноздатності нашої країни. Зокрема, детально описував місцевість навколо залізничних сполучень і мостів.
Заробив грошей на довічне
Поштові відділення також стають мішенню окупантів. У Запоріжжі виконавця оперативники СБУ схопили на гарячому. Коли той, під керівництвом свого родича-куратора з тимчасово окупованої території, вже майже зібрав саморобну вибухівку для підриву поштового відділення.
Контррозвідники тривалий час «вели» завербованого мешканця Запоріжжя. Ним виявився 32-річний таксист та працівник заводу. На той момент він уже пів року працював на росіян — здавав позиції наших військових.
«Я взагалі не шукав. Мені давали адреси, і треба було по них їздити і дивитися, чи є там військові. Є там щось чи немає. Скидав (куратор. — Ред.) мені адресу в телефоні. Де, як воно, що розташоване... Я не ідейний сто процентів, хотів заробити, так... Якщо поїхати в одне місце, то це 500 гривень. Якщо покататися, 2-3 місця, — 2 тисячі гривень», — розповів на судовому засіданні зрадник про свої мотиви та винагороду від ворога.
Він заробив 50 тисяч гривень і зупинятися не збирався — погодився організувати теракт у рідному місті. За теракт йому обіцяли заплатити п’ять тисяч доларів.
Як стало відомо слідству, з ним працювало головне розвідувальне управління російської федерації. У Запоріжжі це був перший випадок залучення джерела до виконання таких завдань.
Метою було зчинити паніку у прифронтовому місті й тим самим показати, що місцеві правоохоронні органи не справляються.
Російському агенту інкримінують державну зраду та організацію теракту. За таке зазвичай за ґрати кидають на довічно.
«Ідейні» зрадники чекають обміну
Деякі так звані ідейні зрадники після ув’язнення розраховують на обмін, щоб переїхати до росії. Від початку повномасштабного вторгнення на зраді було спіймано десятки священників.
Середовище ворожих «кротів» у рясах досі діє і доволі спокійно почувається.
Настоятель Георгіївського храму УПЦ МП містечка Ямпіль, що на Сумщині, протоієрей Микола отримав за держзраду 15 років.
Батюшка зливав ФСБ інформацію про оборону Сумщини, а також робив фото помешкань українських військових і перекидав їх замовникам. Протоієрей Микола зрадником себе не вважає. Каже, що він росіянин по духу й робив це не за гроші.
Подібна історія і щодо ще одного прихильника «русского міра» — 62-річного кравця з Одеси на прізвисько «Професор». Одесит працював на ФСБ і навіть написав письмову добровільну згоду на співпрацю з ворогом.
Він здавав росіянам військові об’єкти в Одесі й розгорнув там власну агентурну мережу. Його завербували вже після повномасштабного вторгнення росії.
Обидва згадані зрадники України, які готові були й далі працювати на користь росії й зустрічати вороже військо із квітами, тепер у колонії. Звідти вони написали прохання про обмін — хочуть на росію, і таких серед тих, хто відбуває покарання, більшість.
Регіональний характер діяльності зрадників
Регіональні особливості також мають значення. Скажімо, в прикордонних областях, за даними спецслужби, найбільше окупантів цікавить інформація щодо розташування радіолокаційних станцій українських військ.
На Донеччині, наприклад, зрадники передавали ворогу координати базування українських захисників на території області. Як результат — за наводкою російські загарбники обстрілювали з артилерії військові об’єкти.
А нещодавно на Дніпропетровщині правоохоронці затримали ще одного ворожого інформатора, який наводив російські ракети на торговельні центри та інші об’єкти у Дніпропетровській області.
Ним виявився мешканець Новомосковська, який збирав для російської спецслужби інформацію про місця базування та переміщення Сил оборони на території регіону.
Крім того, він передавав окупантам координати міських торговельних закладів, центральних площ та інших місць масового перебування людей. При цьому в звітах ворожий агент змінював їхні назви і позначав як військові об’єкти.
«Отримані відомості потрібні були загарбникам для підготовки прицільних ракетних ударів по українських містах. За це агресор обіцяв своєму поплічнику гроші та посаду в лавах окупаційної адміністрації у разі захоплення регіону», — йдеться у повідомленні СБУ.
В подальшому фігурант передавав ворогу локації українських об’єктів через месенджер у вигляді електронних координат або фотоматеріалів з прив’язкою до місцевості.
Ворожого інформатора затримали у власному помешканні. За даними слідства, він перебував на постійному зв’язку з представником російської спецслужби, з яким вийшов на контакт в одному з прокремлівських пабліків.
Зараз російські спецслужби почали вербувати так званих нестандартних агентів. Один із прикладів — завербований чоловік, який відбував покарання в колонії на Львівщині. Перебуваючи у в’язниці, він залучив свою дружину, яка була на волі і збирала інформацію про місцеві енергооб’єкти.
Після повномасштабного вторгнення в Україні посилили кримінальну відповідальність — тепер за держзраду можуть посадити пожиттєво. І перші довічні вироки вже є.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення відкрито понад 2 тис. 300 кримінальних проваджень за статтею 111 КК, держзрада, — 546 вироків.
Понад 6 тисяч проваджень за колабораційну діяльність і поплічництво — 1 тис. 75 вироків. Однак чи побачимо ми серед усіх цих справ прізвища відомих політиків, медійників, пропагандистів?
