Саміт НАТО: варіанти маніпуляцій чи версії правди?

Такого «потужного» за наслідками саміту НАТО давненько не було.

 

Одразу після його закінчення хотілось звернутись: «Дайте ще раз слово Дональду Трампу — шоу має продовжуватися, він ще може щось «відмочити» й теж усіх «порадувати». 

 

Але не встигло висохнути чорнило цього тексту, як стало відомо про замах на Трампа.

 

Ми ні на що не натякаємо. Передбачення — не наша парафія, однак... 

 

А тепер серйозно, але не без цинізму та скепсису. По-іншому цей шабаш не сприймається.

 

Як і очікувалося, Україна не отримала запрошення на вступ до Альянсу на ювілейному 75-му саміті НАТО, що проходив у Вашингтоні.

 

Але комюніке відкупилося обіцянкою підтримувати нашу країну на її «незворотному шляху» до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО. 

 

Окрім політичної складової, є й практичні результати саміту — нам обіцяно кілька пакетів військової допомоги, у тому числі з дуже необхідними системами протиповітряної оборони.

Отже, на цей раз українська сторона поїхала у Вашингтон без завищених очікувань. Вони були більш скромні й конкретні — зброя та фінанси для того, щоб Україна могла протистояти російській агресії. 

 

Після завершення саміту НАТО президент України Володимир Зеленський назвав успіхами рішення альянсу про посилення української протиповітряної оборони п’ятьма системами Patriot, а також про підтримку щорічних фінансових зобов’язань на 40 мільярдів доларів США, передбачених угодами з безпеки. 

 

Упевненості українському президенту, ймовірно, додала скорегована підсумкова декларація вашингтонського саміту, де до раніше оприлюднених обіцянок Північноатлантичного альянсу додалось важливе слово — «невідворотність». 

 

«Ми будемо продовжувати підтримувати Україну на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО. Ми ще раз підтверджуємо, що зможемо прислати Україні запрошення приєднатися, коли члени альянсу погодяться і умови будуть виконані», — йдеться в підсумковій декларації. 

За словами військового експерта Олександра Мусієнка, це формулювання спрямоване на те, щоб чітко розставити крапки над «і», сказати, що Україна буде членом НАТО, та дати росії зрозуміти, що їй не вдасться змінити євроатлантичні прагнення нашої держави.

 

Утім опозиційна парламентська фракція «Європейська солідарність» розкритикувала підсумкову декларацію НАТО. 

 

«Про невідворотність членства України в НАТО ми чуємо з 2008 року, з провального бухарестського саміту... український народ сьогодні кров’ю платить за нашу відданість принципам ЄС і НАТО, і це велика помилка — не запросити Україну в НАТО, не включити це в підсумкову декларацію», — прокоментувала в соцмережі народна депутатка, співголова фракції «Європейської Солідарності» Ірина Геращенко. 

 

Ми, український народ, наближаємося до бар’єра, який ніколи не вдавалося пройти. Точки неповернення, що може призвести до внутрішнього розколу та погрожує втратою державності. Повної або часткової. 

 

Тому в світі паралельно тривають дві дискусії: воювати за Україну до воєнної поразки росії або миритись з рф десь посередині, аби примарно зупинити війну. Тобто капітулювати всім. Від Києва через Брюссель до Вашингтона. 

 

На ювілейному саміті НАТО Байден і союзники рішуче підтримали й виступили за перший шлях. Мовляв, він незворотний до повного членства в НАТО.

 

Невідомо до кінця, які сили представляють другий шлях до дверей, за якими москву і Київ чекає переговірний стіл. 

 

Видання Bloomberg у розпал дискусій 32 членів альянсу і їхніх союзників щодо розширення військової допомоги Україні раптом публікує інсайд, що Україна хотіла б провести другий саміт миру для пошуку шляхів припинення війни ще до листопадових виборів президента США. За участю представників росії. 

 

Причина — трампофобія. Мовляв, Київ хвилюється, що у випадку його обрання президентом США Вашингтон може припинити або обмежити військову допомогу Україні. 

 

При тому, що найближчий соратник шкідливого Дональда, якого з жахом очікують у Європі й не тільки, спікер Майк Джонсон на зустрічі з делегаціями країн НАТО на саміті від імені Конгресу підтримав розширення ударів американською зброєю по російських військових об’єктах на її території. 

МЗС росії заперечило будь-яку можливість москви брати участь у заходах, «подібних українським самітам миру». Заступник глави мзс рф лаврова михаїл галузін назвав це проштовхуванням абсолютно тупикової й ультимативної формули президента України Володимира Зеленського, оскільки будуть «проігноровані інші ініціативи з врегулювання». 

 

Тобто капітуляційний ультиматум путіна, перехідна форма до нього Пекіна, зусилля лейтенантів путіна, Орбана та інших в очікуванні щедрої винагороди від кремлівського вождя.

 

І хоча у Вашингтоні не приховують скепсис щодо можливості чітко оголосити мету саміту про перемовини з москвою і забезпечити контрольовані очікування від нього, але, за інформацією Bloomberg, Україна наполягає на його проведенні. 

 

Президент Зеленський припустив, що патентованого московського диктатора можуть навіть запросити на наступний саміт миру. Якщо він не злякається покинути росію. 

А тим часом путін прискорює війну. Зразковий диявол. Або війна без кінця, або квиток до пекла. Удар по найбільшій в Україні та Європі дитячій клініці «Охматдит» Х-101 із майже півтонної вибухівки напередодні саміту — зовсім не випадковий і не промах. 

 

Окрім «Охматдиту», в той же день у Києві окупанти вдарили по пологовому будинку, бізнес-центру та житлових багатоповерхівках. Такі ж об’єкти «військового потенціалу» 8 липня було вражено російськими ракетами в Кривому Розі, Дніпрі, Харкові, Одесі, на сході та півдні України. 

 

Узаконений кремлем черговий терористичний акт, масові воєнні злочини, за які, примушуючи українську владу до капітуляційного миру, ніхто не збирається відповідати.

«Ідеальний» геноцид. Практика нацизму в XXI столітті. 

 

Тож у перший день роботи ювілейного саміту НАТО, 9 липня, на вимогу Британії, Франції, Еквадору, Словенії та США, РБ ООН на чолі з головуючим співорганізатором воєнних злочинів, главою російського мзс лавровим, розглянули «наслідки російських ударів по дитячій лікарні в Києві». Вбивця на чолі суду присяжних. Німа сцена, завіса. 

 

Страх виключити росію з головного безпекового органу світу через ядерний потенціал рф перетворює її роботу на жалюгідний фарс. Єдина можливість — через Генасамблею ухвалити рішення про зупинення членства росії в РБ ООН до виведення її військ з України або обмежити її права вето на прийняття рішення по всіх питаннях, пов’язаних з Україною, як ініціатора війни, агресора. 

 

Проти — Вашингтон. Він укотре заявив, що навіть політику обмежень ударів по воєнних об’єктах на території росії він не змінить. Хоча тисячі потрібних Україні для виживання ракет ATACMS іржавіють та старіють на американських складах. 

 

Захід не відступив, але й не перейшов у рішучий наступ проти путіна, дозволяючи йому створювати й зміцнювати воєнні союзи з Китаєм, Північною Кореєю, Іраном і Білоруссю. Використовуючи секретні, глибоко законспіровані стратегії. 

Однак, по суті, головними підсумками саміту НАТО стало те, що виведено на поля саміту, а не в топи новин.

 

По-перше, деякі великі донори демократів заморозили 90 млн доларів виборчого фонду, аж доки Байден не зніме свою кандидатуру з виборчих перегонів.

 

На своїй сольній пресконференції президент США майже годину відповідав на запитання, зокрема про заклики до нього відмовитися від участі у виборах, які активізувалися в межах Демократичної партії.

 

Джо Байден заявив, що не збирається знімати свою кандидатуру. Відповідаючи на запитання, чи відмовиться він від участі у виборах, якщо його колеги-демократи в Конгресі скажуть, що він шкодить їхнім шансам на переобрання в листопаді, Байден відповів: «Якщо Господь Всемогутній вийде і скаже мені, то я можу це зробити». Тобто ні, й відчепіться від мене всі. 

 

По-друге, президент Байден під час виступу на «українському компакті» примусив іще раз замислитись: а що в підсвідомості в лідера головного партнера України? Він помилково назвав президента України Володимира Зеленського ім’ям «путін» під час представлення його на заході НАТО. 

 

«Зараз я хочу передати слово президенту України, який має стільки ж мужності, скільки і рішучості. Пані та панове, президент путін!» — сказав Байден. Утім він одразу виправився, наголосивши, що Зеленський переможе путіна. «Президент Зеленський! Я настільки зосереджий на тому, щоб перемогти путіна, що постійно думаю про це», — перепросив Байден.

 

«Я — красивіший», — жартома відповів Зеленський. «Так, ви збіса кращий», — додав захоплено Байден. От і нова забавка вийшла. 

По суті, саміт НАТО для України — ні про що. Московські «указанія» змінились на американські, і тепер війна триватиме стільки, скільки США з різновекторними партнерами вирішать.

 

«Становище українців у формально незалежній державі після 1991 року мало чим відрізняється від їхнього становища в УРСР. Московський обком потроху поступається впливом «вашингтонському», але останній просуває той же самий інтернаціоналізм і етнозаміщення, тільки під модним соусом толерантності, мультикультуралізму і нешн-білдингу. (Це структури й особи, пов’язані з соросівським фондом «Відродження»).

 

І замість «новой історічєской общності» нам нав’язується ідея «політичної нації». «Перепрошую, а ми що, якісь чужинці на американській чи австралійській землі?» — обурюється історик та громадський діяч Софія Дніпровська. 

 

А от відповідальність за те, що відбувається у країні, якою наш народ фактично і не володіє, повністю покладається на нього (самі винні, лохи, «нє нада було клювом щолкать» і так далі). 

 

Така ситуація не може тривати довго. Вона призведе — або до серйозної кризи України, або до пробудження сплячого українського велетня Європи. Тож будемо будити, оскільки іншого виходу у нас немає.