Життя не закінчується, коли він пішов на війну. Як залишатися опорою свого особистого захисника України

Бачу в стрічці поради новомобілізованим. 

Я ж дозволю собі сказати кілька слів тим, хто буде їх чекати. 

Всі мої «непрохані поради», винятково з власного досвіду — мені 54 роки, Серж у війську з першого дня вторгнення. 

Я не приймаю заспокійливі.

Але готова це зробити, якщо не буду справлятись. 

Буду вдячна кожній, хто доповнить мій сет непроханих порад з власного досвіду! 

 

«Україна молода» друкує текст із соціальної мережі Facebook (Meta), який допоможе подивитися на переживання у період повномасштабної російсько-української війни збоку і знайти для себе точки опори, коли захисником України стала найрідніша людина. Поради також можна віддзеркалити і на ситуацію, коли до Сил оборони доєдналася захисниця.

 

Що ж, квітко. 

 

Двері зачинились і ти залишилась сама. 

 

— Буде важко. 

 

Інколи нестерпно. 

 

Але ти все витримаєш.

 

Ти ж навіть ще не уявляєш, яка сила в тобі, яка міць. 

 

От і буде можливість це відкрити. 

 

Або не витримаєш, так теж буває. Головне — розуміти, що життя не закінчиться в той момент, коли він поцілував, закинув баул на плече й пішов на війну. 

 

Хоча так здається. 

 

— Дбай про себе. 

 

Ти опора та підтримка свого особистого захисника. Інколи єдина в світі. Вибач, але то не ти сидиш в окопі, тому шукайте можливості підтримати себе — спорт, хобі, займайся здоров’ям, започаткуй бізнес, почни творити. Що завгодно, лише не скочуйтесь в істерики та нескінченний жаль до себе. Краще разом посміятись, коли він подзвонить, ніж нескінченно нити, як тобі важко. 

 

Хоча буде важко. 

 

Я знаю. 

 

— Якщо ти досі не долучилася до волонтерської спільноти, саме час почати. Ніде не знайдеш такої підтримки, інформаційного лікбезу та можливості розібратися у всьому, що стосується війська, як у колективі однодумців. Плети сітки, ходи на спільні події у ветеранські хаби, спілкуйся в соцмережах, ходи в шпиталь до хлопців, та будь-що. Головне — залучити свою нервову енергію у благих справах та на користь ЗСУ. 

 

Потоваришуй з волонтерами, які їздять до «твоїх», щоб мати можливість швидко відправити необхідне (й «гостинчик»). 

 

Є можливість — долучися до команди цих волонтерів, щоб мати можливість їздити до коханого. Навіть 15 хвилин зустрічі піднімуть настрій.

 

Вивільниться неміряно енергії, от побачиш! Тебе можна буде підключати для підзарядки приладів замість генератора у часи блекаутів. 

 

— А інколи навпаки. 

 

Тебе наче знеструмили. 

 

І ти не можеш піднятись з ліжка, живеш від дзвінка до дзвінка. 

 

Ну що ж, полежи, подивись серіальчик «Місс Марпл», почитай любовний роман. 

 

Попоїсти теж не завадить. 

 

Подумай, що тебе порадує. 

 

А потім потрошку вставай і йди рухатись. 

 

Набери дрібної солі в долоньку та розітри всю свою шкіру в душі, тільки м’якенько. 

 

Повертай собі своє тіло через йогу, масаж, прогулянку. Сходи в перукарню, на манікюр, на город, в гори. 

 

Купи нову шмотку і зроби собі фотосесію в ній. 

 

Або без неї. 

 

І надішли коханому, нехай не забуває, яка обольстітєльна жінка чекає на нього вдома! 

 

Повертай собі себе. 

 

Як би не було і що б не сталось — ти в себе залишаєшся! 

 

Не кидай себе напризволяще. 

 

— Займись чимось!

 

(Порада від Духопельникової Жені)

 

Саджай квіти, пиши вірші, зроби ремонт, сходи до косметолога, вчи мови, пиши пет-проєкт на пайтоні, піди на кулінарні курси, що завгодно, тільки не сиди і не втикай в телефон в очікуванні. Тільки не хватай щось, чого ти не зможеш витягти, краще щось, де можна буде обирати навантаження. Заодно буде про що розповісти чоловіку, крім «як мені погано, як я сумую». А ще — він повернеться, а в вас будуть квіти, ремонт і тортик. 

 

— Не бухай. 

Якщо є бодай малюсінька можливість побачитися — не думай.

 

Алкоголь дає полегшення «прямо зараз», а на довгій дистанції він страшний депресант.

 

— Читай книжки про війну, які пишуть військові, а також ті, які чекають на них. Дивно, але цей шлях пройшло настільки багато людей, що по кожному етапу трансформації є роздуми та рефлексії. 

 

Мене особисто перед пологами дуже заспокоював той факт, що більшість жінок справились та людство не загнулось. Значить, і я зможу. 

 

Можливо досвід інших стане в нагоді? 

 

— Твоє життя змінилося назавжди.

 

(Доповнення від подружань)

 

Треба готувати себе до змін, інколи кардинальних. Поки ви були поруч, більшість проблем, задач та планів вирішували та ділили на двох. 

 

Тепер будь готова до отримання купи нових навичок, бо відтепер ти — лідерка родини, такий собі термінатор, і це, до речі, досить цікаво. А ще користуйся допомогою (сусідів, родичів, друзів) без докорів сумління чи думок про те, що незручно. Зручно!

 

Як і користуватись підтримкою держави та різних фондів.

 

Зараз їх багато — погугли.

 

В тебе зміниться коло спілкування, підуть старі друзі, ти можеш вилетіти з професії, а можеш, навпаки, освоїти щось нове та рвонути по кар’єрі вгору.

 

Головне, не заперечуй змін.

 

Бо інколи на безсиле бажання повернути «все як було» йде стільки сил, що не вистачає на адаптацію до нової реальності.

 

А ми маємо бути максимально до неї пристосовані. І швидко.

Тільки так виживемо.

— Авто

 

(Доповнення від подружань)

 

Запишись на автокурси, якщо до того в тебе не було прав на керування і навиків. 

 

Бери в навчання механіку, щоб будь-який корч могла перегнати йому, загнать на СТО, або, у випадку евакуації з місця перебування — без вагань і зайвих нервів повантажила пожитки, кицьок/песиків, дітисьок, батьків своїх/його.

 

Якщо в тебе ще немає досвіду їзди — наздоганяй. Сідай і їдь, просто, будь-куди.

 

Розберись, як заправляти машину, де відкривається капот, куди заливати омивач і т. д.

 

Візьми в чоловіка номери телефонів майстрів або ж заручись підтримкою друзів, які зможуть підказати що до чого і як.

 

Бо в один день тобі доведеться сісти за кермо. А потім доведеться те «кермо» обслуговувати.

 

— Готуйся до трансформацій. 

 

Твоя кохана людина на війні буде змінюватись. Ну якщо не воювала раніше. 

 

Це той випадок, коли буття визначає свідомість. 

 

Читай про це, дивись тренінги в ютубі. Взагалі, поки коханий ганяє на полігоні та звикає вижити без твого борщу, ти можеш прокачати свої скіли розуміння його змін на фронті ще до того, як ті зміни почнуться. Багато шлюбів не витримали саме через те, що партнери не впізнавали одне одного за деякий час спілкування на відстані. 

 

Якщо у вас не вийде втриматись, принаймні буде чисте сумління — ти зробила все що могла.

 

— Звертайся до психолога чи психіатра, якщо зовсім кепсько. Не тягни. 

 

(Доповнення від подружань)

 

Або до лікарів, якщо маєш проблеми зі здоров’ям. Не думай, що ти крута тільки тому, що можеш переходити на ногах будь-яку хворобу.

 

Навпаки, тримай руку на пульсі свого фізичного та психічного здоров’я.

 

Відчуваєш, що не вивозиш, — пиши, дзвони всім, кого знаєш (а ми ж вже в одній волонтерсько-військовій спільноті, пам’ятаєш? Тут завжди порадять якогось гарного володаря чарівних пігулок).

 

Твоє життя не менш важливе, ніж життя коханого. 

 

Бережи менталочку! 

 

— Трохи розберись, що таке війна. Сходи на курси такмеду, постріляй на полігоні, походи по воєнторгах. Благо, їх зараз до фіга по всій країні. Додайся в групи, які займаються певними напрямами допомоги війську. Я вже 9 років купую хімічні грілки. Чула про такі? Якщо ні, то треба виправляти, бо вони рятують від холоду. 

 

Вчись воювати поруч з коханим, якщо тобі важлива ваша єдність.

 

Це може допомогти зберегти йому життя або здоров’я. 

 

Або тобі, якщо вони там не утримають фронт і русскіє прийдуть до твого дому. 

 

Знов. 

 

— Розберись з документами. 

 

Оформи все, що має бути оформлено. Дуже раджу оформити шлюб, бо інколи тільки офіційно можна достукатись до певних структур. І ухвалити рішення одне за одного, коли інший не може це зробити. Якщо схочеш, після Перемоги можна знов розлучитись)). Це ж не рабство, просто допоміжний елемент вирішення життєво необхідних питань. 

 

Доповнення від Марії Воротило: Дізнайся та запиши, а краще запам’ятай чітко, в якій він бригаді, частині, всі ці деталі. Номер і ім’я командира.

 

Хай ця інформація ніколи не знадобиться, але краще перестрахуватися. 

 

— Говори з дітьми про тата. Багато, часто та весело. А заодно почитай як правильно це робити, щоб вони не горювали, а просто скучали за ним. 

 

За можливості вози дітей на зустріч з татом. Розповідай чоловіку про те, як малі змінюються, пояснюй, чому саме. Тримай їхній зв’язок.

 

Мені здається це найважче, що на тебе чекає. 

 

— Смійся! Смійся сама так часто, як це можливо. Сміши його, коли спілкується, ти ж вмієш)) Сміх знижує напругу, стрес, зменшує втому. Сміх показує йр ( до речі, ти ж в курсі що це за абревіатура?), що ми живі і боремось. А нам дає сили дожити до наступного дзвінка і згадувати з посмішкою розмову цілий день. 

 

— Ти будеш спати з телефоном у руці. Або поруч. Або не спати і дивитись, коли він був у мережі, кожну годину. Це погана ідея. В посадку ти до нього не побіжиш рятувати, а до нервового зриву себе довести — раз плюнути. Тому став телефон на ніч на беззвучний, крім його номера, і спунькати. Бо завтра ти маєш стільки всього ­встигнути! 

 

Не винось собі мозок зайвий раз. Краще поспи зайву годину. 

 

— Порада від Оксани Томчук: я б додала ще одне, якщо є бодай малюсінька можливість побачитися — не думай. Не бійся і не сумнівайся — стрибай в машинку/потяг і їдь добу (дві, три — неважливо). Ці зустрічі на пару годин будуть важити більше, ніж половина вашого життя «до».

 

— Вір у коханого як ніколи. Навіть коли він втомлений буде сумніватись, ти вір. Та пишайся з усіх своїх сил. 

Ним і собою теж! 

 

Бо ти чекаєш найкрутішого хлопця на землі, який власноруч зупиняє тих, хто прийшов убити вас. Він крутіший за Міцного Горішка і Тома Харді разом узятих! А як йому до лиця той піксель! Пройде час — і буде воротити від камуфляжа, але на початку в тому є певна краса, шик і ота сама сексі брутальність, яку не зіграєш у жодному боєвику! 

 

І наостанок.

 

Квітко, ти не обирала це випробування. І не мала бути до цього готовою з дитинства, як коханий не народжений для війни.

 

Та можна триматись за гідність, гордість і любов. 

 

О так! Ти зрозумієш, як ти можеш неймовірно потужно любити! 

 

Бути людиною, яка чекає, — це значить готуватись подумки до будь-чого. Та, попри це, випалювати зі свідомості страшні думки, а натомість малювати картини радісних зустрічей. Подумки затуляти його крилами та зігрівати своїм світлом. Хтось нарешті навчиться молитись.

 

А ще кожний день вчитись ставати сильнішою, витривалішою. Вони там, на фронті, прокачують свої скіли, а ми свої. Щоб раптом настане той момент — ти могла діяти рішуче, майже на інстинктах. 

 

І щоб весь всесвіт став на твою сторону, допомагав, підтримував. Принаймні я цього для тебе хочу! 

 

І я на твоїй стороні. 

 

І ще бажаю, щоб він повернувся живим, здоровим та з Перемогою! Обіймаю). 

 

Ірина БІЛОЦЕРКОВСЬКА (fb)