Як забезпечити себе світлом: представники українських громад вивчали роботу енергетичних кластерів у Польщі

Децентралізовані енергетичні кластери лише віднедавна почали з’являтися у фокусі уваги органів місцевого самоврядування в Україні.

 

Причина відома — постійні відключення світла внаслідок руйнувань електростанцій призвели до зменшення ефективності роботи як громад, так і бізнесів, що в них локалізуються.

 

У перспективі, кажуть енергетики, нам «світять» ще мінімум два роки життя за графіками, з дозованими теплом та світлом. 

 

Робоча група «Енергетичні кластери України» Українського кластерного альянсу називає основні виклики, які заважають швидкому переходу громад на власне енергозабезпечення: дефіцит фінансування, недостатні управлінські рішення з боку держави, відсутність збалансованих стратегій і новітніх технологій тощо. 

 

19 громад із Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Чернівецької, Івано-Франківської областей мали змогу ознайомитися з досвідом ґміни Охотниця Дольна Малопольського воєводства в секторі енергетичного самозабезпечення.

 

Навчальний візит був організований та впроваджувався спільно з Фондом розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського (FRDL, Польща) у межах Програми USAID (незалежного агентства федерального уряду США) DOBRE.

Ґміна Охотниця Дольна, яка належить до невеликих сільських громад Малопольського воєводства, стала своєрідним експериментальним полігоном для випробування різних енергетичних рішень.

 

Кластер зеленої енергетики очолив орган місцевого самоврядування, а науковий супровід забезпечила гірничо-металургійна академія AGH — одна з найкращих у Польщі.

 

Колектив фахівців, об’єднаних у Smart Energy Lab («Розумну енергетичну лабораторію»), співпрацює з ІТ-компанією, 13 місцевими підприємцями та 1 тис. 26 проз’юмерами (від амер. рrosumers — виробляти та споживати) — мешканцями, котрі виробляють і споживають електроенергію, отриману від застосування сонячних панелей на їхніх оселях.

 

Енергетичний кластер Охотниці Дольни, як розповів війт ґміни Тадеуш Крульчик (Tadeusz Krulczyk), складається з таких елементів:

 

— фотоелектрична ферма, що належить ОМС, потужністю 222 кВт;

— фотоелектричні установки на будівлях, які теж належать ОМС (150 кВт);

— 726 проз’юмерських установок потужністю 2 кВт і 300 — потужністю 3 кВт;

— гідроелектростанція на 0,5 МВт;

— 4 накопичувачі енергії з літій-іонною технологією.

За твердженням війта, в першу чергу користь такого кластера — у зменшенні витрат на електричну і теплову енергії. По-друге, кластер балансує виробництво та споживання енергії на своїй території за допомогою сучасних ІТ-інструментів, тим самим забезпечуючи енергетичну незалежність всієї ґміни.

 

До прикладу, українська енергосистема побудована таким чином, що вона базується на чотирьох атомних електростанціях (одна з яких зараз на окупованій території), звідки електроенергія розподіляється по всій країні. Є ризик, що припинення роботи АЕС може вимкнути всю систему і спричинити загальнодержавний блекаут. 

Кожен дах — окрема електростанція.

 

Енергетичний кластер дозволяє ґміні виробляти енергію на своїй території і таким чином забезпечувати себе світлом і теплом. Тому енергосистему Польщі вразити ворогу було б набагато складніше, ніж українську, адже вона має близько 700 гібридних джерел енергії, які й становлять основу енергетичної безпеки держави.

 

Саме з цієї причини, на думку війта, альтернативна енергетика в Україні сьогодні повинна посідати важливе місце поряд з атомними електростанціями. 

 

«І все ж ми ніколи не можемо покладатися на те, що одне джерело енергії дасть нам повну енергетичну безпеку, — каже Тадеуш Крульчик. — Саме тому наш кластер включає декілька їх різновидів».

 

Фотоелектричні установки дуже популярні як альтернативні джерела електроенергії, адже вони порівняно дешеві і їх можна змонтувати на будь-якій будівлі.

 

Але такі батареї добре накопичують енергію лише тоді, коли світить сонце, тому їхню роботу не можна назвати стабільною, особливо з листопада по лютий.

 

Саме тому потрібне постійне джерело, яке стабілізуватиме енергосистему локального рівня. В Охотниці Дольні це невелика гідроелектростанція на місцевій річці, а в проєкті — спорудження ще двох.

 

Війт вважає, що якщо Україна спростить своє законодавство щодо видачі дозволів на будівництво таких споруд, то громади значно більше почнуть використовувати можливості локальних гідроелектростанцій для забезпечення своїх енергетичних потреб.

Українська делегація біля енергосховища.

 

У ґміні є також декілька енергосховищ. Одне з них, збудоване у 2022 році, лише на 20% використовується для зберігання енергії, оскільки його основне завдання — симетризація напруги. Друге енергосховище використовується для її стабілізації. 

 

«Такі накопичувачі необхідні, якщо наявні фотоелектричні інсталяції дають великі надлишки енергії, — розповідає війт Охотниці Дольни. — Нинішні технології дозволяють зробити енергосховища за доступними цінами».

 

Невдовзі енергетичний кластер у ґміні поповниться ще й біогазовою установкою на очисних спорудах. Адже біогаз — це єдиний вид палива, спалювання якого приводить до видалення парникових газів. У планах керівництва ґміни і встановлення когенератора з використанням природного газу в одній із місцевих шкіл, який одночасно вироблятиме електроенергію та тепло. 

 

Біоенергетичні кластери є важливими ініціативами в Європейському Союзі, спрямованими на зменшення залежності від імпортованих джерел енергії, зниження викидів парникових газів та створення стійкого енергетичного сектору.

 

Дослідження українських науковців свідчать, що в нашій країні досить перспективним є створення кластерів, орієнтованих на виробництво біогазу з відходів у межах територіальних громад.

 

Це дозволить отримати низку потенційних ефектів: підвищити енергетичну незалежність, знизити витрати на енергоносії, поліпшити екологічний стан довкілля, вирішити проблеми з утилізацією побутових відходів тощо.

«Кейс енергетичного кластеру надзвичайно актуальний для нас, оскільки наша громада постійно потерпає від відключень електроенергії, адже розташована лише за 25 кілометрів від Харкова, — розповіла начальниця відділу міжнародних відносин та проєктно-інвестиційної діяльності Мереф’янської міської ради Катерина Кобець. — Тому ми вже також розпочали розробку енергетичного кластеру, яка передбачає два етапи. Перший — це впровадження заходів з енергоефективності в усіх бюджетних закладах, а другий — це розвиток відновлюваних джерел енергії. Тому досвід Охотниці Дольни був дуже корисним і цікавим, особливо щодо енергосховищ». 

Сонячні панелі.

 

Проте головний елемент енергетичного кластеру в Охотниці Дольні, який зробить його цілісним і самостійним, — це автоматичне розумне управління енергією, над яким зараз працює ІТ-компанія на базі платформи Smart Energy.

 

Ця система управлятиме кожною мікромережею в усьому кластері без участі власника приміщення та запобігатиме порушенню роботи енергомережі через будь-які локальні несправності. 

 

— Це надважливо для наших громад — отримати такий безцінний досвід побудови власної енергетичної незалежності, — розповів заступник керівника Програми USAID DOBRE Максим Бурдавіцин. — Оскільки Україна планує вступ до ЄС, вона вже зараз почала адаптувати своє законодавство під вимоги європейської спільноти, адже ми повинні відповідати їхнім критеріям, в тому числі щодо енергетичної безпеки, заощадження енергоресурсів та впливу на довкілля. В зв’язку з тим, що енергетика України зараз перебуває у дуже важкому становищі внаслідок повномасштабного вторгнення, нам потрібно жити й адаптуватися під ці умови. Саме тому нашим громадам дуже корисно побачити досвід як енергозбереження, так і побудови власної енергетичної безпеки. І йдеться не лише про гроші, а й про технології та організаційні й управлінські рішення.

Для того, щоб створити у громаді енергетичний кластер, Тадеуш Крульчик радить насамперед розробити його цілісну стратегію. І для цього провести повну інвентаризацію наявних ресурсів та можливостей.

 

Адже кожна громада відрізняється своїм потенціалом, розмірами, місцем розташування, наявністю енергоємних об’єктів тощо. Загальний аналіз потенціалу також повинен включати наявні виробництва та їхні можливості щодо вироблення та споживання енергії.

 

Будь-які енергетичні проєкти, які плануються в громаді, повинні бути максимально ефективними. Навіть найпростіші адміністративні зміни здатні заощадити 10-20% енергії.

 

Потрібно розробити різні варіанти джерел продукування енергії, які сукупно становитимуть одну стійку локальну енергосистему.

 

Не варто економити на фахівцях. Наприклад, сонячні панелі, встановлені навіть із невеликою похибкою в куті нахилу чи повороту до сонця, можуть суттєво недоотримати запланованої енергії.

 

Слід дотримуватися балансу, який включає не тільки розумне споживання електроенергії, а й більш-менш рівноцінне її продукування.

 

Розроблені проєкти повинні бути окупними. Адже інвестиції прийдуть у кластери лише згодом.