Допоки на фронті тривають бої за долю України, у нехай і обстрілюваному, але все ж тилу відновилась запекла боротьба за гроші пасажирів міського транспорту.
Країна повертається до розмов про маршрутну мафію та живучий спадок 90-х — рекет.
Зрозуміло, ця сфера дає можливість відмити неймовірну кількість чорної готівки, що її майже ніхто не контролює.
Наразі місце протистояння — Київ.
ТОВ «Союз-Авто» усувають з ринку маршрутних перевезень Києва, попри достатній досвід, розвинену інфраструктуру підприємства та гідно пройдені випробування окупованими Ірпенем, Бучею...
Тиск конкурентів на перевізника проявлявся ще до великої війни не звичайним протистоянням, а кривавими розбірками.
Прорваний фронт
Отже, бажаючі витіснити з ринку перевізників «Союз-Авто» старались кілька років. Повномасштабне вторгнення дещо пригальмувало цей процес, але нещодавно конкуренти добились свого.
Остаточну риску під ліквідацією крутого столичного перевізника було підбито цього літа. Те, як це відбувалось, працівники підприємства називають не інакше, як рекет. Причому з великими лобістськими можливостями.
Бо недаремно ж нещодавно вкотре проводили відповідні правоохоронні заходи — обшуки в мерії щодо роботи саме перевізників Києва.
Як відомо, проводили їх співробітники Державного бюро розслідувань у кабінеті заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Костянтина Усова. Чиновнику висунули підозру в системному вимаганні хабарів в автоперевізника.
Під час обшуку було вилучено телефони, комп’ютер та особисті кошти.
За словами міського голови Києва Віталія Кличка, переважна частина кримінальних справ проти мерії є «політично заангажованими», мовляв, їх порушують лише з метою «дискредитації». Ну і стягування Віталія Кличка з мерсько-боксерського рингу Києва під безуглий вплив Банкової.
Якщо стрічку часу відмотаємо назад, у 2021 рік, то побачимо, що саме тоді в Київській міській державній адміністрації оголошували про розірвання договору з кількома перевізниками, що мають на маршрутах столиці 232 автобуси. Причина, яку називав заступник мера Костянтин Усов, — неналежний стан транспорту, невідповідність документів та порушення екологічних норм.
Серед тих, з ким тоді Київська мерія не захотіла працювати, був той, хто сьогодні витісняє з ринку «Союз-Авто», — ТОВ «Ярославь-Авто». Але про це далі.
Руйнується на очах
Компанія «Союз-Авто» є одним із найбільших автоперевізників столиці, крім того, вона налагодила на своїх потужностях відновлення автобусів «Богдан».
А сьогодні на очах руйнується потужна база цього підприємства: евакуатори, майстерні, ангари, цехи, бокси, їдальня, гуртожиток — усе спустошується.
Тут працювало близько 400 водіїв та кілька десятків фахівців, котрі налагоджували й підтримували увесь механізм діяльності великого підприємства.
Чимало водіїв приїхали сюди з інших регіонів України, в них не було проблем із житлом, бо перевізник передбачив для них гуртожиток. Тепер його немає. Самі стіни.
Працівники підприємства з прикрістю згадують, як минулої зими з вікон приміщення викидали ліжка, тумбочки, матраци, комплекти та все інше, чим був обладнаний гуртожиток для нормального життя, а потім спалювали.
І тепер особливо критична ситуація і з житлом, і з роботою для тих іногородніх, кому нікуди повертатись, бо їхня домівка окупована.
Зараз без роботи залишилась переважна більшість працівників ТОВ. Дуже «по-людськи» в час війни.
«Усе працювало єдиним злагодженим механізмом: жовтенькі верткі маршрутки забезпечували потреби тисяч пасажирів. А коли почалась велика війна, хлопці, незважаючи ні на що — ні на удари кацапськими прикладами в обличчя, ні на інші небезпеки, — вивозили мешканців з Бучі та Ірпеня. У ті дні було всього... Трималися!
Але когось непокоїло, що перевізник вистояв і працює далі, — обурюється працівник підприємства Михайло Ніколенко. — Почалося щось таке, що ми пережили в 90-х: боротьба за власність та переділ з неодмінним атрибутом — рекетом».
Перевертні з ТЦК?
Цими днями, здається, вже поставлено крапку. Віджали останній, третій, маршрут, що його обслуговував «Союз-Авто».
«Сміються з мене мудріші (заземленіші) люди, бо я не вірю, що отак нахабно можна купити, продати, віджати отаку «махіну», — скрушно зітхає Михайло Ніколенко. — Дійшло до того, що приїжджають нові «командири» з представниками ТЦК (військкомату), вручають повістки водіям з умовою: якщо перейдеш до нас на роботу, то повістку анулюємо. Дехто погоджується, а дехто — ні. Душа болить за майбутнє цих людей, котрі кермують з 5-ї ранку до 24-ї ночі за невелику платню. Чимало з них — переселенці з півдня та сходу України. Їм нікуди повертатись і вже не відомо, як виживати далі. Ну невже воно все так і закінчиться перемогою «рекетирів»?».
Поки обурення кипить лише всередині колективу водіїв... Але ж воно може прорватись назовні?
Боротьба за гроші пасажирів
А тим часом представники «Ярославь-Авто» вихваляються, що вже доволі успішно ведуть свій бізнес у Вінниці та Львові.
От із Києвом дещо не складалось і нарешті «зрослось».
Однак, якщо згадати в 2021 році чистку недобросовісних, на думку Київської міської ради, перевізників, то успішність була досить сумнівною.
Тоді назрів такий скандал перевізників із владою, що київська мерія просила надати додаткову охорону.
Хто ж ці люди, які готові на все, аби зберегти надприбутковий бізнес?
Отже, заступник міського голови Костянтин Усов, обґрунтовуючи в 2021 році розірвання договору з кількома перевізниками, заявляв про неналежний стан транспорту, невідповідність документів реальності та порушення екологічних норм.
Наприклад, перевізник подає документ на транспортний засіб, який має перевозити пасажирів за маршрутом 178. Це має бути автобус 2014-го або навіть 2019 року випуску. Натомість інспектори виявляли на маршруті п’ятнадцятирічні розбиті транспортні засоби. Документи виявлялися підробними, що довели працівники КМДА.
Бувало, що водії відмовлялись надавати документи на автобус і на маршрут. Інспекторам доводилось викликати поліцію. Але останні відбували номер формально та, здавалось, навмисне затягували час.
«Ми сьогодні констатуємо, що поліція усунулась і бездіє», — зауважував заступник голови КМДА Костянтин Усов.
І це при тому, що справи набували кримінальних обертів.
Давня заруба
Окрім комунального транспорту, в тому ж 2021 році на маршрути тих, із ким розірвано договори, тимчасово виводили інших приватних перевізників.
У цьому переліку було й ТОВ «Союз-Авто». Його засновник Юрій Нестерчук розповідав свого часу, як представник ТОВ «Ярославь-Авто» Сергій Пономаренко погрожував водіям «Союзу». За словами Нестерчука, то були справжні збройні напади, до яких залучали близько 20 молодиків.
Врешті-решт, за словами Нестерчука, один з конфліктів, що привернув до себе увагу громадськості, закінчився стріляниною і ножовими пораненнями.
До речі, Сергій Пономаренко відмовився тоді надати коментар ЗМІ стосовно інциденту, про який розповів Юрій Нестерчук.
Тобто, все, що відбувається сьогодні — рейдерське захоплення маршрутів «Союз-Авто», — в стилі нахабного перевізника.
Варто зазначити, що свою позицію — не залишати зайняті маршрути — власники, з якими розірвали договори, одразу ж захистили в суді.
А рішення суду звучить цікаво: «заборонити Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради вчиняти дії, направлені на дострокове розірвання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» договорів» та «заборонити Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради вчиняти дії, направлені на проведення перевірок виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» умов договорів».
Просто якась священна корова цей «Ярославь-Авто»!
Ситуація з маршрутками — це не винятково столична історія. Схожих сюжетів достатньо по всій Україні.
Просто сьогодні саме тут тема звучить гучно, бо під час війни залишилась без роботи й житла особливо вразлива категорія українців — переселенці з окупованих східних і південних областей.
Також особливо обурює, що з метою руйнації «Союзу-Авто» використовується статус ТЦК, а це компрометує ЗСУ та викликає ще більше несприйняття «неовійськкоматів» суспільством.
І водночас викликає гострі запитання у тих, хто нині на фронті: за яку країну ми воюємо?
Здається, така кампанія рейдерського захоплення маршрутів проводилась за режисури Банкової. Бо хто ще може так нахабно використовувати тецекашників (якщо це справді реальні збирачі кандидатів на мобілізацію) у власних інтересах і бути впевненим, що йому нічого за це не буде? Це з одного боку.
А з іншого, ця історія лягає в канву кількарічної битви ОП за Київ з його мером Віталієм Кличком.
Як бачимо, ідея відкусити шматок влади в столичного градоначальника стала реалізовуватись із початком великої війни. З’явилася можливість законним шляхом призначити «свого» начальника Київської міської військової адміністрації. Керівники районних рад столиці також проходять кастинг у самого глави офісу президента — Єрмака.
А далі — ланцюгова реакція і вочевидь кривава битва за головний трофей мера столиці — 60-мільярдний бюджет.
Тому ця тенденція просто так не зійде. ОП на позиції градоначальника Віталія Кличка нагуляв чималий апетит. Слиновиділення посилюються можливостями, котрі надає посада мера столиці.
Причому, як уже писала «УМ», не після результатів, а в ході процесу.
Тож бажання відібрати кермо Києва у Кличка не проходить у ОП, а наростає і переходить з однієї форми в іншу. Скільки вже там було обшуків — збились з рахунків.
Зважаючи на історію із перевізниками, тепер кияни знатимуть: там, де ініційоване слідство, мають розігруватись нові дійові особи.
За словами міського голови Києва Віталія Кличка, переважна частина кримінальних справ проти мерії є «політично заангажованими» і їх порушують лише з метою «дискредитації».
Водночас нещодавно Віталій Кличко заявив, що з 2000 року проти міської адміністрації Києва відкрили 1 тис. 200 кримінальних проваджень. Попри це, до суду дійшли лише вісім з них.
