Суть майбутнього закону: закрити в Судовому реєстрі (останній створено ще в 2006 році, що було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського) всі справи з нацбезпеки, мобілізації, військової служби тощо.
Передбачається, що обмеження доступу до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (злочини проти основ нацбезпеки, охорони держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби) призведе до того, що адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Це підвищить напругу та недовіру до влади в українському суспільстві.
Медійники, зокрема Інститут масової інформації, «Медіарух», «Детектор медіа» та видання судової журналістики «Ґрати» виступили зі спільною заявою: «Ми, українські журналісти та медійні організації, закликаємо депутатів не приймати законопроєкт 7033-д: вважаємо, що він суттєво перешкоджатиме висвітленню справ, пов’язаних з війною, та в результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процессах».
Крім того, планується надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що «може зашкодити безпеці» у справах, розглянутих під час відкритого засідання.
Це несе величезні корупційні ризики, адже таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити.
У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством.
А ще пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень. Це може сприяти вилученню із судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховування інформації з наявних рішень.
Крім того, ця норма діятиме не тільки за воєнного стану, а й у мирний час (передбачено, що документи з’являться у реєстрі лише через рік після закінчення воєнного стану). Перше, на що звертають увагу юристи в контексті законопроєкту 7033-д, — вони не зможуть відслідковувати порушення прав військових. Адже маємо перспективу заборони публікації у відкритому Реєстрі судових рішень щодо мобілізації, ухилення від військового обов’язку та військового обліку.
Але варто звернути увагу й на інший аспект документа, економічний.
«Новий закон повністю розв’яже руки СБУ, щоб «кошмарити» бізнес за ст. 111 і ст. 112. Навіть за відкритого реєстру там є сотні подібних кейсів, а при закритому, боюсь, швидко добіжимо до тисячі», — вважає редактор видання «Наші гроші» Олекса Шалайський.
Сценарій цього тиску полягає в тому, що підприємство, наприклад, звинувачують у співпраці з ворогом, майно і рахунки арештовують, підозрюваних садять у СІЗО.
Далі починаються «переговори». «Перечитавши понад сотню історій, які є в Реєстрі, і порівнявши Закон зі звинуваченнями, я абсолютно впевнений, що не менше половини цих проваджень розвалиться в суді, — переконаний пан Шалайський. — Але до суду їх ніхто і не збирається передавати. Розслідування з арештами-посадками триватиме вічно, точніше, доки підприємець опирається «конструктивним переговорам».
Чому саме такий сценарій майже невідворотний? Бо реформа Служби безпеки України так і не відбулася.
Законопроєкт вийшов на фінальну стадію в січні 2022 року, і передбачалося, що СБУ не матиме права займатися розслідуванням корупційних злочинів, боротьбою з організованою злочинністю — за винятком випадків, які становлять загрозу національній безпеці України.
З початком війни до сфери компетенції СБУ віднесли нові злочини: це колабораційна діяльність (стаття 111-1 КК), пособництво державі-агресору (стаття 111-2 КК) та несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розташування Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 114-2 КК).
Тепер маємо чергову спробу під приводом війни посилити Службу додатковими повноваженнями без справжнього реформування.
«СБУ бракує реформи управлінських рішень. А саме — позбавлення її правоохоронних функцій і посилення контррозвідувальної та аналітичної роботи, — розповів «УМ» ексрадник голови СБУ Вадим Гриб. — За відсутності перебудови методології діяльності цієї силової структури маємо ситуацію, коли директор того чи іншого департаменту — цар і бог на своєму напрямку».
Пан Гриб свого часу надавав рекомендації, як реформувати Службу за зразком англійської МІ-5. Коли відповідальність силовиків визначають відповідні центри: методологічний, аналітичний та технічного контролю. Ухвалення рішення одноосібно практично виключається.
«Ситуація, коли озброєні співробітники СБУ, а це насамперед офіцери з вищою освітою, ввалюються в офіс, і, як це часто буває, ще й помиляються поверхом, — неприпустима», — веде далі пан Гриб.
На сьогодні привід для такого «візиту» знайти легше легкого. Коли підприємець відправляє платіжку своєму контрагенту, він не може відслідковувати весь подальший ланцюжок переказу грошей. Декому, як заводу «Роллтон», вдається домовитись і справу закрити.
«Це буде ідеальна ситуація для силової корупції: відкрити справу можна практично без фактів, посадити фігуранта можна в один день, заарештувати підприємство і передати в АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів. — Ред.) — за кілька тижнів. А тепер ще й про це ніхто не дізнається», — вважає Олекса Шалайський.
Законопроєкт № 7033-д уже був винесений на розгляд , але в березні 2023 року, після значного суспільного розголосу, зник із порядку денного. Різко проти згаданого законопроєкту виступило понад 30 громадських організацій:
Фундація DEJURE, Правозахисний центр для військовослужбовців «Принцип», YouControl, ГО «Автомайдан», Рух ЧЕСНО, Центр економічної стратегії, Антикорупційний штаб, ГО Платформа Громадський контроль, ГО «Центр демократичних реформ і медіа», Опендатабот та інші.
«Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі, до рівня росії та білорусі, й становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції», — йдеться у заяві.
Попри критику правозахисників, парламент 23 травня ухвалив у першому читанні законопроєкт №7033-д.
