Зеленський чи Єрмак — хто керує Україною? Які геополітичні сигнали подає Захід

Доки на фронті тривають запеклі бої, а влада в тилу перманентно крутить свій різноплановий треш, Захід оприлюднює, що знає, хто командує подачею в президентський палац теплої води та ароматної піни для заспокійливої та дезорієнтуючої ванни Володимира Зеленського. 

 

Уперше за більш ніж два роки повномасштабного вторгнення закордонна журналістика робить серйозний критичний розбір українського політичного персонажа, котрий має найбільший вплив на президента Зеленського. 

 

Американська газета The Washington Post написала про шкоду тотального впливу глави офісу президента України Андрія Єрмака на дії президента Володимира Зеленського. 

 

Головний помічник Зеленського використовує владу, дратує критиків — і не вибачається за це, пише The Washington Post про Андрія Єрмака.

 

Звісно, у виданнях такого масштабу й рівня подібні статті просто так не з’являються. 

 

Констатація, що Єрмак не схильний вибачатись, — це, вочевидь, тонкий натяк WP на невдалу співпрацю очільника ОП з кимось із міжнародних партнерів. 

 

Цілком очевидно, що цією статтею Україні подають чіткі геополітичні сигнали. 

Тож що ще демонструють як невдалу кадрову політику президента Зеленського в аналізі натури Єрмака американські акули пера? 

 

Газета The Washington Post зазначає, що саме давня дружба з Володимиром Зеленським привела Андрія Єрмака до влади, навіть попри повну відсутність у нього досвіду роботи в державних структурах. 

 

Тут американські колеги дещо помилились. У політику майбутній сірий кардинал Зе-влади потрапив у нульових. Протягом V, VI та VII скликань ВР він працював помічником депутата від «Партії регіонів» Ельбруса Тедеєва, а також за сумісництвом був достатньо відомим в Україні кримінальним авторитетом. 

 

Нагадаємо, під час Революції гідності Тедеєв організовував групи тітушок для побиття активістів, особисто спостерігаючи за організованим безчинством на вулиці Лютеранській. І, як заявляв Андрій Єрмак, його з Тедеєвим, окрім співпраці, поєднує й дружба.

 

«Керівник офісу президента, як формально звучить посада Єрмака, завжди мав величезний вплив в Україні. Умови воєнного часу зосередили в адміністрації (офісі. — Ред.) президента надзвичайні повноваження, що зробило Єрмака, можливо, наймогутнішим керівником апарату в історії країни, вплив якого практично не відрізнити від впливу його ж боса», — йдеться у матеріалі. 

 

Погодьтеся, не просто так WP розставляє саме такі акценти. У виданні зауважують, що Єрмак і Зеленський так рідко з’являються один без одного на публічних заходах чи в закордонних поїздках, що «дехто себе запитує, хто з них командує і чи є вони взагалі окремими людьми».

 

З чого народжуються рішення?

 

«Близькість Єрмака до президента та очевидний вплив на останнього спричинили шквал звинувачень: він недемократично консолідував владу в апараті президента, практично одноосібно керує призначеннями та звільненнями посадовців, обмежує доступ до Зеленського та прагне особисто контролювати майже кожне важливе рішення у воєнний час», — пише видання.

 

Цікаво, що українцям так ніхто й не сказав, на підставі чого глава офісу президента контролює «кожне важливе рішення у воєнний час». 

 

Заради справедливості зазначимо, що в Україні всі керівники апарату всіх президентів намагалися обмежити доступ до першої особи країни. Однак чинний головний «канцлер» президента їх перевершив, він навіть звільняє тих, хто дозволяв собі без погодження з ним заходити до Зеленського. 

 

Як-от нещодавно парламент, виконуючи волю Банкової, не оприлюднивши жодних претензій, відправив у відставку віцепрем’єр-міністра з відновлення, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова. 

 

Також саме Андрію Єрмаку закидають чистки найближчого президентського оточення від усіх колишніх друзів Зеленського. 

 

Ці звільнення, хоч би як цинічно це звучало, цікаві ще й з точки зору аналізу мотивів, якими керуються ті, хто ухвалює державні рішення у розпал війни.

 

«Низка цих звинувачень є беззаперечною. Довіра до Зеленського падає значною мірою через те, що на ньому відображаються дії Єрмака», — зазначає автор статті. 

 

В інтерв’ю з більш ніж десятком нинішніх і колишніх українських чиновників і законодавців, іноземних дипломатів та інших осіб, які знають Єрмака або працюють з ним, навіть його прихильники визнали, що він має надзвичайно широкі повноваження в управлінні державою і зовнішніх комунікаціях. Дехто каже, що він контролює і те, кому з чиновників дозволено виїжджати за кордон і коли.

 

А кілька чиновників, побоюючись наслідків, узагалі відмовилися говорити про Єрмака з іноземними журналістами. 

 

Американське видання стверджує, що останнім часом Єрмак відсунув на другий план навіть МЗС України, втручався у військові рішення і виступав посередником у ключових угодах з партнерами, зокрема зі США. Однак саме це, за міжнародними стандартами, повинен виконувати президент. 

 

Тож як українські, так і західні посадовці кажуть, що підозріла зацікавленість Єрмака перетягувати на себе президентські повноваження підриває авторитет Зеленського й викликає сумніви щодо його серйозної відповідальності перед державою. Нагадаємо, понад 73% виборців саме на Володимира Зеленського поклали цю відповідальність. 

 

Здається, ще зовсім недавно Єрмак вважався тінню Зеленського, а тепер його розглядають як частину правлячої дуополії.

 

Опоненти Андрія Єрмака описують його як забіякуватого і владного. Дехто звинувачує його в тому, що він є російським агентом. Єрмак категорично це заперечує. 

 

«Підживлюють критику й сімейні зв’язки глави ОП. Його батько обіймав високу посаду в радянському посольстві в Кабулі (Афганістан), а це дозволяє припускати, що його сім’я підтримує зв’язки з рф та її службами безпеки».

 

Справді, дипломатична служба в радянські часи автоматично означала тісні зв’язки зі спецслужбами. 

 

Єрмак заявляє, що не переймається своїм політичним майбутнім, але це заперечують співрозмовники The Washington Post.

 

Від себе додамо чіткіше: це неправда. Політичне майбутнє Єрмаку просто необхідне. Бо втрата влади як для нього, так і для Зеленського може спровокувати відкриття кримінальних проваджень щодо чималої кількості ухвалених неоднозначних рішень. Тому вони чіплятимуться за владу будь-якими способами. 

Тож чим сьогодні є бренд «президент Володимир Зеленський»? Він схожий на акціонерне товариство, в якому і структура акціонерів, і обсяг їхніх відсотків акцій не є сталими, а змінюються залежно від ситуації. 

 

Наразі головним акціонером, звісно, є сам Зеленський. В історії власників чималої частки значаться і брати Шефіри, й олігарх Коломойський, і умовно промосковська група на чолі з Єрмаком; десь на дальньому плані там виднілись Фірташ, Льовочкін і Пінчук. 

 

Нагадаємо, першим прем’єр-міністром при президентові Зеленському стала креатура Пінчука — Олексій Гончарук. Він, як стверджують злі язики, прийшов для того, аби організувати процес розпродажу української землі та надр. 

 

У президента немає оточення, є лише одна людина, яка впливає на рішення президента, робить один з висновків газета WP. 

 

«Поки Зеленський перебуває при владі, схоже, там буде і Єрмак», — резюмує видання. І це не натяк, а схоже на пряму інструкцію до дії: якщо ви хочете позбутися у владі Єрмака, то треба позбутися Зеленського.

 

Зауважимо, ця стаття вийшла одразу після приїзду в Україну держсекретаря США Ентоні Блінкена. У ході візиту серед іншого він говорив і про можливі вибори президента.

 

Усе, що написано в американському виданні, для нас давно очевидно. Але чому ця стаття вийшла саме зараз? Один із варіантів відповіді — ймовірно, ведуться закулісні торги, в яких владу Зеленського—Єрмака схиляють до певних рішень і змушують бути поступливішими. Адже, як зазначив політичний експерт Назар Мухачов, «триває розпродаж України, її землі та надр».

 

Наша земля коштує дуже дорого, можливо, сотні трильйонів доларів, і на цих продажних акціях чимало хто хочуть отримати комісійні. Можливо, наші «пацани» почали грати свою гру?

Не виняток, що цей меседж може бути початком великої інформаційної кампанії.

 

І наразі Єрмак та Зеленський мають або робити те, що від них очікують, або ж натомість наступні критичні статті виходитимуть в інших світових медіа. 

 

Цікаво, що це в американському виданні вийшло за кілька днів до завершення офіційного терміну президентства Володимира Зеленського.

 

Зазначимо, тлумачення Конституційного Суду щодо легітимності перебування Зеленського на посаді після 20 травня немає. Тим часом чимала кількість політично активних, патріотичних українців внутрішньо не може погодитись із вічним президентством Зеленського: доки триватиме воєнний стан — доти вибори неможливі. 

Водночас нещодавній візит Блінкена, а перед тим Сороса-молодшого, котрий уже вдруге зустрічався з Єрмаком, можуть бути й сигналами певних цікавих перепризначень на ключові посади. Як-от заміни прем’єр-міністра України на когось із персонажів, хто перебуває на орбіті глобалістів. 

 

Не виняток, що ним може стати і Андрій Єрмак. Здавалося, апогей політжиття Єрмака за Божим промислом збігся з головуванням в офісі президента, але немає меж досконалості. 

 

Однак для чого це Андрію Єрмаку? Уряд і так під ним. І внутрішня, і зовнішня політика з березня 2020-го формується на Банковій безпосередньо главою ОП.

 

Але, по-перше, це може бути пов’язано з відповідальністю і контролем за кредитами, котрі надходитимуть зі США та Європи.

 

А по-друге, якщо прем’єрство Єрмака стане реальністю, то це буде першим кроком наших партнерів з розділення сіамсько-оманських близнюків Зеленського та Єрмака. 

 

Насправді ж поява згаданої статті у WP — це добре для України. Адже, на жаль, нас ведуть за негативними сценаріями. Ми не маємо твердої суб’єктності. Нас зробили заручниками політичної боротьби. Наприклад, як в Америці, — між республіканцями й демократами. 

 

Водночас важливо розуміти, хто подав ці дуже чіткі сигнали Єрмаку. До нашої ситуації підходить мудре африканське прислів’я: якщо крокодил з’їв твого ворога, це не означає, що крокодил — твій друг. 

 

Чужі сценарії, навіть якщо в них каратимуть наших ворогів (певним чином, можливо, й нашими руками), необов’язково лише за визначенням є корисними й для нас. 

 

Для нас важливо зберегти українську державність, повернути наше національне багатство у власність усього українського народу. І щоб наші земля, надра та інші природні щедроти використовувались в інтересах усіх українців, а не групи корпорацій та олігархів. Тим більше закордонних.