«Нескорена Україна у війні цивілізацій» — так називається фотолітопис нашої боротьби за незалежність і можливість жити в цивілізованому світі, який днями було презентовано в Києві.
До величезного альбому увійшло чотири тисячі світлин майже 50 фотокореспондентів, які розповідають про нашу боротьбу з російським мороком, починаючи з часів Революції гідності і до наших днів, і який є унікальним портретом нинішньої епохи.
Автори ідеї та керівники проєкту — голова Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса Степан Кубів і академік, головний редактор юридичного журналу «Право України» Олександр Святоцький.
Відкриваючи презентацію, її модератор Олександр Святоцький розповів, що свій задум вони розпочали втілювати буквально з лютого 2022 року, коли російські війська ще стояли під Києвом.
Тоді почали шукати партнерів і однодумців та вимальовувати концепцію майбутнього фотолітопису.
Загалом, каже пан Олександр, у процес було залучено понад 20 поважних установ і організацій, сотні небайдужих українців, у підсумку редакційній раді довелося переглянути понад 20 тисяч фотознімків, аби з-поміж них відібрати чотири тисячі найемоційніших та найпереконливіших. Вмістили їх у 27 тематичних розділів.
Безпосередню участь у створенні альбому брав професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко. Йому належить ідея назви.
Пан Павло на презентації дуже емоційно й переконливо зазначив, що українці ніколи не підуть на те, аби віддати частину наших земель, як того хочуть деякі західні політики, схиляючи нас до часткової капітуляції, аби у такий спосіб припинити війну. Павло Юхимович переконаний, що так війну точно не зупинити.
«Події розгортаються в такий спосіб, що війну в медійному просторі часто називають конфліктом чи подією в Україні і зрідка лише іменують війною. З таким ми, українці, не можемо погодитися, бо вони спотворюють зміст, характер і мотиви цих подій, вони змінюють цю подію. Маємо справу не з конфліктом, а з неоголошеною війною проти суверенної держави Україна. Сутність цієї жахливої війни росія спочатку приховувала під назвою СВО, але при цьому не могла приховати мети і вказати на законність та легітимність своїх дій».
Не приховала вона, каже авторитетний учений, що мета — це геноцид українців як окремого великого слов’янського народу; мета — знищення та мовне заперечення; мета — екоцид, коли знищується система життєзабезпечення на наших теренах, де проживає народ, який не є завойовником та пришельцем.
«Я підкреслюю, що автохтонність українців на цій території, на цих землях не піддавалася ніколи ніким сумнівам. Підтверджена ця автохтонність свідченнями найдавніших оригінальних писемних пам’яток різних народів. І історія показує, що ось тут жили українці, і тут вони живуть».
Павло Гриценко: «Українці — це автохтони».
Фото «України молодої».
Пан Павло також продемонстрував карту 1871 року, на якій чітко показано поширення нашого етносу, і це далеко не нинішня територія, вона набагато ширша. При цьому ми ж не перекроюємо її, у такий спосіб порушуючи світовий порядок і світове право, зазначив учений.
«Ще раз підкреслюю: українці — це автохтони», — наголосив Павло Гриценко.
При цьому все історично сформоване, створене працею сотень полокінь українців, усі матеріальні та духовні цінності, сама наша історія оголошується сьогоді росією як належне їм і в хворій уяві кремля ні України, ні українців чомусь не існує. І цей наратив вони намагаються поширити, закріпити.
Тому дуже важливо, аби світ побачив і ще раз переконався, що це не так. Має бути сила закону, а не закон сили, і тут принципова проблема — чи може сьогоднішня цивілізація перемогти мілітарну і фінансову силу.
Доки модель сильного буде домінувати, світ потерпатиме від агресії, наголошувалось на презентації.
Це війна нового світогляду, який має бути стверджений. Такої ж думки дотримується і заступник голови Верховного суду України Олександр Мамалуй, який з початку агресії росії, ще 2014 року, став на захист Батьківщини.
Він також переконаний, що притягнути до відповідальності агресора, який не зазнав поразки, неможливо. Трибунал — це інструмент переможця, каже пан Олександр.
А для того, щоб такий трибунал відбувся, починаючи з часів Майдану над цим активно працює зі своєю командою українська правозахисниця, очільниця організації «Центр громадянських свобод», яка 2022 року отримала Нобелівську премію миру, Олександра Матвійчук. Олександра перебувала з місією в Сполучених Штатах Америки, тому звернулася до присутніх у форматі онлайн.
Варто зазначити, що команда Олександри Матвійчук займається документуванням злочинів війни росії проти України давно. Вони були першими, хто відправив свою групу до Криму, а потім у Луганську та Донецьку області.
Особисто Олександра в перші роки війни опитала сотні людей, які вижили у полоні й були звільнені. Ці історії — дуже страшні. Люди розповідали про побиття, ґвалтування і нелюдські тортури. Все це має стати беззаперечними доказами в міжнародних судах.
Проте, як зазначила правозахисниця, на даний момент немає жодного міжнародного суду, який міг би розглядати злочини загарбника вже зараз, не чекаючи на перемогу. В історії був лише Нюрнберзький трибунал, який покарав режим, коли той упав.
Але ми не маємо чекати, коли впаде росія, каже пані Олександра. Тому «Центр громадянських свобод» активно працює з усіма існуючими міжнародними організаціями над створенням такого новітнього трибуналу.
А поки що фіксується кожний злочинний епізод, який був вчинений у найменшому селі кожної області. Ця ініціатива називається «Трибунал для путіна» — у базі зібрано вже більш як 68 тисяч воєнних злочинів. Світлини з видрукуваного фотоальбому теж мають стати частиною доказів.
«Війна, що зображена на цих світлинах, — трагедія для України. Але вона також дала нам шанс бути більш згуртованими, бути сильнішими і єдиними. Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав життя за нашу свободу і незалежність. Будемо й надалі боротися за Україну та наше майбутнє», — сказав один із захисників, нині речник Міноборони України Віталій Саранцев.
Тим часом, як повідомили під час презентації фотоальбому в Укрінформі керівники проєкту, вони вже розпочали роботу над двома наступними книгами літопису «Нескорена Україна у війні цивілізацій».
Другий том буде присвячено саме злочинам країни-агресора. Він матиме назву «Росія — держава-терорист: перемогти і покарати», а третій — «Воїни Світла» — розповідатиме про захисників України.
Презентоване видання буде перекладено англійською та іншими іноземними мовами, аби світ міг більше дізнатися про нашу боротьбу із цим мороком і таки допомогти вистояти та перемогти жорстокого ворога, який неодмінно має понести заслужене та невідворотне покарання.
