Лазівки закриваються: Європарламент підтримав кримінальну відповідальність за обхід санкцій ЄС

Європарламент підтримав тематичну доповідь на підтримку пропозицій Єврокомісії до Директиви, яка визначає кримінальну відповідальність та покарання за порушення обмежувальних заходів ЄС.

 

За проголосували 543 депутати, проти — 45, утрималися — 27. Відтепер порушення санкцій вважатиметься злочином на території всіх країн-членів ЄС. 

 

Контроль за виконанням санкцій — вразливе місце єдності ЄС. Адже кожна країна на власний розсуд трактувала це положення, а «Єврокомісія зі свого боку не надто стежила за цими процесами», заявила авторка доповіді щодо обходу санкцій, нідерландська євродепутатка від групи лібералів Софія Інетфелд.

 

За її інформацією, за два роки російського вторгнення в Україну експорт товарів із ЄС до Росії впав на 47 відсотків. Водночас він зріс на 48 відсотків до таких країн, як Грузія, Казахстан, Вірменія, Узбекистан і Киргизстан. 

 

ЄС ухвалив уже 13 пакетів індивідуальних та секторальних санкцій проти країни-агресорки, але «тихі гавані» для російських грошей усе ж існують, сказав німецький депутат від зелених Сергій Лагодинський. 

 

Використання третіх країн — ОАЕ, Туреччини, Індії, Гонконгу та Китаю — стало повсякденним способом ведення бізнесу для багатьох європейських компаній. 

 

Не все гаразд і в ЄС. Так, Швейцарію два роки критикували за те, що не вживала достатніх заходів, щоб завадити росіянам ховати гроші у швейцарських банках.

 

Тільки 12 березня цього року було повідомлено про перший випадок можливого порушення неназваною компанією російських санкцій. 

 

Російські олігархи продовжують відпочивати на Лазурному узбережжі (і прилітають туди літаками через Туреччину), тож директора двох французьких компаній, винного у протизаконному експорті оборонної техніки в Казахстан через росію, 7 березня засуджує суд Фінляндії.

 

«Основна мета цієї ініціативи — це уніфікувати покарання за обхід санкцій по всіх країнах ЄС, тобто щоб потенційні порушники санкційного режиму не могли використовувати для цього окремі країни Союзу з надто м’якою системою покарання», — пояснює керівник аналітичної служби Concorde Capital Олександр Паращій.

 

Підтримане Європарламентом рішення містить юридичне визначення випадків порушення режиму санкцій ЄС та їх обходу (дії фізичних чи юридичних осіб), у тому числі експорту заборонених товарів через треті країни.

 

До дій, що, згідно з Директивою, підлягають кримінальній відповідальності, належать: торгівля товарами, послугами чи технологіями, їх імпорт, експорт, продаж, купівля, передача, транзит чи транспортування, якщо такі дії заборонені обмежувальними заходами ЄС, пряме чи непряме надання будь-яких коштів чи фінансових ресурсів фізичним чи юридичним особам, які підпадають під санкції ЄС, дозвіл таким особам на в’їзд на територію ЄС включно з його повітряним та морським простором, транзит через територію ЄС чи його країн-членів, будь-які угоди чи державні замовлення на користь країн чи організацій, що безпосередньо чи опосередковано контролюються третіми країнами чи організаціями третіх країн, на які поширюються обмежувальні заходи ЄС.

 

«Якщо ця ініціатива буде підтримана на рівні Ради Європи, то підсанкційним росіянам буде значно важче вести будь-які справи на всій території ЄС», — вважає Олександр Паращій. 

 

За порушення санкцій ЄС або їх обхід Директива передбачає ув’язнення та штрафи. За порушення, які спричинили фінансові збитки, що перевищують 50 тис. євро, передбачено мінімальний строк позбавлення волі на один рік.

 

Для сум, що перевищують 100 тис. євро, мінімальний термін ув’язнення збільшується до п’яти років. За ці правопорушення також встановлено штрафи, і вид покарання покладається на розсуд суддів.

 

Зокрема, штрафи для фізичних та юридичних осіб за порушення санкцій ЄС через фінансові операції чи інші заходи економічної допомоги з використанням ресурсів ЄС, що перевищують 100 тис. євро, встановлені на рівні щонайменше 10 млн євро. 

 

У дуже неприємній ситуації через Директиву опинилися європейські компанії, які «в долі» з росіянами, наприклад «Арктик СПГ 2». Це проєкт із видобутку та виробництва скрапленого газу на Гиданському півострові в арктичній зоні, 60% якого належить «Новатеку», ще 10% має французька TotalEnergies, яка, хоч і заявляла що «заморозила» свою частку, — все ж довела проєкт до запуску вже в цьому році. Загалом від початку запровадження санкцій «Арктик СПГ 2» отримав європейського обладнання на 580 млн євро.

 

Тільки у 2023 році було поставлено обладнання німецькою компанією Linde GMBH на 58 млн євро, італійською Nuovo Pignone SRL (BH) на 41 млн євро, французькою Optaperiph (6 млн євро), німецькою Siemens (4,8 млн євро), іспанською технологічною компанією Ampo (2 млн євро).

 

Відтепер особи, які допустили подібні порушення, підлягатимуть кримінальній відповідальності та фінансовим санкціям згідно з законодавством ЄС та національним законодавством країн-членів. При цьому кошти, конфісковані як покарання за порушення санкційного режиму, планується спрямувати на відновлення України.

 

«Наскільки ця ініціатива буде ефективною — важко сказати. Але це крок, очевидно, у правильному напрямку», — резюмує Олександр Паращій. 

 

«Парламент застосував амбітний, гармонізуючий підхід до закону, і хоча ми не змогли закрити всі лазівки, які хотіли, це покращить поточну ситуацію та продемонструє нашу рішучу підтримку України», — вважає Софія Інетфелд. 

 

Тепер закон повинна схвалити Європейська Рада. Він набуде чинності через двадцять днів після публікації в Офіційному журналі ЄС, після чого у країн-членів буде один рік на те, щоб перенести його в національне законодавство.