Осінні голоси Голосієвого

16.10.2003

      При слові «Київ» виникають величні асоціації: золотоверхі храми, осяйні, немов нові гривеники, «модні» офісні будівлі, багатолюдні станції метро. Але не всі з киян, чий звичний маршрут пролягає станціями дім—робота—пиво, знають про те, що Київ — це майже недоторкана жива природа, тихі води і заповідні хащі. Тим часом осіння пора так і підштовхує піти в Голосієвe, в ліс, де вільно почуваються птахи, звірі й люди. Давно вже послідовники вчення Іванова облаштували в Голосіївському лісопарку екологічну стежку, яка так і називається — Голосіївська. Якщо ви підніметеся тролейбусом першого маршруту по проспекту Науки до вулиці Лисогірської, а потім підете вулицею праворуч, повз симпатичний псевдоархаїчний дитячий майданчик, то незабаром знайдете цю дорогу у світ лісового спокою, який так приємно тонiзyє після гамору міста.

      Колись територія Голосієвого належала Києво-Печерській лаврі — в XVII столітті київський митрополит Петро Могила, заснувавши тут новий монастир, терасував схили, де посадив фруктові дерева і дуби, які ростуть до сьогодні. Отож, за однією з версій, звідси й назва лісу: владика, мовляв саджав сад і дуби на голому місці. Тим часом інші дослідники стверджують, що Голосієве відоме ще з княжих часів — після насильницького хрещення Русі сюди начебто втікали язичники і голосили за своїми знищеними богами.

      Як би там не було, а сьогодні осінній ліс оповитий сумовитою красою. Прямуйте стежкою — й натрапите на колоритні дерев'яні лавки, де приємно перепочити, струсивши гарячо-жовте, майже святкове, листя. Так ви дійдете до східців, що ведуть круто вниз, до джерел, де може напитися кожен, та до іванівської копанки, куди приходять купатися прихильники здорового способу життя. По берегах озер у спокійну воду задивляються сумні — бо осінні — дерева і сидять не менш задумливі рибалки. Не галасуйте і не гупайте — сполохаєте рибу. Лишень сядьте біля води — ви в Києві й водночас у лісі. Відпочили? Тепер можна повертатися до багатолюдних вулиць, задимлених автострад і захаращених паперами офісів...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>