А будинок непростий...

16.10.2003

      Днями в Оболонському провулку, 44 розпочалося будівництво незвичайної споруди. Від своїх «сусідів» майбутній будинок відрізнятиметься не тільки висотою (замовник, усупереч будівельному буму, зводитиме малоповерхівку), а й новітнім енергозберігаючим начинням. Це буде перший в Україні енергоавтономний будинок. Запропонувало київській владі таке ноу-хау відкрите акціонерне товариство «КиївЗНДНІЕП». Воно ж виступило замовником і виконавцем усіх проектних і будівельних робіт.

      Будинок не залежатиме від теплової мережі Києва: холодну воду сюди «підтягнуть» від столичної комунікації, а от гаряча «варитиметься» просто в будинку: окрiп «вироблятимуть» за допомогою спецiального теплового насоса.

      Будинок підніметься вгору лишень на шість поверхів. «Ми не ставили собі за мету нажитися з нього, тому не робили споруду високою, натомість більше уваги приділили затишності. Тут люди дійсно почуватимуться, як удома», — розповів «УМ» директор «КиївЗНДНІЕП» Володимир Шевельов. Вiн каже, що в усьому світі багатоповерхові «мурашники» давно вже вийшли з моди і живуть у них переважно бідняки. «Я вірю, що колись столична влада належним чином оцінить усі переваги малоповерхівок», — переконаний пан Шевельов.

      До речі, за інформацією «Галицьких контрактів», перші розробки енергоавтономних будинків у Японії з'явилися ще в 1964 році. Тоді як київські вчені вивчають це питання лише впродовж останнього десятиріччя. Весь цей час вони намагаються знайти альтернативні джерела тепла, і, як з'ясувалося, «грітися» взимку можна навіть від атмосфери, грунту, систем кондиціонування.

      За попередніми прогнозами, будівельні роботи закінчаться навесні наступного року. Втім поки що будівельники не відкривають таємницю, скільки ж коштуватиме квартирка в такому «виплоді науки». «Нині ніхто не може дати точний прогноз, як змінюватимуться ціни на квартири найближчим часом. Проте ціна нашої квартири буде відсотків  на 20-25 меншою, ніж по Оболоні в цілому», — повідомив Володимир Шевельов. За його словами, зменшити вартість вдалося завдяки новим конструкторським і будівельним рішенням.

      Зараз розробками столичних будівельників уже зацікавилися за кордоном. Не проти збудувати у себе подібні «хати» й українські регіональні будівельники: поділитись досвідом «КиївЗНДНІЕП» просять з Вiнниці, Черкас і Чернігова.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>