Враження про перший «немедовий місяць», ба навіть півтора, від перебування в Іраку в наших військових досить схожі: люта спека, туга за Батьківщиною і пристрасний перегляд теленовин з України.

Керівництво Пентагону стурбоване великою кількістю самогубств серед розквартированих в Іраку американських військових, тому відрядило туди групу лікарів, які мають з'ясувати, чи ці смерті пов'язані зі стресами воєнного часу та тривалим перебуванням у далекій країні у ворожому оточенні?

Черговий, позавчорашній, теракт у Багдаді, влаштований камікадзе, був спрямований проти турецької амбасади.

«Місто-пустеля, висушене сонцем», — каже про столицю Іраку українець Ігор Угляр. Він — відставний військовий лікар, але у Багдад їздив не у складі українського контингенту , а просто захотів своїми очима побачити поствоєнну країну. Коли в Іраку розпочалася війна, тернополянин Ігор Угляр працював у Єгипті. До того у пошуках матеріальних благ він об’їздив півсвіту: Греція, Кіпр, Німеччина, Польща, Чехія, Емірати, Туреччина, Аргентина, Бразилія. Каже, що в останній навіть хотів лишитися жити, але: «Європейцю там важко — ментальність не та». В Ірак 53-річний мандрівник їхав з метою написати книжку, яка вже матеріалізувалася під назвою «Багдад очима очевидця». Не будемо досліджувати літературний талант пана Угляра, а краще глянемо «очима очевидця» на місто тисячi й однієї ночі у поствоєнний період.