Третій рік поспіль на території Острозького замку, в райцентрі Старокостянтинів, київські археологи проводять розкопки. Їхнi наполегливі пошуки увінчалися цікавими знахідками, які, в свою чергу, дали багату поживу для роздумів не лише історикам, а й тамтешнім жителям. Найголовніше: столичні науковці майже напевно стверджують, що сьогоднішній Старокостянтинів, заснований у XVI столітті, постав на місці болохівського поселення Кобут. Воно було зруйноване князем Данилом Галицьким ще вісімсот років тому.
Слов'янська спільнота болохівців, про яку згадується в Іпатіївському літописі, у XII—XIII століттях облюбувала береги Надслуччя. Жила вона відособлено, ревно боронячи власну незалежність. Це, звісно, не подобалося галицьким князям, і ті піддавали поселення непокірних вогню. Саме одне з них, Кобут, пущене з димом, найімовірніше, було попередником Старокостянтинова. Адже відомо, що князь Костянтин Острозький закладав нові міста на місцях старих руських городищ. Придбавши 1561 року тутешні землі, він отримав привілеї від польського короля Сигізмунда на будівництво міста-фортеці. Остання була продиктована наявністю «Чорного шляху», що проходив неподалік. Отож фортеця мала захищати Річ Посполиту від татарських набігів.
Під час розкопок пощастило знайти чимало оригінальних речей, зокрема скляні жіночі браслети часів Київської Русі, люльку Острозького періоду , кістяний гребінець тощо. Суттєва деталь: більшість предметів була або обгоріла, або із залишками попелу та сажі. На думку археологів, знахідки можуть вказувати на існування тут давньоруського поселення. На жаль, рештків житла болохівців поки що виявити не вдалося — занадто високо підступає вода. Хочеться вірити, що це лише справа часу.