14 жовтня у багатьох містах України вшановували пам'ять останнього кошового отамана Запорозької Січі. Низку заходів у рамках Дня запорозького козацтва проведено і на легендарному острові Хортиця. За інформацією завідувачки відділу Музею історії запорозького козацтва Ірини Пазюк, легендарному Петру Калнишевському були присвячені, зокрема, наукові читання і виставка.
Петро Іванович Калнишевський (у народі — Калниш) є представником української шляхти Лубенського полку. Уродженець с. Пустовитове вперше згадується в історичних джерелах лише 60-річним (більшість джерел вважають, що останній кошовий Нової (Запорозької) Січі народився 1690 року). Уперше кошовим отаманом він став у 1762 році, а після 1765-го його обирали отаманом щороку — десять разів поспіль!
Доки тривала російсько-турецька війна (1768—1774 роки), командувач запорозькими загонами Петро Калнишевський неодноразово заохочувався Російською імперією (Катерина II, приміром, нагородила його золотою медаллю з діамантами). Однак немає нічого вічного — тим паче російської вдячності. Попри те що під час зруйнування Січі кошовий зі своєю старшиною закликав не чинити опору військам генерала Текелія, 85-річного Калнишевського було заарештовано і заслано на Соловки на довічне ув'язнення. Олександр I своїм указом у 1801 році скасував вердикт своєї попередниці. Однак де-юре звільнений Калнишевський де-факто залишився у монастирі. До своєї смерті у 1803 році.
Директор національного заповідника «Хортиця» Георгій Кропивка і керівник ВАТ «Мотор Січ» В'ячеслав Богуслаєв ініціювали встановлення на Соловках бюста Петру Калнишевському. Директор Соловецького музею-заповідника Михайло Лопаткін, ясна річ, порадів такій ідеї. Росіяни, аби не опинитися в ролі спостерігачів, вирішили доповнити проект відкриттям невеликої меморіальної кімнати, двері якої вели б до келії Калнишевського. Саме там вирішено встановити і бюст Петру Калнишевському. Представники Соловецького музею-заповідника, щоправда, спершу затребували ескізи і проект бюста. З тих, очевидно, міркувань, що документальних зображень, себто портретів, кошового отамана вони не бачили. Запоріжці ж, відтворюючи в майстерні «Мотор Січ» портрет Калниша, скористалися невеличким зображенням отамана в правому нижньому куточку ікони Покрови (її свого часу знаменитий кошовий подарував збудованій на його ж кошти церкві у Ромнах). Освятити приміщення перелаштованого музею і відслужити панахиду по останньому кошовому отаману Петру Калнишевському взявся архімандрит Йосип, настоятель Спасо-Преображенського Соловецького чоловічого монастиря.