Позавчора, на Покрову — святу заступницю Івано-Франківська — в обласному центрі Прикарпаття побільшало монументів. На вулиці Страчених біля синагоги урочисто відкрито бронзовий пам'ятник 27 українським патріотам, розстріляним гітлерівцями 17 листопада 1943 року. Трьома днями раніше в залі місцевого драматичного театру імені Івана Франка під час прем'єри оперети Ярослава Барнича «Шаріка» німці заарештували 140 чоловік. Операцією особисто керували шеф Станіславського гестапо Крігер та військовий комендант міста Бранд.
Після двох діб катувань окупанти, аби зупинити поширення українського збройного руху опору, вдалися до публічної страти майже трьох десятків галичан, заарештованих у театральній залі. Але переляку в очах нашвидкуруч засуджених українців зі скрученими колючим дротом руками ворог так і не побачив — пощади не просив ніхто. Приречені вмирали гідно — переважно зі словами «Слава Україні!» або наспівуючи національний гімн.
Ця сумна і героїчна сторінка нашої історії мало відома навіть іванофранківцям, не кажучи вже про мешканців інших регіонів України. Перебуваючи влітку на Прикарпатті, нею був глибоко вражений Віктор Ющенко, про що мер Івано-Франківська Зіновій Шкутяк розповів при відкритті пам'ятника. На урочистостях з цієї нагоди з-поміж інших виступили свідок тих трагічних подій Ярослав Василишин та донька одного зі страчених — Оксана Маланюк, старший викладач Прикарпатського університету.
Хтось пригадав, що на стіні єврейського храму, біля якої розстріляли 27 патріотів, ще довго залишалися сліди від куль, аж поки радянські чиновники не наказали заштукатурити подзьобану смертоносними жалами цеглу синагоги, аби стерти й згадку про національних героїв України. Не вдалося. Відтепер пам'ятатимемо завжди.