В своїй Церкві своя й правда...

Шановні головний редакторе пане Михайло Дорошенко та журналісти газети «Україна молода»!

 

Я — ваша постійна передплатниця і читачка.

 

Продовжую щотижня ходити на пошту, щоб отримати свою улюблену «Україну молоду», бо до цього часу ніхто обіцяної розвозки не робить, але зараз мову вестиму про інше. 

 

Я як громадянка України хочу звернутися з відкритим листом до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. 

 

Шановний пане голово ВРУ Руслане Стефанчук! Маю до вас дуже наболіле питання.

 

Знаю, що воно мучить не лише мене, а й мільйони українців, котрі страждають від жорстокої війни, яку московія веде проти України вже 10 років. 

 

Чому до цього часу Верховна Рада України не прийняла Закон про заборону російської церкви в Україні? 

 

У першому читанні цей Закон був давно підтриманий, а от до другого ніяк черга не доходить.

 

Адже всім відомо, що в російській онуфріївській церкві моляться не за Україну, а за росію (за невеликим винятком декількох церков МП). Так само, як і є чимало доказів, що в церквах московського патріархату агітували за росію. 

 

Два роки, як московія веде повномасштабну війну проти України, а загалом уже десять років убивають наших людей і руйнують усе своїми ракетами.

 

Скільки ще треба, щоб гинули наші захисники та цивільні, щоб нарешті пан Стефанчук зрозумів усю глибину трагічності наших днів, роль у цьому московської церкви і поставив на фінальне голосування цей Закон?

 

Скільки ще має пролитись рік крові, щоб голова Верховної Ради України переконав і своїх «слуг народу», й інших депутатів, що в нас має діяти єдина православна церква України (ПЦУ), аби вони всі проголосували за заборону в нас московської церкви?

 

Чому до цього часу російська церква під керівництвом Онуфрія-Гундяєва називається українською церквою, якщо вона підпорядкована московському патріархату?

 

Ну якщо вже ви всі, народні обранці, не в змозі заборонити ворожу церкву, то хоча б назву справедливу й правильну можна їй дати? Наприклад, «російська церква в Україні»?

 

А потім оприлюднити й зобов’язати замінити таблички з оновленою назвою в усіх їхніх церквах, щоб люди знали, куди вони ходять. А моляться вони в розсаднику «русского міра».

 

Час називати речі своїми іменами! 

 

Окремі онуфріївські церкви давно хотіли б перейти до нашої православної української родини — під протекторат ПЦУ, та їм вставляють чималі палиці в колеса. Але ж свобода віросповідання прописана в Законі! 

 

Хто, як не Верховна Рада, сама повинна виконувати Закони й контролювати їх дотримання? 

 

Тож якщо цей закон про заборону (або заміну назви російської церкви в Україні) ВРУ не буде прийнятий, то наш народ остаточно переконається, що цього не хоче сам Стефанчук, бо московії дуже потрібно мати свою церкву в Україні.

 

А сама росія ніколи не допустила б існування на своїй території української церкви під виглядом російської. А в Україні все це дозволено. Чому? Боїтеся образити терориста путіна?

 

Ми — українці! І ми хочемо молитися у своїй українській церкві (ПЦУ) своєю рідною мовою: за Україну, за наших захисників, за Збройні сили України, за нашу владу, за нашу Перемогу та справедливий Мир.