Може вийти за межі регіону: удар росії по нафтобазі в Харкові спричинив ще й екокатастрофу

У цистернах, у які влучили безпілотники, за даними поліції, зберігалося 3 тис. 700 тонн нафтопродуктів.

 

Приборкати вогняну стихію пожежникам вдалося лише через 60 годин після займання.

 

За цей час мазутні плями встигли потрапити до Петренківської водойми, а звідти — до річок Немишля, Харків та Уди.

 

Остання впадає до Сіверського Донця, який живить водою Донецьку область. Існував також ризик, що мастило глибоко проникне в землю, отруївши підземні води Харкова. 

 

Перші прогнози екологів були дуже невтішні. Під час моніторингу водних об’єктів у районі сіл Хорошево і Темнівка вони виявили нафтову пляму значних розмірів, що рухалася за течією.

 

Навколо всіх забруднених річок стояв страшний сморід. Жителі вулиць, розташованих неподалік місця трагедії, кілька днів боялися відчиняти вікна і користуватися водою з кранів.

 

Але в КП «Харківводоканал» поспішили вгамувати можливу паніку.

 

«Екологічна катастрофа, яка сталася на річках Харкова після обстрілу, не вплине на якість водопровідної води, що подається споживачам, оскільки водозабори підприємства перебувають вище за місцем впадання річки Уди в річку Сіверський Донець, — повідомили комунальники. — З огляду на цю складну ситуацію одночасно посилили лабораторний щоденний контроль якості водопровідної води на всіх контрольних точках відбору в місті».

 

У першу добу після вибуху рятувальники намагалися зупинити рух нафтопродуктів у бік Сіверського Донця, але проведені роботи бажаного результату не принесли.

 

Зрештою ухвалили рішення доправити з Одеси так звані бони — засоби портової інфраструктури, які використовуються при витоках нафти або нафтопродуктів з танкерів.

 

«Це морська тематика, і ми будемо ці засоби сюди залучати для блокування фактично річки, — повідомив заступник начальника ХОВА Євген Іванов. — І одночасно відразу починаємо працювати, до моменту блокування, по нафтових плямах сорбентами й іншими засобами хімічними, які будуть відновлювати водну структуру. Цей алгоритм десятиріччями відпрацьований, нічого кращого не існує». 

Потік наразі блокують на річці Уди між Харківським та Чугуївським районами. За даними екологів, брудні плями до Сіверського Донця поки що не дійшли.

 

З реагентами, які збирають і всмоктують нафтопродукти, працюватимуть спеціалізовані служби. Є надія, що вода у річках згодом повернеться до свого колишнього стану, але точних прогнозів ніхто не дає.

 

Рашисти в черговий раз завдали величезної шкоди харківському довкіллю. Окрім чотирьох водойм, серйозно постраждали ґрунти, оскільки зона їх забруднення сягнула 10 тисяч квадратних метрів.

 

Цей злочин, за словами начальника Слідчого управління Нацполіції Сергій Болвінова, кваліфіковано як порушення законів війни. Розглядається питання про реєстрацію провадження за статтею «Екоцид».

 

До порятунку річок днями приєдналися і екоактивісти. «Сьогодні зранку ми вирішили втілити в життя експеримент щодо зупинки просування нафтопродуктів річками Харкова і області, — повідомив у фейсбуці координатор групи «Чисті Уди» Артем Приходько. — Суть експерименту — набити мішки сіном і розташувати у вузьких місцях річки Немишля для локалізації забруднення і зменшення розповсюдження отруйної речовини та, відповідно, обсягів екологічної катастрофи». 

 

До встановлення саморобних загорож приєдналися співробітники управління Державного агентства меліорації та рибного господарства області. Мішки почали затримувати певну частину палива, але про стовідсотковий результат, звісно, не йдеться. 

 

Лікарка ветеринарної клініки CentrVet Анастасія Доманська показала дикого селезня, якого небайдужі харків’яни доправили сюди для порятунку.

 

Через потрапляння в організм нафтопродуктів у птаха серйозно постраждала печінка. Він ледве живий і взагалі не реагує на доторки рук. Гумові рукавички, в яких орнітолог оглядає пацієнта, враз стали масними.

 

Із закликом привозити сюди потерпілих тварин до містян звернувся Артем Приходько. Він каже, що клініка погодилася надати знижку на свої послуги і готова почекати з оплатою. Відповідний збір коштів екоактивісти беруть на себе. 

 

Чи витримає жива природа цю техногенну катастрофу — наразі сказати складно. Фактично під загрозою вимирання наразі опинилися не лише птахи, а й бобри, ласки, ондатри, які мешкають у прибережній зоні Уд. 

 

«Плівка, що на воді, вона ж і на птахах теж є, — прокоментувала ситуацію KHARKIV Today кандидатка біологічних наук Тетяна Атемасова. — Вони в неї вимазують пір’я, а потім починають це пір’я чистити. Нафтопродукти потрапляють усередину організму й отруюють його. Це може закінчитися загибеллю птахів. Бобри — та сама ситуація. У довгостроковій перспективі це призведе до зниження чисельності птахів та тварин. По-перше, це загибель, по-друге, забруднення гальмує репродуктивні функції. Птахи перестають гніздитися». 

 

Під загрозою вимирання опинилися також риба, жаби, черепахи, оскільки через нафтову плівку на поверхні річок кисень фактично не надходить у воду.

 

«Зараз може бути мор риби, — повідомила «Суспільному» доцентка кафедри хімічної техніки та промислової екології НТУ «ХПІ» Тетяна Тихомирова. — А якщо її не зібрати, то буде трупна отрута. У річку змиються й інші загиблі тварини. І це потенційна бактеріологічна загроза. Та нафта, що тримається на поверхні води, — лише верхівка айсберга. Частина нафтопродуктів осідає, а частина перебуває у воді у зваженому вигляді. Отож те, що ми бачимо, за оцінками науковців, — це тільки 20 відсотків. Уявіть! Решта — 40 відсотків на дні, ще 40 — десь у товщі води. Тому з Немишлею, на жаль, можуть бути катастрофічні наслідки. Вона невелика, як струмочок, але тече через пів міста і є важливою локальною водною екосистемою».

 

Ще одна проблема — забруднене під час пожежі повітря, до якого потрапило багато сірковмісних сполук. На запах вони сьогодні вже не відчуваються, але можуть нагадати про себе згодом у формі кислотних дощів.

 

Чимало проблем буде і з ґрунтом, адже нафтопродукти просочуються на значну глибину. Саме тому Тетяна Тихомирова порадила городникам із проблемної зони поки що утриматися від висадження овочів або зняти верхній шар землі, залитий мастилом. Не виключає вона і потрапляння небезпечної рідини до підземних вод.

 

«Я думаю, що повинен бути виданий припис не користуватися в певному радіусі джерелами, колодязями, — каже вона. — До артезіанських свердловин, якщо вони глибокі, не дуже швидко добереться, але поступово буде і там. Те, що неглибоке — колодязі, копанки, каптажні джерела, — принаймні місяць не треба користуватися цією водою. Краще попередити людей». 

 

На харківську трагедію днями відреагував і міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

 

«Маємо перші орієнтовні підрахунки збитків від забруднення водних об’єктів. Вони становлять понад 30 мільйонів гривень, — повідомив очільник відомства. — Для остаточного розрахунку потрібно провести ще низку досліджень, відібрати проби й покласти цей кейс у загальний кошик злочинів проти довкілля, які росія вчиняє на нашій території. Приблизна площа забрудненої водної поверхні становить 780 тисяч квадратних метрів». 

 

За його словами, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну вже зафіксовано понад 3 тис. 800 випадків шкоди навколишньому середовищу. Розмір збитків сягає майже 2,2 трильйона гривень. По кожному з них росія має відповідати.

 

«Вчора мав про це розмову з генпрокурором Андрієм Костіним, — каже Руслан Стрілець. — Україна вперше повідомила про підозру у скоєнні злочину екоциду російському генерал-полковнику і чотирьом його підлеглим. Це дійсно визначний та поворотний день для притягнення рф до відповідальності за екоцид». 

 

Нафтобаза, в яку влучили три рашистські безпілотники, була збудована ще в радянські часи. За офіційними даними, вона була розташована на відстані 500 метрів від приватних помешкань, тому будівельні норми порушені не були.

 

Але є підозра, що власники у цистернах зберігали набагато більше нафтопродуктів, ніж це дозволено нормативами.

 

«Там було не зовсім усе однозначно, — повідомила голова Немишлянської райадміністрації Тетяна Мироненко. — Про те, що там у такому обсязі було паливо, не знали відповідні служби. Це все на совісті власників. Винні мають бути покарані. Харківський міський голова дав доручення перевірити також близькість заправки». 

 

За попередніми даними, паливо з нафтобази швидко потрапило до житлового сектору невипадково.

 

«Можливо, це сукупність факторів, яка вплинула, — проаналізував ситуацію очільник ОВА Олег Синєгубов. — Один із «шахедів» влучив не в резервуари, а саме в захисні споруди, які мали стримати те паливо у випадку розлиття. І саме це спричинило витік нафтопродуктів на вулицю і далі вниз до житлових будинків. Однак ідеться про попередні версії».

 

Водночас в екологів є питання до оперативності, з якою місцева влада реагувала на трагедію, що сталася. Та і вжиті на сьогодні заходи, на їхній погляд, важко назвати такими, що можуть стовідсотково вирішити проблему безпрецедентного забруднення річок.