Всім миром проти зла: все більше людей ділом захищають свій цивілізаційний вибір і допомагають Україні

Що може бути спільного між Україною і Барброю Стрейзанд, якщо мама її прабабусі не була родом з Галичини?

А те, що відома американська актриса стала амбасадором фандрейзингової платформи UNITED24, яка збирає кошти для підтримки нашої країни.

Серед учасників проєкту — тисячі благодійників зі 110 країн світу, і їх кількість зростає далі. Втім приєднатися до руху небайдужих сьогодні можна в різний спосіб, про що свідчать у тому числі й ці чотири історії.

«Безпечне небо» —
зі світу по нитці

Відомий американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер оголосив збір коштів на виробництво системи «Безпечне небо» для Харківського регіону.

Якщо необхідні 950 тисяч доларів надійдуть в Україну через платформу UNITED24, то новітня розробка наших програмістів братиме участь у захисті неба ще й у Кіровоградській, Полтавській та Черкаській областях.

Ідеться про чергову спробу пана Снайдера привернути увагу світової спільноти до війни, влаштованої кремлівськими терористами у центрі Європи. Не так давно разом із видатними вченими Френсісом Фукуямою, Рорі Финніном, Тімоті Гартоном Ешем та Сергієм Плохієм він зміг залучити до проєкту аналогічну суму.

За ці кошти було встановлено першу систему сенсорів ідентифікації повітряних цілей, яка доповнила технічну базу ППО у Сумській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Видатні науковці об’єдналися для того, аби на початку зими захистити українців від російських обстрілів.

«Безпечне небо» — розробка вітчизняних айтівців, яка може виявляти навіть ті об’єкти, що рухаються на малій висоті. Завдяки штучному інтелекту ця система не лише прогнозує маршрути БПЛА та ракет для подальшої їх нейтралізації, а й вираховує точки, звідки можуть надійти нові загрози.

Випробування технічної новинки проходило в 11 регіонах країни, і вона скрізь виявила 100 відсотків загроз без жодної помилки.

Задля підтримки України амбасадорами UNITED24 стали відомі актори Барбра Стрейзанд, Марк Гемілл, Лієв Шрайбер, Міша Коллінз, Кетрін Винник, Іванна Сахно, група Imagine Dragons, креативний директор Balenciaga Демна Гвасалія, режисер Мішель Азанавічус, астронавт Скотт Келлі та багато інших.

Скажімо, британський підприємець Річард Бренсон під час благодійної вечері у Нью-Йорку зібрав 365 тисяч доларів на відновлення однієї зі зруйнованих шкіл.

Тімоті Снайдер шукає кошти на захист українського неба.
Фото Фактів ICTV.

Беруть участь у роботі платформи і відомі українці. Серед них — Андрій Шевченко, Еліна Світоліна, Олександр Усик та Олександр Зінченко.

«Мені дуже приємно бачити, як швидко люди відгукнулися на проєкт «Безпечне небо», — сказав пан Снайдер. — Підтримка людей з усього світу врятувала життя і подарувала спокій сім’ям, які могли б постраждати. Зараз, узимку, я сподіваюся, що ми зможемо зробити те ж саме ще в чотирьох областях України. Це час для щедрості, і всі ми можемо зробити свій внесок».

На запитання Фактів ICTV, чи вирішується наразі доля людства в Україні і за що саме триває битва, вчений дав досить цікаву відповідь. На його думку, ця війна нагадує усім про те, що в історії трапляються моменти, коли все може піти за кількома сценаріями.

«Центральною проблемою ХХІ століття є не зіткнення однієї ідеології з іншою. А зіткнення усіх цінностей з ідеєю, що у світі взагалі ніщо не істинне — ні факти, ні цінності, а лише сила та імпульси. Цю ідею, яка приваблива для багатьох людей і яка здатна висмоктати силу з інших систем та інших культур, якраз і представляє у цій війні росія».

Тімоті Снайдер вважає, що Євросоюз повинен прийняти новий сигнальний виклик і подолати його. «Це шанс для Європи домогтися успіху, — сказав він. — Це нова точка відліку».

Отримав премію — передай іншому

Міжнародний Меморіал, членом якого є і Харківська правозахисна група (ХПГ), у жовтні отримав Нобелівську премію миру. А днями стало відомо, що в управлінні цієї відомої громадської організації вирішили половину отриманих коштів, 1 млн 666 тис. 666 крон, передати у розпорядження ХПГ. Усі гроші правозахисники спрямують на допомогу цивільним, які постраждали від російської агресії. Премія розрахована на 2 тисячі людей.

А у вересні минулого року директор ХПГ Євген Захаров отримав частину премії Вацлава Гавела, яку вручають борцям за права людини. Йдеться про досить зворушливу історію.

Харківський правозахисник потрапив до трійки номінантів разом з польською активісткою й адвокаткою Юстиною Виджинською і турецьким політв’язнем Османом Кавалою. Нагороду присудили пану Кавалі, але він вирішив розділити її порівну між трьома переможцями. Усім дісталося по 20 тисяч євро.

Отримані кошти Євген Захаров вирішив віддати на установку імплантів людям, які постраждали від рашистських катувань на окупованих територіях, а також на допомогу прифронтовим лікарням у Сумській та Харківській областях.

«Я дуже зворушений благородним вчинком турецького правозахисника, який відбуває ув’язнення пожиттєво, — сказав Євген Захаров. — Ці кошти я використаю винятково для допомоги тим, хто серйозно постраждав від російських окупантів. Буде за що вставити зуби людям, яким їх вибили російські окупанти у своїх застінках. У нас є таких 10 клієнтів».

Усі преміальні кошти Євген
Захаров направить людям, які
постраждали від рашистської агресії.
Фото ХПГ.

До речі, Харківська правозахисна група разом з іншим лауреатом Нобелівської премії миру (Центром громадянських свобод) та Українською Гельсінською спілкою з прав людини у березні 2022 року започаткувала ініціативу T4P (Трибунал для Путіна), якій вдалося зібрати дані про десятки тисяч воєнних злочинів під час вторгнення Росії до України.

Саме «видатні зусилля з документування воєнних злочинів», серед іншого, були відзначені Нобелівським комітетом. Недавно також було запущено сайт сімома мовами, де можна побачити живу статистику зібраних даних у мапах, графіках і таблицях.

БУРіння на руїнах

Минулого року молоді люди з волонтерської організації «Будуємо Україну разом» (БУР) перекрили дах в обстріляному будинку по вулиці Мироносицькій, врятувавши квартири від дощів і підтоплення.

А сьогодні працюють над відновленням підстанції екстреної допомоги, що також постраждала від рашистських прильотів. У команді — пів сотні добровольців з Рівного, Одеси, Львова, Дніпра, Житомира і навіть із Дюссельдорфа. Це вже дев’ятий об’єкт, який БУР повертає до життя у Харкові. Загалом волонтери працюють скрізь, де кацапи залишили свій кривавий слід.

А починалося все у далекому 2014 році, коли невелика група львівських ентузіастів об’єдналася для відбудови Краматорська. Сьогодні організація вже налічує понад 6 тисяч осіб. Як повідомив Kharkiv Today координатор БУРу в Харкові Святослав Терновський, велика війна перед ними поставила нові завдання.

Масштаб руйнувань наразі такий, що для відновлення не вистачає ані добровольців, ані професіоналів, тож осередки ширяться Україною. За час повномасштабної війни волонтери повернули нормальні умови життя понад 5 тисячам українців, і це не враховуючи робіт на комунальних та державних об’єктах.

По допомогу до БУРу можуть звернутися всі, хто готовий активно співпрацювати з ними. Господар квартири має купити будматеріали, самостійно щось ремонтувати або хоча б готувати обід для волонтерів. 

«Люди повинні бути залучені до процесів, вкладати ресурси в свої оселі, а не так, що вони десь за кордоном — ви нам відремонтуйте, а ми вам подякуємо, — каже Святослав. — Наприклад, на Мироносицькій мешканці шести квартир організувалися і заплатили за будматеріали, а металевий профіль дало місто».

Організація фінансується за рахунок грантів, як українських, так і міжнародних. На кожен об’єкт формується окрема команда. Волонтерами переважно стають студенти старших курсів або молоді люди, які недавно закінчили навчання, але хочуть, окрім роботи, чимось допомагати країні. Іноді на відбудову приходять цілими сім’ями. У Харкові зараз працюють 40 відсотків місцевих волонтерів та 60 відсотків приїжджих.

Простір під назвою «Незалежна»

Після семи місяців окупації мешканка Куп’янська Валентина Нечволод переїхала до Харкова і зуміла почати життя спочатку. Але події вересня минулого року й понині згадує з жахом.

«Так вийшло, що мати моя жила у Сеньковому, — розповіла жінка Суспільному. — 8 вересня, коли вже йшов бій у Сеньковому, я про це не знала. Втім у Куп’янську була паніка — росіяни тікали. Я розуміла, що мені треба їхати до мами. Пішла пішки з котом, з папугами й з валізою. Трохи їхала, трохи йшла. Коли дісталася до Сенькового, то село горіло. Центр був розбитий, тому що був бій. Удома мама сиділа й плакала, довкола валялися рами».

В обласному центрі пані Валентина якийсь час намагалася заробити на життя і навіть здолала період тривалого безробіття. Але згодом пройшла навчання, написала бізнес-проєкт, виграла грант на 3 тисячі доларів і влітку минулого року відкрила жіночий простір «Незалежна». Тут працює ательє, салон краси і дитяча кімната.

«Багато жінок зараз одягають не свій одяг, — каже вона. — Виїхали, а залишилося все вдома. Харків’яни передають речі: їх треба вшити, зашити. Жінкам хочеться завжди мати гарний вигляд, тому я вирішила, що салон краси теж потрібен».

Наразі господиня невеликого бізнесу вже готова брати на роботу перукарів і швачку. Перевагу віддасть переселенцям, розуміючи, наскільки складно почати життя на новому місці. Але саме життя, на її думку, мусить тривати далі.