Забава путіна: задурити світ «прагненням» миру

У частині ангажованого орками експертного поля тиражується думка, що наразі проходять серйозні зміни в міжнародній політичній сфері, зокрема стосовно російсько-української війни.

Мовляв, ідуть сигнали, що вказують на ймовірну готовність до перемовин як президента рф владіміра путіна, так і України — Володимира Зеленського.

Однак це все дуже схоже на чергову гру путіна: «задури Захід новою мантрою». Адже жахливі масовані обстріли України аж ніяк не схожі на підготовку до перемовин.

Брехунця викликали?

Отже, нещодавно, під час саміту Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) у російському Санкт-Петербурзі, президент білорусі олександр лукашенко прокоментував перспективи врегулювання «конфлікту» в Україні.

Самопроголошеному лідеру білорусі здалося, що в 2024 році буде «єдиний шанс» дійти до якогось рішення щодо війни росії проти України.

Необхідність врегулювання, за словами лукашенка, вже нібито бачить і глава нашої держави Володимир Зеленський.

«Думаю, що цей період і є найбільшим шансом. Будемо з ними якось щільніше працювати, щоб вони розуміли, що це єдиний шанс. Якщо вони ним не скористаються, буде взагалі крах», — наголосив Лукашенко.

Відповідаючи на уточнювальне запитання журналістів, про які рішення йдеться — військові чи політичні, — президент білорусі підкреслив: «Зараз уже й до політиків дійшло. Військові піддавлюють. Як я завжди казав, військові бачать, що відбувається. Тиск дуже сильний вже. Ви, напевно, на пресконференції Зеленського помітили, що він починає розуміти».

Також лукашенко зазначив, що ситуація може бути непоганою як для росії, так і для Заходу, бо він за певних умов може не втратити Україну.

І останній спіч, і те, що сказано лукашенком раніше щодо можливості перемовин, звісно, оприлюднено не з його власної ініціативи. Ніколи лукашенко не дозволив би собі самостійно робити такі відповідальні заяви. Подібні сигнали він може робити лише на замовлення кремля.

Тенденція брехні

Отже, простежується тенденція, що ми спостерігаємо протягом останніх місяців: з різних боків ідуть сигнали щодо можливостей перемовин про закінчення війни. З одного боку — від впливових американських видань.

З іншого — експерти звертають увагу на певні рухи в самій рф. Як-от зустріч путіна з лідером опозиційної партії «Яблоко» Григорієм Явлінським.

Російські політологи назвали цю зустріч абсолютно несподіваною. Комюніке, оголошене для обговорення, — питання про припинення вогню. Наразі майже вся політична платформа Явлінського складається з одного пункту: «припинення вогню».

У гру вступив і міністр оборони росії сєргєй шойгу. Він на форумі «Сяншань» у Пекіні (КНР) зробив заяву про те, що існує необхідність врегулювання війни в Україні та співіснування росії із Заходом.

Для багатьох заява шойгу про визрілу можливість обговорення постконфліктної ситуації в Україні та співіснування разом із Заходом стала абсолютною несподіванкою.

До списку сигналів нібито готовності до перемовин можна зарахувати й опитування російського центру вивчення громадської думки «Левада-центр», який опублікував результати опитування, де акцентується відсутність підтримки росіянами війни в Україні, а також зниження рейтингу путіна.

Центр вивчення громадської думки «Левада-центр», який не пікне жодної цифри без санкції кремля, заявив, що 70% населення росії схвалили б припинення війни, а 30% з них — навіть якби це означало повний відхід з окупованих територій. Значить, кремлю вигідно оприлюднити про нібито рекордне падіння підтримки путіна.

Чи є побоювання у кремля, що, незважаючи на переведення економіки рф на воєнні рейки і збільшення виробництва зброї, усе ж ресурсу може не вистачити для подальшої окупації території України, — суперечливе питання.

Однак, імовірно, путін втомився докладати зусиль для зменшення західної допомоги Україні, яка ламає йому всі плани.

Проте нові несподівані заяви російських керманичів війни більше схожі на те, що путін просто хоче створити враження для всього світу про наявність реальних шансів політичного врегулювання війни рф проти України.

Також цим він прагне дати додаткові козирі тим західним експертам та політикам, хто каже, що воєнна допомога Україні лише затягує війну.

Хоча справжня реальність полягає у тому, що зменшення або припинення надання військової допомоги примусить Україну всістись за стіл перемовин із росією і закінчити цей, як висловлюються на Заході, конфлікт.

 І, звісно, путіну важливо робити відповідні меседжі через лукашенка, що в перемовинах не зацікавлена саме українська сторона, а от російська — цілодобово, особливо коли безперервно обстрілює українські мирні території.

У своєму інтерв’ю російським журналістам лукашенко сказав, що вже й «Зеленський почав щось розуміти». За його логікою, виявляється, що це президент Володимир Зеленський не зацікавлений у політичному процесі регулювання цієї наджорстокої війни й саме він у ній винний.

Ну, щось подібне від російської і неросійської пропаганди ми вже чули у 2019 році. Коли вся передвиборча кампанія Володимира Зеленського проходила під гаслом, що у продовженні війни росії проти України винен Петро Порошенко, а не владімір путін та хворі, вражені шовіністичним вірусом московити. І, мовляв, щоб закінчити війну, потрібно лише замінити українську владу.

Сподіваємось, громадяни України вже зрозуміли облудність цієї тези.

Примус до перемовин

Цілком очевидно, що на жодні політичні поступки Україні російське керівництво йти не збирається. Про це писало й американське видання New York Times: для владіміра путіна пріоритетним є замороження війни і збереження російського контролю над окупованими українськими територіями, котрі є плацдармом для окупації всіх інших регіонів України.

І про це лукашенко також говорить у своєму інтерв’ю.

Він зазначив, що саме зараз ситуація непогана й для росії, і для Заходу. Як бачимо, про Україну взагалі не згадується. Це розшифровується так: Захід має примусити Україну відмовитись від територій, окупованих московським режимом, погодитись з умовами владіміра путіна, а кремлівський диктатор має погодитися на сам факт існування держави Україна. І, мовляв, така Україна вже зможе стати членом ЄС.

Однак тут вшито ще одну небезпеку: якщо припустити реальність якихось російсько-українських перемовин, то чи буде путін вимагати нейтральний статус України?

З усього, що відбувається, очевидно: буде. Адже для путіна важливо, щоб Україна була без гарантій безпеки і без зброї. Щоб можна було в майбутньому, коли росія відновить свій воєнний потенціал, захопити Україну без великої кількості жертв і зусиль, що необхідні оркам сьогодні для продовження своєї вбивчої історії.

Цікавим серед промовленого лукашенком є і те, що ані росія, ані білорусь не збираються воювати з НАТО. Хоча такого питання від журналістів не звучало.

І це також є відповіддю білоруського очільника на слова голови європейської дипломатії, Верховного представника Євросоюзу з політики безпеки Жозепа Борреля, що програш України у війні може призвести до серйозних проблем для західних країн.

І це свідчить, що ні путін, ні лукашенко не зацікавлені в тому, щоб західні політики саме так сприймали реальність, а українськими проблемами переймались, як власними.

Путін зацікавлений, щоб у західних політиків потьмарився розум і вони не бачили реальних приготувань росії до наступних агресивних дій уже щодо країн Євросоюзу та НАТО.

Тому путін і лукашенко намагаються переконати Захід, що агресія рф спрямована винятково на Україну. Хоча це все брехня. І російська ракета на Польщу під час масованої атаки України 29 грудня — тому доказ.

Знищити шкідливу звичку московії

Отже, найдовіреніша особа владіміра путіна на пострадянському просторі, людина, котра надала територію своєї держави для реалізації путіним геноциду України, олександр лукашенко вкиди щодо перемовин і передумов для припинення війни робить постійно.

Скажімо, минулого місяця він казав, що через загострення на Близькому Сході Україна відходить на другий план і партнери від неї відвернуться, тому країна «все одно буде наша».
Також президент білорусі стверджував, що Зеленський готується до втечі.

Ще раніше, 27 жовтня, самопроголошений президент білорусі заявляв про необхідність якнайшвидшого початку мирних переговорів щодо конфлікту в Україні без попередніх умов.

Білоруський диктатор неодноразово розповідав, що росія була готова укласти договір щодо «врегулювання конфлікту в Україні».

«Ну, надавали по морді один одному — давайте поговоримо, давайте зупинимо цю війну. Три раунди в білорусі пройшло. Потім чи то тісно стало Зеленському, чи то ще щось — до Туреччини поїхали. Добре, давайте в Туреччині. На стіл поклали проєкт договору. Якби росія зараз його читала, вона б збожеволіла. Він абсолютно був невигідний росії. Але росія погоджувалася», — лукавить Лукашенко.

За словами самопроголошеного президента, перш ніж звинувачувати білорусь у розширенні конфлікту, треба повернутися за стіл переговорів та «взяти не той документ», а новий для того, щоб зупинити війну.

Лукашенко втягнув свою державу у війну проти України, перетворивши білорусь на плацдарм для збройних сил російської федерації.

З першого дня війни з території РБ на українські міста і села летять ракети.

От і на останньому Євразійському саміті, відповідаючи на запитання про те, чи доставлено до білорусі всю російську ядерну зброю, що планувалася, Лукашенко відповів ствердно.

Розвідка США також підтверджувала, що росія перемістила ядерну ­зброю до білорусі.

Водночас усередині білоруського суспільства виник партизанський і волонтерський рух, працює аматорська розвідка професійного рівня, а білоруські військові не мають жодного бажання згоріти на українській землі.

Хоча звичайним білорусам ніде взяти зброю, щоб прямо боротися з окупантами, але за півтора року своєї партизанської боротьби вони навчилися багато чого, чим щосили намагаються як допомогти Україні, так і завершити розпочату в серпні 2020 року боротьбу проти лукашенківсько-путінського режиму.

Білоруси також, як і українці, хочуть відучити московію від шкідливих маніпуляцій та звичок. Наприклад, від звички воювати завжди й з усіма.