«Росія не міняється: яка була 350 літ з чимось, така є нині»: давня наука Дмитра Донцова для сучасних українців
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Минули роки, а традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних досі залишається.
З вересня 2023 року Православна церква України офіційно перейшла на новоюліанський календар.
Відповідно, деякі важливі церковні свята посунулись на 13 днів у порівнянні зі старим календарем.
Цьогорічне Різдво в Україні відзначатимуть 25 грудня — разом з переважною частиною християнського світу.
Водночас при схваленні переходу на новий календар у ПЦУ зазначали, що віряни можуть відзначати церковні свята як за новим, так і старим календарями, однак Різдво 7 січня нині вже не є офіційним державним святом.
Насправді більшість православних, католиків і греко-католиків святкують Різдво Христове в один день — 25 грудня. Ця дата вважається умовним Днем народження Ісуса Христа, попри її відсутність у Біблії та в жодному іншому релігійному документі.
Як пояснюють деякі історики, стародавні римляни традиційно відзначали 25 грудня як свято «Непереможного Сонця»: саме тоді, за звичаєм, темрява відступала, а світловий день починав збільшуватися. При відході від язичництва цього дня започаткували народження «Правдивого сонця» — Ісуса Христа.
Минули роки, а традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних досі залишається. Однак за різними календарями: на Заході — здебільшого за григоріанським, а, приміром, у росії, Грузії, Сербії та (до недавнього часу) Україні — юліанським, неточність якого нині поглибилася на 13 днів.
Українські землі, які тривалий період були у складі російської імперії, жили за старим юліанським календарем. За цим стояли, як не дивно, політичні мотиви: «Католик православному не брат».
Власне, в ПЦУ і пояснюють перехід України до григоріанського календаря прагненням повністю відокремитися від традицій російської церкви.
До того ж більшість православних церков уже давно послуговуються більш точною системою літочислення — новоюліанською.
Дискусії про це тривали давно, однак із початком повномасштабної війни росії частка наших громадян, котрі не хочуть святкувати Різдво в один день із сусідом-убивцею, збільшилася.
Новий календар ПЦУ та УГКЦ майже збігається з григоріанським у римо-католиків (окрім правил обчислення Великодня). Тож цьогоріч Україна разом із цивілізованим світом святкуватиме Різдво належним чином — до Нового року.
Валерія МУСХАРІНА
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Цікавий факт, на який мало хто звертав увагу. Відновлено було «Українську Державу», не Українську Народну Республіку, не просто відновлено незалежність України, а саме «Української Держави» - саме таку назву мала Україна в часи гетьманування Павла Скоропадського 1918 року. >>
Національне військове меморіальне кладовище отримало позитивний висновок від ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду проектної документації на будівництво першої черги в селі Гатне під Києвом. >>
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Російські археологи та забудовники збудували на території античного городища новий археологічний парк та відкритий театр. Найцінніші археологічні знахідки вивезли до російських музеїв. >>
Військова агресія рф активізувала питання визнання демократичним світом Голодомору 1932—1933 рр. злочином геноциду українців. >>