Львів’янка написала всеукраїнський диктант 23 рази, а цьогоріч ще й перемогла

В Україні підбито підсумки всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2023.

77-річна львівська лікарка Христина Гоянюк — одна з двох переможниць, які написали диктант без помилок.

І це серед 20 тисяч українців, котрі писали цього року диктант національної єдності.

За словами Лани Вєтрової, керівниці Національного реєстру рекордів України, можливо, до нових успіхів пані Христину мотивував статус рекордсменки країни з найбільшої кількості написаних щорічних всеукраїнських радіодиктантів, який вона отримала в день написання свого 23-го щорічного радіодиктанту.

Вона єдина в Україні, хто має таке досягнення, яке внесене до Національного реєстру рекордів, уточняє Лана Вєтрова.

Текст диктанту цього року був непростим. І навіть філологи намутили там з комами і двокрапками у безсполучникових реченнях.

А пані Христина, яка за освітою — лікарка-бактеріолог, пише так, що дасть фору академікам за рівнем грамотності.

«Це вже не вперше, коли її тексти визнані найкращими в країні: у 2000 році вона була єдиною, яка написала радіодиктант бездоганно», — пригадує пані Лана.

Як розповідає «Україні молодій» сама Христина Гоянюк, нинішній диктант вона справді писала 23-й раз поспіль. І він дійсно був складний. І сам текст, і те, як його читали.

«Думаю, що читати диктант треба брати тих, хто розуміє, як правильно це робити, з якою інтонацією, може, тоді й переможців більше було б», — каже пані Христина, опираючись на свій великий досвід у цій царині.

Зазвичай до диктанту національної єдності Христина Ярославівна готується дуже старанно. Перечитує орфографічні словники, правопис, граматику.

Заглядає до нових правил, озвучених мовознавцем Олександром Авраменком, а в день написання диктанту вона вимикає телефони і береться за ручку. І подумки дякує своєму батькові Ярославу, який навчив її любити українську мову.

Пані Христина виросла в учительській родині у Бориславі на Львівщині, там закінчила школу. Правда, ходила не в ту, в якій 50 років директорував її тато, а в іншу.

«Тато казав, що будуть дорікати, мовляв, Христині Бабич ставлять гарні оцінки. Але я добре вчилася і в іншій школі. Батько навіть хотів, щоб вибрала вчительський шлях, та я пішла у медицину», — пригадує минуле пані Христина.

І додає: у шкільні роки напередодні диктанту вони з батьком удома обов’язково писали диктант. Батько вчив її, як треба слухати та відчувати, де і який розділовий знак ставити.

Тож тепер, вважає пані Христина, 90 відсотків успіху в написанні диктанту залежить від того, як ти слухаєш того, хто той диктант начитує, як уловлюєш його інтонацію.

Нині, вже коли написаний диктант відправлено, Христина Ярославівна перебирає в думках, як вона його написала. Сумнівається, чи правильно виклала начитане. Як бачимо, все правильно. Ба більше, навіть рекордно правильно. Без жодної помилки.

До речі, без помилок цьогорічний всеукраїнський радіодиктант написала ще й учителька української мови та літератури з Волинської області Галина Шура. П’ятеро українок зробили в диктанті лише одну помилку — це Євгенія Антонюк, Вікторія Норичка, Олеся Жу, Іванна Рубан та Юлія Шевченко.

Мова — основа нації. Об’єднує і наближає перемогу України.