Анджей Дуда і Дональд Туск. (Фото з акаунта Grazyna Ignaczak-Bandych у соцмережі Х (Твіттер).)
Сейм Польщі обрав прем’єр-міністром лідера «Громадянської коаліції» Дональда Туска.
Складення присяги нового уряду відбудеться в середу вранці у Президентському палаці.
Наступного дня, 14 грудня, Туск представлятиме Польщу на саміті Ради ЄС у Брюсселі.
За прем’єрство 66-річного Дональда Туска, який у 2014–2019 роках обіймав посаду голови Європейської Ради, проголосували 248 депутатів Сейму, проти був 201.
«Дякую тобі, Польща, це дійсно великий день, не для мене, а для всіх тих, хто вірив, що завдяки вам усе зміниться на краще», — сказав новообраний прем’єр після голосування.
Він зазначив, що мусив повернутися на посаду. Дослівно: «Я хотів би подякувати членам партії «Право і Справедливість», саме вам вдалося розбудити мільйони людей. Саме завдяки тому, що ви намагалися зробити не тільки зі мною, а й з демократією, так багато поляків прокинулися 15 жовтня».
Перед тим Сейм Польщі, як і прогнозували, не висловив довіру уряду меншості Матеуша Моравецького. Проти проголосували 266 депутатів, за були 190. Так само ніхто не утримався.Нагадаємо, 15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори.
Президент Анджей Дуда 13 листопада доручив формування нового уряду тоді чинному прем’єр-міністру Моравецькому. Партія «Право і Справедливість» хоч і перемогла на виборах, але не змогла сформувати правлячу більшість у Сеймі.
Натомість її сформували чотири лівоцентристські партії («Громадянська коаліція», «Польща 2050», Польська селянська партія і «Нова лівиця»), які разом мають 248 депутатських мандатів за мінімально необхідної кількості 231.
Політика нового польського коаліційного уряду щодо України зазнає значних змін, але не у контексті цілей, які залишатимуться незмінними, а способами ведення і новими можливостями.
Таку думку висловив у коментарі Укрінформу заступник голови комісії Сейму в закордонних справах, депутат від партії «Польща 2050» Павел Залевський напередодні голосування.
«Дуже сильно зміниться (політика щодо України. — Ред.). Але не тому, що зміниться ціль, адже вона залишатиметься такою ж: військова підтримка України, допомога у відбудові України, підтримка України на шляху до ЄС та НАТО, — процитувало національне агентство співрозмовника. — Проте зміняться способи і можливості, оскільки Польща відбудовуватиме свою позицію в ЄС і НАТО, аби мати більші можливості впливу. І вона використовуватиме всі ті інструменти, які дає ЄС. Завдяки більшій активності в ЄС ми будемо більш привабливим партнером для України і будемо у змозі передбачати й уникати такого роду криз, які мали місце останнім часом», — наголосив польський політик.
Результати референдуму щодо євроінтеграції Конституційний суд визнав дійсними. Так, до Конституції Республіки Молдова внесуть положення про те, що вступ Молдови до ЄС стає незворотною метою. >>
Якби референдум відбувся найближчим часом, то понад 80% українців проголосували б за вступ України до ЄС і НАТО. >>
Президент Зеленський підписав закон про зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду. >>
На осінній сесії ПАРЄ у Страсбурзі, 2 жовтня, ухвалено резолюцію, у якій Рада Європи вперше порушує питання звільнення та подальшої реабілітації українських полонених, а також вимагає від Росії дотримуватися положень міжнародного гуманітарного права. >>
Посли Європейського Союзу в середу, 2 жовтня, погодили новий режим санкцій, спрямований на гібридні загрози з боку росії. >>
Питання ексгумації жертв Волинської трагедії буде розглядатися у першому розділі переговорів з Україною про вступ до Європейського Союзу. >>
