«Пилип Орлик. Шлях гетьмана» Олеся Солов’я експонується у Батурині. (Фото надане НІКЗ «Гетьманська столиця».)
У Батурині, у Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця», презентували постійно діючу виставку «Пилип Орлик. Шлях гетьмана».
Це продовження представлення видатних особистостей у гетьманському палаці Кирила Розумовського, де вже 5 років діє міжнародний виставковий проєкт «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину».
Не вперше в історії України прагнення її народу жити у вільній країні наштовхується на лютий опір з боку росії, яка впродовж століть знищувала нашу історію, мову та культуру.
Серед плеяди відомих борців за українську незалежність вагоме місце займає український гетьман Пилип Орлик.
Українська справа була істинним сенсом життя видатного політичного, державного та військового діяча, упорядника першої української Конституції Пилипа Орлика.
Понад 300 років тому він став першим політичним емігрантом, який формував у Європі антимосковську коаліцію. Століттями цей період історії замовчували спочатку в російській імперії, потім у радянському союзі.
З подачі москви Пилипа Орлика, його родину і прихильників маніпулятивно вважали зрадниками. Саме тому осмислення правдиво історичної ролі і значення особистості Гетьмана та його спадщини є особливо актуальними нині.
З метою донесення до сучасного покоління об’єктивної інформації про доленосні події в Україні на початку ХVІІІ століття у НІКЗ «Гетьманська столиця» детально розкривають шлях гетьмана Пилипа Орлика через мистецтво.
Відтепер візуалізує той період масштабне художнє полотно «Пилип Орлик. Шлях гетьмана».
Картина прикрасила гетьманський палац історико-культурного заповідника завдяки задуму істориків закладу, неоціненній підтримці благодійників та таланту художника Олеся Солов’я — керівника кафедри живопису та композиції Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури.
Кандидат мистецтвознавства разом із командою «Гетьманської столиці» під час відкриття виставки провів перше знайомство зі своїм новим монументальним полотном, з яким може ознайомитися кожен відвідувач музею в Батурині.
Наталія ДРОБЯЗКО
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
