У Києві на презентацію «Хоробрих казок» завітав Тарас Компаніченко. (Фото надане пресслужбою Суспільного мовлення.)
Нещодавно в Києві презентували дитячу книжку «Хоробрі казки» — про дружбу, підтримку та згуртованість.
Це терапевтичні історії для родинного читання в непрості часи повномасштабного періоду російсько-української війни.
Авторка ідеї «Хоробрих казок» і генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного мовлення Вікторія Мурована розповіла, що добре пам’ятає день, коли запустили телеграм-канал «Суспільне Казки для підтримки українських дітей», — 3 березня 2022 року.
Це були казки, записані ще до повномасштабного вторгнення: «Саме тоді зрозуміли, що історії, які ми знали досі, більше не працюють. Вони не дають відповіді на ті запитання, які з’являються у дітей. Нам були потрібні історії нового часу. Так народилися хоробрі казки для хоробрих дітей».
Ідею вдалося втілити завдяки підтримці психологині Маріанни Новаковської, яка допомагала пропрацьовувати казки на нетравматичність та аналізувала концепти; соціологині Вікторії Бриндзи; редакторки Валентини Левицької, співавторки Ірини Виговської, та ілюстратора Георгія Сагітова.
Ірина Виговська — авторка двох «дорослих» книжок — не мала досвіду написання казок для молодшої аудиторії. «Здавалося, що для дітей писати буде простіше, бо це коротший формат, лаконічніша форма й має бути легше. Але насправді виявилося, що говорити з дітьми в рази складніше», — коментує Ірина.
У казках підняли теми про втрату близької людини, про захисників, ППО, еміграцію, тимчасове вимушене переміщення, блекаути та інші.
«Щовечора вже понад рік мої діти засинають лише під «Хоробрі казки», — розповів під час презентації ведучий та читець однієї з хоробрих казок «Бульбашки для зайчика Вжуха» Тімур Мірошниченко. — Вони знають їх напам’ять абсолютно всі, замовляють казку, яку хочуть послухати сьогодні, і прекрасно засинають під неї. Всі ці казки присвячені різним епізодам нашої новітньої історії, яку діти мають, попри все, сприймати трішечки по-іншому, а краще — дуже по-іншому, щоб жити своє щасливе дитинство. Саме ці казки мають такий терапевтичний ефект».
Аудіопроєкт «Хоробрі казки» втілили у жовтні 2022 року. Казки зазвучали голосами Сергія Притули, Юлії Саніної, Ірми Вітовської, Тимура Мірошниченка, Roxolana, Тараса Компаніченка, Павла Вишебаби, Alyosha, Антоніни Хижняк, Наталки Денисенко, родини Леона, Елвіна й Олександра Бушів та Злати Оґнєвіч.
«Книжка — дуже важливий етап цього проєкту. Зазвичай спочатку трапляється книжка, а вже потім екранізація чи аудіоверсія, проте у нас сталося навпаки: спочатку з’явився подкаст, аудіоказки, а потім книжка у співпраці з чудовим харківським видавництвом АССА», — зазначила Вікторія Мурована.
Дитячу книжку «Хоробрі казки» до цього у жовтні представили у Львові в межах 30-го міжнародного літературного фестивалю BookForum, а також на Франкфуртському книжковому ярмарку. Гостями київської презентації стали кобзар і очільник гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко, акторка Антоніна Хижняк, ведучий Олександр Педан, співачка Roxolana.
Юлія ПРИГОРНИЦЬКА
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Чим українців нині, під час війни, вабить театр? >>
До переліку "Найкращі туристичні села" Всесвітньої туристичної організації ООН (The Best Tourism Villages) – потрапили селища Урич і Ворохта, що розташовані у Львівській та Івано-Франківській областях. >>
Український художник та педагог доби Розстріляного відродження, учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука, професор живопису Київського художнього інституту Іван Падалка народився 15 листопада далекого 1894 року. >>
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
