П’ята колона напоготові: що обговорили і про що попередили учасники Всесвітнього конгресу дослідників Голодомору

Інфекція «русского міра» виявилась настільки живучою, що досі, в часи такої важкої і трагічної війни, ми не можемо повністю викорінити її.

Що відбувається, а головне, чому та як протидіяти і назавжди по­збутись брехливого переписування історії — обговорювали учасники Всесвітнього конгресу дослідників Голодомору-геноциду українців «Непокарані геноциди — повторюються!», що проходив у Києві в  державному університеті імені Михайла Драгоманова.

Захід приурочено до 90-х роковин пам’яті 10,5 мільйона українців, знищених у 1932—1933 роках комуністичним тоталітарним режимом.

Організаторами виступили наукові установи Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, Національної академії педагогічних наук України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Конгрес української інтелігенції, Національна спілка письменників України, Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців, Міжнародна асоціація дослідників Голодомору-геноциду, Міжнародний конгрес криміналістів, Фундація Українського Голодомору-геноциду (США) Український Конгресовий Комітет (США), Центр дослідження Голодомору Каліфорнійського університету (США), Міжнародна організація українців «Четверта хвиля» (Німеччина), Міжнародний фонд «Глобальна ініціатива в психіатрії» (Нідерланди—Литва).

Широкомасштабний геноцид

З вітальним словом виступили голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан, заступник президента Світового конгресу українців Стефан Романів, у роботі Конгресу взяли участь науковці, письменники, криміналісти, правники, судові експерти, військовослужбовці, митці та дослідники Голодомору.

Захід складався з трьох дискусійних панелей: «Голодомор-геноцид 1932—1933 років: наслідки для української нації»; «Пропаганда та інформаційні війни кремля проти встановлення правди про Голодомор-геноцид українців»; «Голодомор-геноцид українців: міжнародне визнання, правова оцінка та важливість засудження комуністичного режиму».

Директор Інституту української мови Павло Гриценко під час виступу представив карти розселення українців, які повністю збігаються з територією, на якій вчинено особливо тяжкий злочин — геноцид українців.

Голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду професор Володимир Сергійчук повідомив про новітні дослідження, які дали можливість установити наслідки геноциду.

Зокрема професор представив документи, якими підтверджено чисельність дітей в українських школах до Голодомору і після. За його дослідженнями, знищено понад 4 мільйони дітей. Сергійчук повідомив, що дані дослідження викликали шок «п’ятої колони» в Україні.

Доктор історичних наук, професор Василь Марочко у своїй доповіді акцентував увагу на академічних дослідженнях злочину геноциду, які проведені спільно з криміналістами та судовими експертами, що дало можливість установити втрати української нації — знищення 10,5 мільйона українців.

Академік Національної академії правових наук України Володимир Пилипчук зазначив, що методики, використані слідчими під час розслідування кримінальної справи № 475 та кримінального провадження щодо виконавців геноциду, надають можливість слідчим розкривати воєнні злочини та геноцид, який вчинила окупаційна російська армія у 2022—2023 роках.

У роботі Конгресу взяв участь суддя Федерального суду США Богдан Футей, який наголосив на створенні Міжнародного кримінального суду та притягненні до відповідальності диктатора путіна та його оточення.

Радянські міфи розмивають дійсність

Голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців Олеся Стасюк звернула увагу на те, що дослідники у своїй роботі не повинні використовувати радянську термінологію, маркери та штампи, якими комуністичний режим таврував українців: «так званий «загальносоюзний голод» — це радянський міф, створений з метою приховати масові вбивства українців».

Дослідниця також повідомила учасників Конгресу про переслідування та погрози з боку Дробовича (голова Українського інституту національної пам’яті) проти провідних дослідників Голодомору — з метою приховати правду про геноцид.

У Конгресі взяли участь понад 100 учасників з України та інших держав. Серед них майбутні історики, правники, журналісти.

Учасники Конгресу висловили обурення черговою провокацією, яку готують Антон Дробович та його радниця Людмила Гриневич. Запланований на 23—25 листопада Українським інститутом національної пам’яті  форум «Україна в епоху Голодомору: влада, опір, ідентичність» є намаганням п’ятої колони розмити, приховати злочини комуністичного режиму, масові вбивства українців та число жертв.

Цей форум є намаганням Л. Гриневич та антиукраїнських сил повторити невдалу спробу проведення в Німеччині у 2020 р. вебінару «Чи був Голодомор геноцидом?», провокаційна назва якого викликала обурення як в Україні, так і у світі.

24 вересня 2020 року Міністерство закордонних справ України офіційно заявило про відкликання патронату над групою істориків з формулюванням, що їхня діяльність на міжнародному рівні не відповідає національним інтересам України.

Слово «епоха» у словниках означає термін для позначення єдності якісного стану суспільної системи та історичного часу, пов’язаного з діяльністю людей та соціальною активністю.

За цим словом намагаються приховати злочин геноциду українців. Продовжують нахабно називати комуністичний режим владою, порушуючи закони України, резолюції ПАРЄ та Європарламенту.

Підбиваючи підсумки Все­світнього конгресу,учасники прийняли Звернення до українського народу та влади, урядів і парламентів країн світу та міжнародної спільноти, в якому закликали вшанувати пам’ять українців, яких знищив комуністичний тоталітарний режим під час Голодомору-геноциду 1932—1933 років та масових штучних голодів 1921—1923-го і 1946—1947 років.

Марина ШЕВЧЕНКО