Понад пів сотні: зруйновані рашистами харківські архітектурні пам’ятки можуть бути повністю втрачені

Харківські комунальники нарешті почали потроху консервувати знакові для регіону старі будівлі, які рашисти нещадно розбомбили навесні минулого року.

Сьогодні у списку понівечених особняків — понад пів сотні об’єктів.

Більшість з них уже вдруге зимуватимуть без необхідного захисту, зайвий раз нагадуючи про цивілізаційне несприйняття москалями краси як такої.

Чи будуть унікальні архітектурні пам’ятки колись повністю відновлені за допомогою сучасних технологій, наразі сказати важко.

Але тимчасові дахи, що зводять над цими руїнами, принаймні небагатьом з них дають можливість виграти змагання у невблаганного часу та негоди.

На згарищі фоліантів

Найпершими в Харкові були законсервовані фасадні стіни будівлі, де розташовувались структурні підрозділи обласної ради та облдержадміністрації.

Дві російські ракети «Іскандер-М» сюди прилетіли 1 березня 2022 року, забравши життя 32 людей.

Пам’ятка архітектури була настільки зруйнована, що її вирішили повністю знести. Але на захист знакового будинку стали місцеві зодчі, переконавши чиновників у тому, що вцілілі стіни можна вдало поєднати з новою конструкцією.

«Зараз ми намагаємося зберегти те, що можна зберегти, — прокоментував ситуацію голова ОВА Олег Синєгубов. — Тому провели низку консерваційних заходів для того, щоб не відбулися подальші руйнування, враховуючи можливі опади і те, що там немає даху та вікон. Далі будемо робити експертизу і проєкт. Наша основна мета — зберегти історичну цінність цієї будівлі, фасадну частину. Водночас ми чітко розуміємо, що всередині потрібно буде зводити абсолютно нову будівлю за сучасними технологіями, бо конструктив дуже сильно постраждав».

Бібліотеці імені Короленка, яка була зруйнована тієї ж весни, пощастило набагато менше. Серйозні протиаварійні роботи тут розпочалися лише у серпні цього року на кошти Всесвітнього фонду пам’яток World Monuments Fund та Cultural Emergency Response, які виділили 900 тисяч гривень. Проте для повного відновлення потрібна значно більша сума.

«Щоб бібліотека запрацювала повноцінно, необхідно на ремонт і реставрацію близько 70 мільйонів гривень, — каже директорка закладу Наталя Петренко. — Але ця сума не остаточна, тому що через невідповідні умови експлуатації будівля зазнає руйнувань. Хоча після вибухів і провели стабілізаційні роботи. Але погодні умови виявилися несприятливими — сніг, дощ, — минула зима була дуже складною».

Найбільше постраждало унікальне книгосховище, де зберігалося 7 мільйонів книг. Ударною хвилею тут вибило вікна, тому весь бібліотечний фонд потерпає від вологи, плісняви, птахів та різних шкідників.

Співробітники закладу вручну розбирали документи та книжки, намагаючись урятувати вціліле. Щось вдалося просушити й «підлікувати», але навіть збережені в такий спосіб книги потребуватимуть реставрації.

Нині будівельники облаштовують тут тимчасове захисне покриття над бібліотекою та знаменитим світловим ліхтарем. Останній до війни служив родзинкою будівлі, зведеної за проєктом Олексія Бекетова 120 років тому.

«Ліхтар був окрасою даху: скляний, із вітражами, через які освітлювались головні мармурові сходи, — розповіла «Суспільному» пані Наталя. — Наші читачі коли підіймалися нагору, то захоплювалися цим виглядом».

Хочеться вірити, що автентична архітектурна знахідка колись знову спалахне тут колишнім сяйвом.

Наріжні камені старих вулиць

Триповерховий особняк по вулиці Чернишевській, 25 комунальники планують законсервувати до кінця року. Ця пам’ятка архітектури з невеликою баштою була зведена у 1912 році, композиційно об’єднавши три центральні вулиці міста.

Утворений поблизу майданчик харків’яни називають «площею п’яти кутів», підкреслюючи особливий статус самої будівлі. Її втрата візуально порушить увесь архітектурний ансамбль знакового місця.

Ракета сюди прилетіла у березні минулого року, пошкодивши верхній поверх історичної пам’ятки. Тут повилітали всі вікна, частково зруйновано стіни.

Аби зберегти все, що лишилося, депутатка міськ­ради Ірина Гончарова-Багалій у грудні минулого року звернулася до керівника міста Ігоря Терехова та профільних департаментів з ініціативою негайно законсервувати будівлю.

Втім роботи так і не розпочалися, хоча на технічне обстеження будинку та інженерних мереж міськрада витратила 295 тисяч гривень.

У музеї Г. С. Сковороди вціліли колони і старовинна комора. Фото МГ «Об’єктивно».

Крига скресла лише напередодні другої зими.

«За особистим розпорядженням мера роботи з консервації пам’ятки нарешті стартували! — повідомила HARKIV Today пані Ірина. — Керівник будівельної організації каже, що робота складна через велику площу даху і знищене перекриття між верхнім поверхом та горищем. Працюватимуть альпіністи і кран. Але обіцяють, що зимуватиме з хоч і тимчасовим, але надійним дахом».

А ось не менш знаменитий Зелений будинок, який служить «наріжним каменем» Полтавського шляху, лише почав наживати медійної слави, висвітливши чимало вад вітчизняної бюрократії.

Свого часу в особняку, збудованому у 1888 році для колезького радника Карла Буркевича, почергово розташовувалися крамниця зі складами, кінотеатр, архітектурний та машинобудівний технікуми.

Але, коли у 2006 році будівля перейшла на баланс економічного університету, стартував початок її кінця, оскільки нові господарі так і не знайшли їй достойного застосування.

Ще більшої шкоди особняку завдала війна, коли кацапи скинули ракету С-300 на Павлівську площу. І хоча Зелений будинок розташований на протилежному боці річки, від вибухової хвилі в ньому обвалилося перекриття.

Втім законсервувати архітектурну пам’ятку до кращих часів наразі досить проблематично, хоча в Міністерстві освіти вже виділили на ці роботи 4 мільйони гривень.

«Щоб туди зайти, треба зробити огородження навколо будинку, а для цього потрібен проєкт, — пояснив ситуацію KHARKIV Today ректор вишу Володимир Пономаренко. — Щоб далі продовжувати, треба робити ще один проєкт, а для цього туди треба зайти. Оце в нас така бюрократія: хай валиться, але без проєкту не заходьте».

Документацію на огорожу вже замовили, тож є надія, що процес потроху піде далі. В університеті планують перекрити дах, закрити всі вікна та залатати утворені шпарини біля цокольного поверху, аби туди не затікала вода, розмиваючи фундамент. Причому освоїти виділені кошти треба до середини грудня, інакше вони повернуться назад до Міністерства освіти.

Бюрократія ускладнила долю і гігантського Палацу праці, який розташований у самісінькому центрі міста. Через пряме влучання рашитської ракети ця будівля у деяких місцях зруйнована на 80 відсотків.

Фахівці її стан сьогодні називають критичним, але законсервувати понівечені стіни досить непросто.

«Немає розуміння, — повідомив «Суспільному» директор департаменту містобудування та архітектури Харківської ОВА Антон Коротовських. — Там багато власників, починаючи від державних і закінчуючи приватними. Виконувати роботи на приватній власності нам закон не дозволяє. Цю будівлю обстежували, проводили роботи, на деяких ділянках — навіть консерваційні заходи. Подальшу долю треба вирішувати спільно з Харківською міською радою».

«Кожному місту свій нрав і права»

Коли навесні минулого року окупанти ракетним ударом знищили будівлю музею Григорія Сковороди на Харківщині, країна пережила справжнісінький шок. У людяність новоявлених нацистів тоді вже мало хто вірив, але й статус дикої орди за ними ще не закріпився остаточно.

Удар по Сковородинівці розвіяв останні ілюзії щодо орків, оскільки старовинна садиба, де філософ провів не один рік свого життя, вигоріла фактично повністю. Перші висновки щодо можливості порятунку садиби були невтішними. Але коли фахівці провели більш ретельне дослідження руїн, то виявилося, що надія є.

«Я запросила команду реставраторів на волонтерських засадах, — каже директорка закладу Наталія Міцай. — Вони оглянули технічний стан приміщення і дійшли попереднього висновку, що його можна відновити. Дали технічний акт. Через деякий час ми подали документи в Міністерство культури, усі руйнування були зафіксовані».

Провести саме реставраційні роботи, а не консервацію будівлі, планували і в ХОВА.

«Це питання ефективності, — повідомляв свого часу начальник військової обладміністрації Олег Синєгубов. — На консервацію потрібно близько 10 мільйонів гривень. Це чималі кошти, адже консервація полягає не в тому, щоб поставити навіс просто від, умовно кажучи, дощу. Це певний комплекс заходів. У нас наразі є кілька пропозицій. Ми працюємо зараз із міжнародними партнерами та донорами, які, попередньо, готові допомогти з відновленням музею та інших культурних об’єктів, що постраждали внаслідок російської агресії. Тож якщо втілюватиметься проєкт, об’єкт розконсервують — і вийде, що ми даремно витратили бюджетні кошти. Якщо ж нам не вдасться залучити кошти донорів, то до зими будемо вживати консерваційних заходів».

Але, на жаль, усі надії на реставрацію музею не виправдалися. Ба більше, поки шукали гроші і сподівалися на меценатів, руїни не пройшли процес консервації і вдруге зимуватимуть без накриття.

Принаймні днями на сайті Prozorro з’явилося повідомлення про те, що «обласний комунальний заклад «Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди оголосив тендер на роботи зі збереження будинку, в якому жив філософ».

Вартість робіт становить 8,5 мільйона гривень. Причому йдеться не про початок відбудови, а про «протиаварійні та консерваційні роботи», які мають бути виконані до кінця весни наступного року.

Однак є і приємна новина. Після прильоту рашистської ракети в будівлі музею дивом уціліла комора, де за підтримки волонтерів і меценатів нині організували арт­хаб LIBERTY.

Тут проходять майстер-класи, інтерактивні програми, наукові конференції, покази фільмів.

«Окупанти можуть зруйнувати наші культурні та освітні заклади, але їм ніколи не вдасться знищити нашу історичну пам’ять, — переконана заступниця начальника Харківської ОВА Вікторія Ковальська. — Об’єднавшись, ми зможемо подолати виклики війни і зберегти культурну спадщину для наступних поколінь».