Не тільки ноти. Науковці представили нове осмислення історії української музики

Близько 80 книг було презентовано нещодавно в рамках «круглого столу» «Українське музикознавство: сучасний стан і перспективи розвитку».

Вагомий доробок є результатом 20-річної праці відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України.

Серед представлених видань, зокрема, шість томів «Української музичної енциклопедії», багатотомна «Історія української музики», 3-томний корпус «Українські народні думи», 5-томна «Регіонально-жанрова антологія» українського музичного фольклору, 10-томна серія «Українські народні пісні» (упорядкування Л. Єфремової).

Також є низка ґрунтовних колективних та індивідуальних (С. Грица, А. Іваницький, О. Летичевська, Н. Костюк, О. Немкович, Л. Пархоменко, А. Терещенко, М. Хай та ін.) монографій, а ще публікації невідомої чи забороненої у радянський час української музичної та музикознавчої спадщини (як, наприклад, ораторія «Скорбна мати» Я. Яциневича).

Окремо варто згадати й засноване відділом єдине періодичне спеціалізоване видання наукових праць «Музична україністика: сучасний вимір». У пропонованих дослідженнях розкривається нове концепційне осмислення історії української музики.

Завдяки тому, що захід відбувався одночасно у конференц-залі Інституту та онлайн-форматі, у ньому змогли взяти участь Національна музична академія України, Львівська та Одеська національні музичні академії, Харківський національний університет мистецтв, Дніпропетровська академія музики, а також Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Прикарпатський національний університет, Національна спілка композиторів України та інші організації.

Директорка інституту, академік НАНУ Ганна Скрипник наголосила, що робота колективу над фундаментальними науковими розробками відбувається в умовах жорсткого недофінансування Академії наук.

Однак у межах програми «Національна академія наук — бібліотекам» Інститут відправив у провідні наукові бібліотеки різних регіонів країни великий корпус книжкових підготовлених та видрукуваних видань — понад 3 тисячі праць, серед яких помітне місце належить напрацюванням відділу музикознавства та етномузикології.

Володимир КОРНІЙЧУК